Постанова
Іменем України
24 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 707/16/19
провадження № 61-13623св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2019 року у складі судді Морозова В. В. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 05 червня 2019 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Єльцова В. О., Карпенко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що до 26 жовтня 2018 року вона і відповідачі були співвласниками (по 1/3 частині кожен) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
26 жовтня 2018 року ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування подарувала належну їй 1/3 частину зазначеного домоволодіння ОСОБА_2
Земельна ділянка, на якій розташоване спірне домоволодіння, жодному з його співвласників не належала, кадастровий номер їй не присвоєно, тобто земельна ділянка не сформована.
Оскільки у вказаному договорі дарування відсутня його істотна умова, а саме: не зазначений кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння та її розмір, що є порушенням прав та інтересів позивача щодо належного оформлення, а в подальшому і набуття у власність земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння, ОСОБА_1 просила визнати недійсним зазначений договір дарування..
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 05 червня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання договору дарування частини житлового будинку від 26 жовтня 2018 року недійсним, оскільки порушень законних прав позивача у зв`язку з відсутністю у цьому договорі умови щодо кадастрового номера земельної ділянки не встановлено, а вказана істотна умова не впливає на права чи інтереси як сторін договору дарування, так співвласника житлового будинку (позивача).
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що заявник є власником 1/3 частини спірного домоволодіння. При цьому належна їй 1/3 частина спірного домоволодіння, а також частини спірного домоволодіння, які належали відповідачам, в натурі не виділені, порядок користування домоволодінням між сторонами не встановлювався. Позивач користується домоволодінням як цілісним об`єктом, несе витрати на його утримання в цілому. Такі ж праващодо користування домоволодінням мали і відповідачі до укладання оспорюваного договору дарування. Встановлення порядку користування домоволодінням (тобто будинком та земельною ділянкою, на якій він розташований) з урахуванням інтересів трьох співвласників, які мають рівні частки, відрізняється від можливого порядку користування домоволодінням з урахуванням інтересів двох співвласників, частка одного з яких є більшою за розміром. На думку заявника, до кола законних інтересів усіх співвласників, в тому числі позивача, належать будь- які зміни у праві власності на спірне домоволодіння або у праві користування ним. Тому, заявник вважає, що оспорюваним договором дарування частини домоволодіння були порушені її права та інтереси.
В оспорюваному договорі дарування відсутні істотні умови, визначені статтею 120 ЗК України, зокрема кадастровий номер та розмір земельної ділянки, на якій розташоване спірне домоволодіння, тому, на переконання ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для визнання оскаржуваного договору дарування недійсним.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу № 707/16/19 з Черкаського районного суду Черкаської області.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Суди встановили, що до 26 жовтня 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були співвласниками (по 1/3 частині кожен) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
26 жовтня 2018 року, за нотаріально посвідченим договором дарування, ОСОБА_3 передала безоплатно у власність належну їй, а ОСОБА_2, прийняв 1/3 частку в праві власності на спірне домоволодіння.
Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).
Згідно з частинами першою - третьою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (стаття 717 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.