1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


13 лютого 2020 року

м. Київ


справа № 824/69/19

провадження № 61-22046ав19


Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,


за участю секретаря судових засідань Гелецького П. В.


учасники справи:

стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю "Юргінський машзавод",

боржник - приватне акціонерне товариство "Шахтоуправління "Покровське",


розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Юргінський машзавод" про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації міста Москва від 04 травня 2016 року у справі № 24/2015 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юргінський машзавод" до приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" про стягнення коштів,



ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У травні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Юргінський машзавод" (далі - ТОВ "Юргінський машзавод") звернувся до суду з заявою про визнання і приведення до виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації міста Москва від 04 травня 2016 року у справі № 24/2015 за позовом ТОВ "Юргінський машзавод" до публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" (далі - ПАТ "Шахтоуправління "Покровське") про стягнення 213 102 210, 08 рублів.

Заява мотивована тим, що рішення в добровільному порядку боржником не виконується, а тому просив визнати і привести його до виконання, направивши виконавчий лист до відповідного підрозділу виконавчої служби.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року заяву задоволено.

Визнано і надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації міста Москва від 04 травня 2016 року у справі № 24/2015 за позовом ТОВ "Юргінський машзавод" до ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" про стягнення 213 102 210, 08 рублів.

Зобов`язано видати виконавчий лист про стягнення з ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" на користь ТОВ "Юргінський машзавод" 201 191 041, 03 рублів - суму основного боргу, 10 059 552, 05 рублів пені; 1 851 617, 00 рублів витрат по оплаті арбітражного збору, а всього 213 102 210, 08 рублів.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" не підтвердило існування визначених статтею 36 ЗУ "Про міжнародний комерційний арбітраж", статтею 478 ЦПК України та Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року підстав для відмови в задоволенні заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Юргінський машзавод", обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ухвала апеляційного суду постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом при постановлені ухвали не враховано, що ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" не було належним чином повідомлено про розгляд справи; визнання та виконання арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації (далі - МКАС при ТПП РФ) м. Москва 04 травня 2016 року у м. Москва винесено рішення у справі №24/2015 про стягнення з ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" на даний час ПрАТ"Шахтоуправління "Покровське" на користь ТОВ "Юргінський машзавод" 201 191 041,03 рублів - суми основного боргу; 10 059 552,05 рублів - пені; 1 851 617,00 рублів - витрати по оплаті арбітражного збору, а всього 213 102 210,08 рублів.

Вказане рішення набрало законної сили з моменту його підписання 04 травня 2016 року, підлягає негайному виконанню.

У добровільному порядку рішення суду боржником не виконано.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Правовідносини щодо визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів в Україні урегульовані статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йоркська Конвенція), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року, статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та положеннями Розділу IX ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Положення вказаної статті суд застосовує у взаємозв`язку із нормою пункту 1 частини третьої статті 23 ЦПК України, яка передбачає визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, який розташований на території України.

Згідно з частиною третьою статті 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

За результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення (стаття 479 ЦПК України).

Задовольняючи заяву ТОВ Юргінський Машзавод" щодо визнання і надання дозволу на виконання в Україні рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 04 травня 2016 року по справі № 24/2015, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" не підтвердило існування визначених статтею 36 ЗУ "Про міжнародний комерційний арбітраж", статтею 478 ЦПК України та Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року підстав для відмови в задоволенні заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.


Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки апеляційний суд дійшов його внаслідок помилкового застосування норм матеріального та процесуального права.


Згідно підпункту "б" пункту 1 частини першої статті 478 ЦПК України суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення.


................
Перейти до повного тексту