Постанова
Іменем України
24 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 713/1386/18
провадження № 61-14400св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Вашківецька міська рада Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вижницька державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_3, на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 січня 2019 року в складі судді Кибич І. А. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 червня 2019 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області (далі - Вашківецька міська рада), ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вижницька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він та його мати ОСОБА_4 були спадкоємцями за законом після смерті його батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв`язку з хворобою та лікуванням позивач не мав змоги подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та звертався до Вашківецької сільської ради про передачу такої заяви нотаріусу. Все спадкове майно, яке належало ОСОБА_5, успадкувала мати позивача ОСОБА_4, яка в подальшому відчужила його ОСОБА_2 . Про вказану обставину позивачу стало відомо лише 08 червня 2015 року.
23 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх спадкових прав, однак в задоволенні його позову про визнання свідоцтва та правочину незаконними та визнання його права власності на спадкове майно відмовлено.
Також зазначав, що після смерті його матері ОСОБА_4, він як особа з інвалідністю другої групи, має право на обов`язкову частку в спадковому майні, однак у зв`язку з помилками в імені матері, які наявні в документах, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на належне йому спадкове майно.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_5, та встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 як сина та матері.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, щопозивачем доведено факт родинних відносин між померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 як сина та матері. Вказаний факт необхідний позивачу для оформлення спадкових справ.
Підстави для висновку про поважність пропуску строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_5 відсутні. У позивача не було об`єктивних, непереборних обставин та труднощів для звернення до нотаріальних органів у встановлений строк із заявою про прийняття спадщини.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 19 червня 2019 року рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 січня 2019 року в частині позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_5, залишено без змін. В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.
Апеляційний суд погодився з позицією суду першої інстанції про те, що у позивача не було об`єктивних, непереборних обставин та труднощів для звернення до нотаріальних органів у встановлений строк із заявою про прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року представник ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасуватирішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що після відкриття спадщини ОСОБА_1 важко захворів, виїхав за кордон в Австрію для проведення опертивних втручань та лікування, що тривало з 14 березня 2008 року по 07 квітня 2008 року. Після повернення в Україну, 29 квітня 2008 року, позивач звернувся до Вашківецької міської ради та у зв`язку з поганим станом здоров`я просив передати нотаріусу його заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 . Вказана заява прийнята та розглянута Вашківецькою міською радою, однак нотаріусу не передана. В період з 08 квітня 2008 року по 18 вересня 2008 року ОСОБА_1 здійснював безперервне стаціонарне лікування та обстеження у Львівському обласному госпіталі інвалідів війни та репресованих та клінічній лікарні ДТГО "Львівська залізниця", майже не ходив.
На думку заявника, він вчасно звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 від 29 квітня 2008 року через орган місцевого самоврядування до нотаріуса, ввжаючи, що її передано за належністю. Однак суди вказаних обставин не врахували, а тому дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні вимог в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В касаційному порядку оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та постанова апеляційного суду, тому відповідно до статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) перегляд оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку здійснюється лише в цій частині.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу № 713/1386/18 з Вижницького районного суду Чернівецької області.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Суди встановили, що згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11 вересня 2008 року № 20190306, ОСОБА_5 належав житловий будинок, який заходиться по АДРЕСА_1 .
Відповідно до державного акту на право власності на землю серії І-ЧВ № 008273 ОСОБА_5 належали земельні ділянки площею 0,30 га на території міста Вашківці для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 17 лютого 2015 року серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження від 07 лютого 1962 року.
ОСОБА_4 була дружиною ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про одруження.
Отже, спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 були його син ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_4 .
Відповідно до довідки виконавчого комітету Вашківецької міської ради від 02 грудня 2008 року № 244, померлий ОСОБА_5 з 03 серпня 1970 року постійно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 по день смерті.
З 24 травня 2002 року позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_2, що підтверджується копією паспорта позивача.
Згідно з довідкою Державної лікарні-університетської клініки міста Грац, ОСОБА_1 перебував у державній лікарні-університетській клініці міста Грац на стаціонарному лікуванні в період з 14 березня 2008 року по 25 березня 2008 року.
З медичного заключення лікаря ортопедичної лікарні Центру для післяопераційного спеціального догляду Ортопедична реабілітація судами встановлено, що ОСОБА_1 перебував у вказаній лікарні в період з 25 березня 2008 року по 07 квітня 2008 року.
18 червня 2008 року позивач отримав консультацію обласного ортопеда-травматолога Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих ОСОБА_7 .