Постанова
Іменем України
24 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 405/6920/16
провадження № 61-1832св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України, прокуратура міста Києва, Державна казначейська служба України, Подільське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2, та заступника прокурора міста Києва на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 14 серпня 2018 року в складі судді Шевченко І. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року в складі колегії суддів Черненка В. В., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління МВС України в місті Києві (далі - ГУ МВС України в м. Києві), прокуратури міста Києва, Державної казначейської служби України, Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі - Подільське РУ ГУМВС України в м. Києві) про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 21 червня 2016 року за місцем проживання та роботи позивача слідчим, за дорученням ГУ МВС України в м. Києві, проведено обшуки, під час яких вилучено належні йому документи щодо підприємницької діяльності, комп`ютерну техніку та грошові кошти. Вказані дії вчинено в межах досудового розслідування кримінальної справи № 20-3943, порушеної 18 квітня 2011 року за фактами фіктивного підприємництва та підроблення документів податкової звітності (частина друга статті 205, частина друга статті 358 КК України).
01 листопада 2011 року йому вручено постанову про порушення щодо нього кримінальної справи за частиною другою статті 205 КК України. В цей же день його було затримано як підозрюваного у вказаній справі.
03 листопада 2011 року слідчим складено постанову про притягнення його як обвинуваченого у справі.
04 листопада 2011 року позивачу було обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 7 500,00 грн, яка за нього внесена 07 листопада 2016 року.
Факт безпідставності винесення постанови слідчого про його привід як свідка від 28 жовтня 2011 року співробітниками УСБУ у м. Києві, на підставі якої він фактично був позбавлений волі, було встановлено за наслідком розгляду його звернення від 07 листопада 2011 року прокуратурою міста Києва ще у грудні 2011 року.
Крім того, його сина ОСОБА_3 за вказаним обвинуваченням було затримано та взято під варту ще з 30 червня 2011 року.
21 лютого 2012 року кримінальна справа за № 20-3943 направлена для розгляду до Подільського районного суду міста Києва.
08 травня 2014 року постановою Подільського районного суду міста Києва кримінальну справу № 2607/2476/2012 направлено прокурору міста Києва для організації додаткового розслідування. Запобіжний захід у вигляді застави залишено без змін.
25 червня 2014 року слідчий слідчого відділу Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві закрив кримінальні провадження № 12014100070004451 та № 12014100070004454 за відсутністю події злочину, продовживши "актоване" досудове розслідування за № 42014100070000134.
08 жовтня 2014 року прокуратурою Подільського району м. Києва вказана постанова слідчого від 25 червня 2014 року про закриття кримінальних проваджень в частині щодо протиправних дій позивача була скасована.
03 вересня 2015 року вказане провадження слідчим слідчого відділу Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві щодо нього закрите за реабілітуючими підставами, запобіжні заходи скасовані, прийнято рішення про повернення вилучених речей/речових доказів.
ОСОБА_1 зазначив, що порушення кримінальних справ щодо нього принижувало його честь та гідність. Вказана ситуація створювала негативну психологічну установку відносно нього як про людину аморальну, непорядну, сприяла упередженому ставленню до нього з боку оточення. Це позначилась на всіх сферах його життя, підірвала здоров`я, внесла повну невизначеність щодо його майбутнього.
Незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності, кримінальне переслідування протягом майже чотирьох років, у поєднанні з його обвинуваченням у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, була інтенсивно психотравмуючою ситуацією для нього.
З урахуванням уточнень позовних вимог, позивач просив суд стягнути на його користь за рахунок Державного бюджету України 323 901,00 грн моральної шкоди та 8 300,00 грн витрат на правову допомогу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 14 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 323 901,00 грн та судові витрати в сумі 8 300,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 внаслідок незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності спричинені страждання (моральна шкода), орієнтовний еквівалент грошової компенсації за спричинені страждання з урахуванням психологічних коефіцієнтів в літерному позначенні складатиме матеріальний еквівалент у 87 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду справи судом. Суд першої інстанції при визначенні розміру відшкодування вважав, що розмір моральної шкоди, завданої позивачеві в сумі 323 901,00 грн є обґрунтованим.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 14 серпня 2018 року скасовано в частині стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 323 901,00 грн.
Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ГУ МВС України в м. Києві, прокуратури м. Києва, Державної казначейської служби України, Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 220 000,00 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сума, яка підлягає стягненню на користь позивача на відшкодування моральних страждань у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності становить 220 000,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2019 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції у відповідній частині залишити без змін. Крім того, просив рішення суду першої інстанції змінити в частині відмови у задоволенні позовних вимог, стягнувши за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача судові витрати за проведення експертизи в сумі 7 142,40 грн.
У січні 2019 року заступник прокурора міста Києва подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1, ухвали нове рішення в цій частині, яким у задоволенні цих вимог відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій дійшов помилкового висновку про зменшення суми відшкодування моральної шкоди, що визначена судом першої інстанції, оскільки безпідставно не врахував висновку психологічної експертизи.
Крім того, представник ОСОБА_1 вказує на наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення витрат за проведення психологічної експертизи, оскільки така експертиза призначена на підставі ухвали суду від 08 лютого 2017 року. Витрати на проведення експертизи в сумі 7 142,40 грн понесено позивачем, що підтверджується оригіналом квитанції № 0.0.912990725.1 від 11 грудня 2017 року, актом здачі-приймання від 12 грудня 2017 року. Враховуючи положення статті 141 ЦПК судами безпідставно позбавлено позивача права на компенсацію судових витрат у справі.
Касаційна скарга заступника прокурора міста Києва аргументована тим, що судами порушено норми процесуального права та матеріального права. Заявником зазначено, що суди не надали оцінки тому факту, що досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно позивача не завершене, тому підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.
Заступник прокурора міста Києва вказує, що суди, обраховуючи суму відшкодування моральної шкоди, помилково виходили з того, що строк перебування позивача під слідством та судом становив 58 повних місяців, коли такий становить 46 повних місяців.
Відзиви на касаційну скаргу
У липні 2019 року на адресу суду від ГУ МВС України у м. Києві надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 . У відзиві відповідач зазначає, що касаційна скарга в частині вимог про стягнення витрат на проведення експертизи є необгрунтованою та безпідставною, оскільки така проведена за клопотання позивача та за його рахунок. Крім того, заява про зменшення позовних вимог від 16 квітня 2018 року вимоги про стягнення з відповідачів витрат на проведення експертизи не містить.
У серпні 2019 року від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва. У відзиві вказано на необґрунтованість касаційної скарги щодо тверджень в частині неправильного застосування судами попередніх інстанцій статей 1, 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" та визначення судами періоду, за який позивачу підлягає відшкодування моральної шкоди.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу № 405/6920/16 з Ленінського районного суду міста Кіровограда.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора міста Києва. Крім того, вказаною ухвалою зупинено виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 20 грудня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року касаційну скаргу Державної казначейської служби України визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року заяву ГУ МВС України про приєднання до касаційної скарги заступника прокурора міста Києва визнано неподаною та повернуто заявнику.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
Суди встановили, що 01 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 порушено кримінальну справу № 20-3943 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частинами третьою - п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною другою статті 205 КК України.
04 листопада 2011 року йому обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7500,00 грн.
21 лютого 2012 року кримінальна справа №20-3943 направлена для розгляду до Подільського районного суду міста Києва.
Подільським районним судом міста Києва 08 травня 2014 року кримінальну справу направлено на додаткове розслідування.
На додатковому розслідуванні, у зв`язку з набранням чинності КПК України 2012 року, підслідність справи визначено за Подільським УП ГУНП України у м. Києві та 20 червня 2014 року вказані матеріали кримінальної справи внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100070000134 по факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами третьою - п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною другою статті 205 КК України.
Постановою слідчого СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві від 25 червня 2014 року кримінальне провадження закрито у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення. Зі змісту вказаної постанови судами апеляційним судом встановлено, що 20 червня 2014 року прокуратурою Подільського району м. Києва розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 42014100070000134 від 20 червня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частинами третьою - п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною другою статті 205 КК України.