Постанова
Іменем України
20 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 759/8450/18
провадження № 51-5724км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Браїла І.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського апеляційного суду від 20 серпня
2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100080002339, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1, проживаючого у
АДРЕСА_2 ), раніше судимого, 19 квітня 2012 року вироком Розівського районного суду Запорізької області за: ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 187, ч. 1
ст. 263, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ст. 70, ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від
25 липня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК УкраїниОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 22 березня 2018 приблизно о 11:47, перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, не маючи реєстраційних документів на транспортний засіб та полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ-2172" д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по б-р Академіка Вернадського зі сторони просп. Перемоги в напрямку просп. Палладіна в м. Києві за автомобілем "Mitsubishi Lancer" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який в цей час рухався в попутному напрямку по б-р Академіка Вернадського в м. Києві та який наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу по б-р Академіка Вернадського, 32-34 в м. Києві, почав зупинятись, пропускаючи пішохода ОСОБА_3, що розпочала переходити проїзну частину бульвару зліва на право по ходу руху автомобілів, не вибравши безпечної швидкості та дистанції, проявив неуважність, відповідно не відреагував на зміну дорожньої обстановки, внаслідок чого вчинив зіткнення з автомобілем ОСОБА_2, а той, ставши некерованим, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, після чого
ОСОБА_1 з місця події зник. Своїми діями ОСОБА_1 порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме не виконав вимоги п. 1.5, п. 2.1 (а, б, в), п. 2.3 (б), п. 2.9 (а), п. 2.10 (а, б, в, г, д, е, є), п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_3 були заподіянні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Вироком Київського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року рішення місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасовано. Постановлено свій вирок, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В касаційній скарзі засуджений просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, зокрема не застосування положень ст. 75 КК України, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і його особі через суворість.
Засуджений стверджує, що апеляційний суд порушив загальні засади призначення покарання, внаслідок чого визначив йому занадто суворе покарання. Свої доводи мотивує тим, що суд не врахував конкретних обставин справи, даних про його особу, обставин його тяжкого матеріального становища та те, що він є єдиним годувальником у сім`ї, що в сукупності давало суду, на його думку, підстави застосувати ст. 75 КК України при призначенні покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченні на касаційну скаргу засудженого прокурор просить залишити її без задоволення як безпідставну.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду