ПОСТАНОВА
Іменем України
25 лютого 2020 року
Київ
справа №804/7736/17
адміністративне провадження №К/9901/26443/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу голови Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Хоруженко Наталії Вікторівни
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року (головуючий суддя Юрко І.В., судді Чумак С.Ю., Чабаненко С.В.)
у справі №804/7736/17
за позовом ОСОБА_1
до голови Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Хоруженко Наталії Вікторівни,
третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області,
про визнання дій протиправними, визнання незаконним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії і стягнення моральної шкоди.
І. Історія справи
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до голови Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Хоруженко Наталії Вікторівни (далі - "Голова суду Хоруженко Н.В.), третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (далі - "ТУ ДСА України в Дніпропетровській області"), з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення подання начальнику ТУ ДСА України в Дніпропетровській області про встановлення керівнику апарату суду ОСОБА_1 премії за жовтень 2017 року у розмірі 50% від посадового окладу і погодження розміру премії в наказі керівника апарату суду №61-к від 17 жовтня 2017 року "Про преміювання керівника апарату суду та заступника керівника за жовтень 2017 року";
- визнати незаконним і скасувати наказ №61-к від 17 жовтня 2017 року "Про преміювання керівника апарату суду та заступника керівника за жовтень 2017 року" в частині встановлення керівнику апарату ОСОБА_1 премії за жовтень 2017 року у розмірі 50% від посадового окладу;
- зобов`язати Голову суду Хоруженко Н.В. внести подання начальнику ТУ ДСА України в Дніпропетровській області про встановлення керівнику апарату суду ОСОБА_1 премії за жовтень 2017 року у розмірі 150% від посадового окладу і погодити розмір цієї премії в наказі "Про преміювання керівника апарату суду та заступника керівника за жовтень 2017 року";
- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за заподіяну моральну шкоду у розмірі 7 600 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 19 грудня 2017 року. Однак 19 грудня 2017 року постановлено ухвалу про задоволення самовідводу головуючого судді Кононенко О.В., у зв`язку з чим справу передано на повторний автоматизований розподіл.
Ухвалою цього ж суду від 26 грудня 2017 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її до розгляду у підготовчому засіданні на 24 січня 2017 року. Копію цієї ухвали відповідачка отримала 19 січня 2018 року.
Проте судові засідання, які були призначені на 24 січня та у подальшому на 23 лютого 2018 року, не відбулися через неявку всіх учасників справи.
Разом з тим, 23 лютого 2018 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про продовження на тридцять днів підготовчого провадження у цій справі.
Також 23 лютого 2018 року були складені судові повістки про наступне судове засідання, яке призначене на 27 березня 2018 року. Відповідачка отримала повістку про виклик у це засідання 5 березня 2018 року.
20 березня 2018 року від Голови суду Хоруженко Н.В. надійшло клопотання, в якому вона повідомила, що не може прибути у судове засідання у зв`язку із зайнятістю, а тому просила проводити засідання 27 березня 2018 року без її участі. У цьому клопотанні також висловила незгоду з позовними вимогами та просила у задоволенні позову відмовити.
27 березня 2018 року від позивача також надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Так, 27 березня 2018 року відбулося підготовче судове засідання, за результатами якого Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Цього ж дня у порядку письмового провадження відбувся розгляд справи по суті, за результатами якого прийнято рішення про часткове задоволення позову.
Відповідачка, не погодившись з рішенням від 27 березня 2018 року оскаржила його в апеляційному порядку. До скарги додала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Однак Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 серпня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"; тут і надалі у редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали), оскільки встановив, що апеляційну скаргу подано відповідачкою, яка є суб`єктом владних повноважень, засобами поштового зв`язку 31 липня 2019 року, тобто після спливу одного року з дня прийняття оскаржуваного рішення.
