Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 643/12302/18
провадження № 61-16199св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Дундар І. О. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Московський районний у місті Харкові відділ РАЦС ГТУЮ у Харківській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 10 квітня 2019 року у складі судді Букреєвої І. А., та постанову Харківського апеляційного суду від 25 липня 2019 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Котелевець А. В., Піддубного Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив виключити з актового запису № 79 у свідоцтві про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запис про нього як батька дитини.
Позов мотивовано тим, що 26 квітня 2014 року він із ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. До реєстрації шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідача народилася донька ОСОБА_3 . На переконання відповідача, що це їх спільна дитина від відносин, що мали місце у 2006 році, позивач подав заяву до органу РАЦС про походження дитини від нього і був записаний батьком ОСОБА_3 . 23 січня 2018 року шлюб між сторонами у справі було розірвано та з позивача були стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_3 . Вже при розлученні позивач дізнався, що він не є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 10 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2019 року, в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявила, що позивач ОСОБА_1 не є біологічним батьком дитини ОСОБА_3, тобто відсутнє кровне споріднення між дитиною і позивачем, в зв`язку з цим відмовилась проводити генетичну експертизу. Але на момент реєстрації себе батьком дитини позивач достовірно знав, що не має з дитиною кровного споріднення, тому не має права оспорювати запис про себе як батька дитини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Московського районного суду міста Харкова від 10 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 липня 2019 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили в повному обсязі всіх обставин справи, зробили хибні висновки щодо відмови в задоволенні позову, не дослідили належним чином усі докази та не всебічно розглянули справу, чим грубо порушили його права та законні інтереси. Відповідач визнала, що він не є рідним батьком її дочки - ОСОБА_3, що у них з Софією відсутня кровна спорідненість, що в свою чергу є підставою для задоволення позову, оскільки це не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Позиція інших учасників справи
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення Московського районного суду міста Харкова від 10 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 липня 2019 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У жовтні 2019 року матеріали цивільної справи № 643/12302/18 надійшли до Верховного Суду та 04 жовтня 2019 року передані судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, викладені в касаційній скарзі з таких мотивів.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26 квітня 2014 року зареєстрували шлюб, який рішенням Московського районного суду міста Харкова від 23 січня 2018 року був розірваний.
На час реєстрації шлюбу ОСОБА_2 мала дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої був записаний ОСОБА_7 на підставі заяви про визнання себе батьком дитини.
Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України (частина перша статті 121 СК України).
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини (частина перша статті 122 СК України).
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану (частина перша статті 126 СК України).
Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 СК України, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини перша та друга статті 136 СК України).
Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком (згідно із частиною п`ятою статті 136 СК України).