ПОСТАНОВА
Іменем України
24 лютого 2020 року
Київ
справа № 820/8723/15
адміністративне провадження № К/9901/15106/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у касаційній інстанції справу № 820/8723/15
за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року (головуючий суддя - Самойлова В.В.) та
ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2016 року (головуючий суддя - Філатов Ю.М., судді: Бенедик А.П., Калиновський В.А.)
у справі № 820/8723/15
за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області до Харківської державної академії фізичної культури про стягнення коштів, -
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У серпні 2015 року Державна фінансова інспекція в Харківській області (далі - позивач, ДФІ в Харківській області) в інтересах держави звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської державної академії фізичної культури (далі - відповідач), яким просила стягнути з відповідача зайво використані бюджетні кошти до державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 21080500 "Інші надходження", символ звітності 090, на рахунок № 31114090700003 в УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, установа банку - ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, в загальній сумі 23 793,00 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дане порушення допущене відповідачем в результаті придбання приладів та комплектуючих до комп`ютерної техніки, оприбуткованих в подальшому як об`єкти основних засобів - системні блоки за вартістю, яка перевищує граничні суми витрат, оскільки до моменту звернення із цим позовом зазначене вище порушення в загальній сумі 23 793,00 грн не усунуто, що свідчить про не виконання пункту вимоги від 15 травня 2015 року за № 032-25/3441 в повному обсязі та є порушенням частини 2 статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2016 року, в задоволенні позову ДФІ в Харківській області відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, із висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року, яка набрала законної сили 11 квітня 2016 року, визнано протиправною та скасовано вимогу ДФІ у Харківській області від 15 травня 2015 року № 032-25/3441, яка була підставою для звернення до суду з даним позовом. Відповідно до вимог статті 72 КАС України, якими передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, що має місце в даному випадку, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
5. 02 лютого 2018 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної фінансової інспекції в Харківській області, якою вона просила скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2016 року та ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити її позовні вимоги повністю.
6. В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що висновки судів попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях не відповідають фактичним обставинам і матеріалам справи, а самі рішення постановлені з порушенням норм матеріального права.
7. Зазначені порушення на думку скаржника призвели до неправильного вирішення справи, що з огляду на приписи статті 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
8. Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не було розглянуто справу по суті зазначених у позові доводів, оскаржувані судові рішення є необгрунтованими, ухваленими без повного та всебічного з`ясування обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судами попередніх інстанцій не враховані наявні у справі докази, надані позивачем, в мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень не зазначено мотиви їх неврахування, чим порушено норми процесуального права. За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій є такими, що не відповідають вимогам статті 159 КАС України.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2016 року.
10. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
11. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
12. У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпунктів 1, 7 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали справи № 820/8723/15 передано до Верховного Суду.
13. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року № 69/0/78-20 у зв`язку із настанням інших обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду, передбаченого відповідним процесуальним законодавством, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
14. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
15. 21 лютого 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. прийнято до провадження справу за даною касаційною скаргою, закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами відповідно до положень частини 1 статті 340 та статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
16. Від Харківської державної академії фізичної культури надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій відповідач вказуючи на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просив касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
17. Державною фінансовою інспекцією в Харківській області було проведено ревізію Харківської державної академії фізичної культури, під час якої було встановлено придбання академією приладів та комплектуючих до комп`ютерної техніки за вартістю, яка перевищує граничні суми витрат, на підставі чого складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності від 08 квітня 2015 року № 032-11/2.
18. За наслідками проведеної ревізії та на підставі пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" позивачем відповідачу було направлено вимогу від 15 травня 2015 року за № 032-25/3441 щодо усунення виявлених порушень в строк до 16 червня 2015 року.
19. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року, яка набрала сили 11 квітня 2016 року, визнано протиправною та скасовано вимогу Державної фінансової інспекції у Харківській області від 15 травня 2015 року № 032-25/3441, яка була підставою для звернення до суду з даним позовом.
Позиція Верховного Суду
Джерела права й акти їх застосування
20. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2939-ХІІ).
22. Частиною 1 статті 2 Закону України № 2939-ХІІ передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
23. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2, 3 статті 2 Закону України № 2939-ХІІ).
24. Статтею 10 Закону України № 2939-ХІІ визначені права органу державного фінансового контролю, серед яких зокрема пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункти 7, 10 цієї статті).
25. Відповідно до частини 2 статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.
26. Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення № 499/2011) Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.