Постанова
Іменем України
24 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 758/13213/18
провадження № 61-17645св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СФГ Гермес",
відповідач - ОСОБА_1,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 29 травня 2019 року у складі судді Захарчук С. С. та постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Кулікової С. В., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У жовтні 2018 року Товариство з обмежено відповідальністю "СФГ Гермес" (далі - ТОВ "СФГ Гермес") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь 2 848 000 грн та судові витрати в розмірі 42 720 грн.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 29 травня 2019 року відкрито провадження у справі.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), подана з дотриманням встановлених правил, в тому числі територіальної юрисдикції (підсудності).
Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалити рішення про направлення справи за встановленою підсудністю, оскільки він фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, що за адміністративно-територіальними межами відноситься до юрисдикції Голосіївського районного суду міста Києва.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 29 травня 2019 року скасовано та направлено справу на розгляд до Красногвардійського районного суду міста Дніпро (Дніпропетровська).
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ "СФГ Гермес" зазначило адресу реєстрації відповідача: АДРЕСА_3. Згідно з довідкою Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування особи Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Відділ РМПО) від 15 травня 2019 року, наданою на запит місцевого суду, ОСОБА_1 був зареєстрований за вказаною в позовній заяві адресою лише в період з 10 травня по 14 серпня 2017 року. На підставі отриманої інформації суд дійшов висновку, що позов пред`явлено з додержанням вимог територіальної юрисдикції (підсудності), тому відкрив провадження у справі. Однак отримана судом першої інстанції довідка про реєстрацію місця проживання особи не могла бути підтвердженням зареєстрованого місця проживання або перебування відповідача в розумінні положень Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", оскільки містила неактуальну інформацію - лише за період з 10 травня по 14 серпня 2017 року. Як вбачається з листа Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ДМС України в Дніпропетровській області) від 18 червня 2019 року № 1201, отриманого ТОВ "СФГ Гермес" 02 вересня 2019 року, громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 05 квітня 2013 року зареєстрований на території Красногвардійського району міста Дніпропетровська. Зазначене також підтверджується доданими до позовної заяви письмовими доказами, а саме: протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "СФГ Гермес", в якому зазначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Враховуючи наведене, висновок місцевого суду про те, що позов пред`явлено згідно з правилами підсудності, не ґрунтується на законі і наявних у справі доказах, оскільки на час вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідач у встановленому законом порядку не був зареєстрований за адресою в адміністративно-територіальних межах юрисдикції Подільського районного суду міста Києва.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У вересні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 29 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року і визначити підсудність цієї справи іншому суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що на час подання позовної заяви відповідач фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1, що за адміністративно-територіальними межами відноситься до юрисдикції Голосіївського районного суду міста Києва. В матеріалах справи міститься довідка Відділу РМПО від 15 травня 2019 року, надана на запит місцевого суду, в якій зазначено, що в період з 10 травня по 14 серпня 2017 року ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином, останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача була зазначена у вищевказаній довідці адреса, у зв`язку з чим апеляційний суд помилково направив справу на розгляд до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська. Крім того, суд безпідставно послався на протокол Загальних зборів учасників ТОВ "СФГ Гермес", в якому зазначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2, оскільки цей документ датований березнем 2017 року, тоді як з 10 травня 2017 року відповідач мав інше місце реєстрації.
У листопаді 2019 року ТОВ "СФГ Гермес" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що наведені у скарзі доводи були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який перевірив їх та спростував відповідними висновками.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська.
18 жовтня 2019 року справа № 758/13213/18 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).