Водночас, надаючи оцінку клопотанню про поновлення пропущеного строку, суд виходив з того, що відповідачка 5 березня 2018 року була повідомлена судом першої інстанції про розгляд справи у судовому засіданні, призначеному на 27 березня 2018 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення. Також 20 березня 2018 року вона надала суду першої інстанції клопотання, в якому просила проводити судове засідання 27 березня 2018 року без її участі, зазначивши про свою незгоду з позовними вимогами та підтримку поданих нею заперечень на адміністративний позов. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачка була своєчасно та у встановлений законом спосіб повідомлена про розгляд справи.
До того ж, суд апеляційної інстанції вказав, що матеріали справи не містять будь-яких звернень, заяв, клопотань чи запитів відповідача про хід розгляду справи чи надання прийнятих за результатами розгляду справи рішень суду.
У касаційній скарзі Голова суду Хоруженко Н.В. просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року й направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Скаржник звертає увагу на те, що суд:
- безпідставно зазначив, що апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня прийняття оскаржуваного рішення, а не з дня складення його повного тексту, як це передбачено частиною другою статті 299 КАС України. Так, відповідачка вважає, що достовірна дата складення повного тексту судового рішення їй не відома, оскільки така не зазначена у самому рішенні, його повний текст не був наданий відповідачці у відповідь на її письмовий запит, який вона подавала у 2018 році, а у відповідь на телефонні дзвінки їй було повідомлено про те, що повний текст рішення не складений. Натомість відповідачка зауважує, що копію рішення від 27 березня 2019 року їй було направлено лише 26 червня 2019 року у відповідь на її заяву від 24 травня 2019 року;
- не виконав обов`язку, передбаченого частиною п`ятою статті 251 КАС України, щодо надсилання учасникам справи копії рішення у дводенний строк;
- порушив вимоги частини десятої статті 243 КАС України, яка передбачає, що усі судові рішення викладаються у паперовій та електронній формі. Так, зазначає, що згідно пункту 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року №740 (був чинний на час прийняття рішення від 27 березня 2018 року), електронні копії судових рішень надсилають до реєстру не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту;
- порушив вимоги частини сьомої статті 181 КАС України, оскільки суд закрив підготовче провадження і призначив справу до розгляду по суті того ж дня без письмової згоди відповідачки. У світлі цього скаржник також вказує на те, що заявляючи клопотання про проведення судового засідання 27 березня 2018 року без її участі вона мала на увазі саме підготовче судове засідання.
Сукупність викладених порушень, на думку відповідачки, позбавляє можливості дійти висновку про те, що повний текст рішення від 27 березня 2018 року був складений у день його прийняття, а тому вона вважає, що ухвалою від 14 серпня 2019 року суд позбавив її конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення.
У відзиві на касаційну скаргу позивачка просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін. Наводить такі аргументи:
- відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 250 КАС України дати ухвалення і складання повного тексту судового рішення, прийнятого у порядку письмового провадження, співпадають і не можуть бути різними. Натомість стаття 246 КАС України не вимагає обов`язкового зазначення дати складення повного тексу рішення у його резолютивній частині;
- у цій справі відсутні винятки, передбачені частиною другою статті 299 КАС України, за існування яких суд не застосовує положення цієї норми;
- посилання скаржниці на порушення судом вимог частини сьомої статті 181 КАС України необґрунтовані, оскільки вона подала клопотання про розгляд справи без її участі, що передбачено частиною третьою статті 194 КАС України і наслідком чого є розгляд справи у письмовому провадженні. Водночас позивачка зазначає, що КАС України передбачає можливість подання учасником справи клопотання про розгляд за його відсутності саме справи в цілому, а не кожного окремого судового засідання;
- відповідачка не цікавилась станом судового провадження та його результатом, оскільки звернулася до суду із заявою про видачу копії рішення від 27 березня 2018 року лише 24 травня 2019 року;
- у суду апеляційної інстанції були відсутні дискреційні повноваження щодо оцінки поважності/неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки норма частини другої статті 299 КАС України визначена законодавцем з легітимною метою - захистити людину від невиправданого втручання суб`єктом владних повноважень у принцип res judicata.
Третя особа відзиву на касаційну скаргу не подала.
Ознайомившись із доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним задовольнити касаційну скаргу з огляду на таке.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Частинами першою, другою статті 295 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали) визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.