Постанова
Іменем України
20 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 404/5512/15-ц
провадження № 61-11629св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда, у складі судді Панфілової А. В., від 12 березня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Авраменко Т. М.,
Суровицької Л. В., Черненка В. В. від 22 травня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
В липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 серпня 2016 року замінено неналежного відповідача ОСОБА_3 на належних -
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 серпня 2016 року залучено до розгляду у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: КП "ЖЕО № 1" КМР" та Кіровоградську міську раду.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 грудня 2016 року провадження у справі в частині позовних вимог щодо відшкодування матеріальної і моральної шкоди ОСОБА_1 ОСОБА_2 закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 грудня
2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: КП "ЖЕО № 1" КМР" та Кіровоградська міська рада про визнання права власності, відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 вересня
2017 року ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 грудня 2016 року про закриття провадження у справі скасовано, справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду іншим складом суду.
Вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_6 мотивовані тим, що 15 листопада 2007 року між сторонами було укладено угоду, за умовами якої ОСОБА_2 зобов`язаний був вирішувати будь-яке питання, що стосуватиметься інтересів ОСОБА_1 при розгляді справ в судах.
10 жовтня 2011 року між сторонами було укладено іншу угоду, відповідно до умов якої ОСОБА_2 зобов`язався захищати його права в усіх справах. Протягом строку дії цих угод відповідач представляв його інтереси в судах.
Оцінивши результати виконання доручення відповідачем, вважає, що ОСОБА_2 було обрано неправильний спосіб захисту його порушених прав, чим заподіяно матеріальну та моральну шкоду, розмір якої, з урахуванням поданих 12 грудня 2017 року уточнень, оцінює в 1 000 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 березня
2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надані позивачем докази не доводять факту заподіяння йому відповідачем шкоди (майнової і немайнової) та перебування у причинному зв`язку дій відповідача з наслідками, які настали для позивача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 22 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 березня 2019 року - без змін.
Приймаючи постанову від 22 травня 2019 року, апеляційний суд виходив з того, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції надав належну оцінку наданим доказам, правильно здійснив тлумачення закону з урахуванням установлених обставин справи. Підстав для висновку, що рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 березня
2019 року ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права колегією суддів не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, зобов`язати відповідача відшкодувати йому, завдану матеріальну та моральну шкоду в загальному розмірі 1 000 000 грн та задовольнити його клопотання про збільшення розміру позовних вимог, яке було повернуто судом першої інстанції та проігноровано апеляційним судом.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда
від 12 березня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 травня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 404/5512/15-ц та витребувано її матеріали з місцевого суду.
В липні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій. Вважає, що ним надано всі належні та допустимі докази на підтвердження того, що відповідач своїми діями (бездіяльністю) позбавив його законного права вимагати відшкодування моральної шкоди з вбивць його матері, права вимагати житло і реєстрацію, що відповідно до вимог частини шостої статті 13 ЦК України є підставою для притягнення
ОСОБА_2 до відповідальності, передбаченої статтями 1166, 1167 ЦК України.
Стверджує, що відповідач, здійснюючи представництво його інтересів в суді, зловживав довірою.
Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, надали перевагу захисту інтересів відповідача.
У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 листопада 2007 року
від імені ОСОБА_1 нотаріально посвідчено довіреність, якою уповноважено ОСОБА_2 бути його представником в державних, громадських та інших підприємствах установах, організаціях при вирішенні будь-яких питань, що стосуватимуться довірителя, а також вести цивільні та адміністративні справи у всіх судових установах. Довіреність видана строком на три роки та дійсна по 15 листопада 2010 року.
10 жовтня 2011 року між сторонами було укладено договір на участь та ведення справ у кримінальному та адміністративному провадженні, відповідно до якого відповідач повинен був надати позивачу консультативні та юридичні послуги щодо захисту інтересів позивача у всіх адміністративних, слідчих та судових інстанціях, у тому числі й з правом оскарження з питання притягнення позивача до кримінальної або адміністративної відповідальності.
Пунктом 2.2 договору на участь та ведення справ у кримінальному та адміністративному провадженні від 10 жовтня 2011 року між сторонами визначено, що закінчення робіт визначається, коли досягнуто позитивного рішення та отримано позитивний результат чи моментом підписання акту прийняття виконаних робіт.
Рішенням Ленінського районного суду від 04 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 вересня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 грудня 2015 року по справі № 405/4530/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Суд касаційної інстанції у своїй ухвалі зазначив, що відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не було доведено, як самого факту заподіяння відповідачем майнової і моральної шкоди позивачу, так і вини відповідача.
У цивільній справі № 2-5260/11 за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_3 про визнання права на користування житлом ОСОБА_2 представляв інтереси позивача на підставі іншого договору про надання правової допомоги.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі по тексту, в редакції на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.