Постанова
іменем України
11 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 461/6942/17
провадження № 51-1915км19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого | Бущенка А.П., |
суддів | Григор`євої І.В., Стороженка С.О., |
за участю: секретаря судового засідання прокурора | Червінської М.П., Браїла І.Г., |
захисника | Піки М.Є., |
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Піки М.Є. на вирок Галицького районного суду м. Львова від 12 березня 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 січня 2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м . Львова,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Оскаржені судові рішення
1. Згаданим вироком ОСОБА_1 було засуджено за частиною 2 статті 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
2. За обставин, детально викладених у вироку, судом визнано доведеним, що 7 вересня 2017 року приблизно о 21:50 в під`їзді будинку № 20 на вул. Коперника у м. Львові засуджений, застосувавши фізичне насильство та розпиливши в обличчя ОСОБА_2 речовину подразнюючої дії, відкрито заволодів його золотим ланцюжком вартістю 35 000 грн та золотим медальйоном вартістю 15000 грн, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 50 000 грн.
3. Львівський апеляційний суд ухвалою від 24 січня 2019 року вирок суду першої інстанції залишив без змін.
Вимоги і доводи в касаційній скарзі
4. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення та закрити кримінальне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК.
5. На обґрунтування своїх вимог захисник стверджує, що наявними у справі доказами не доведено винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину, а висновки судів ґрунтуються на припущеннях та недопустимих доказах.
6. Зокрема, сторона захисту вважає недопустимим доказом протокол пред`явлення потерпілому для впізнання засудженого, оскільки:
- до проведення впізнання потерпілий не вказав прикмет, за якими може впізнати особу, котра вчинила злочин проти нього;
- разом із засудженим для впізнання пред`являлися особи, молодші від нього за віком;
- до пред`явлення для впізнання засудженому не було роз`яснено його прав як підозрюваного.
7. Також недопустимим доказом захисник вважає показання потерпілого в суді про те, що він впевнено впізнає засудженого як особу, що вчинила злочин, адже вони вже бачилися до початку та під час судового розгляду.
8. Крім того, захисник зазначає, що всупереч статті 242 КПК розмір матеріальних збитків, завданих злочином, установлено без висновку експерта.
9. На думку захисника, апеляційний суд належним чином не спростував доводів, наведених у його апеляційній скарзі, щодо недопустимості доказів та недоведеності розміру матеріальної шкоди.
10. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Позиції учасників судового провадження
11. У судовому засіданні захисник підтримав свою касаційну скаргу.
12. Прокурор, що представляв державне обвинувачення під час касаційного розгляду, заперечив проти задоволення касаційних вимог сторони захисту, просив залишити судові рішення без зміни, вважаючи їх законними та обґрунтованими.
Оцінка Суду