1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



25 лютого 2020 року

Київ

справа №500/1171/17

адміністративне провадження №К/9901/5264/17



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Начальника відділення дільничних інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Ізмаїл" Ізмаїльського прикордонного загону Держприкордонної служби України Смелянського Віктора Сергійовича

на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.03.2017 (суддя-доповідач - О.Я.Присакар)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 (суддя-доповідач - А.Г. Федусик, судді - О.О. Димерлій, О.В. Єщенко)

у справі № 500/1171/17

за позовом ОСОБА_1

до Начальника відділення дільничних інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Ізмаїл" Ізмаїльського прикордонного загону Держприкордонної служби України Смелянського Віктора Сергійовича,

Інспектора прикордонної служби відділу прикордонної служби "Ізмаїл" Ізмаїльського прикордонного загону Держприкордонної служби України Малишева Олега В`ячеславовича,

третя особа - Ізмаїльський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України,

про визнання дій протиправними та скасування постанови,



встановив:



Обставини справи

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії службової особи Начальника відділення дільничних інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Ізмаїл" Ізмаїльського прикордонного загону Держприкордонної служби України Смелянського В.С. з притягнення його до адміністративної відповідальності протиправними; скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 019108 від 03.03.2017 Начальника відділення дільничних інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Ізмаїл" Ізмаїльського прикордонного загону Держприкордонної служби України Смелянського В.С. з притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що оскаржувану постанову прийнято відповідачем незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Вважає, що працівник Держприкордонної служби України притягнув його до відповідальності за відсутності доказів його вини.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.03.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017, позов задоволено. Визнано дії Начальника відділення дільничних інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Ізмаїл" Ізмаїльського прикордонного загону Держприкордонної служби України Смелянського В.С. з притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними. Визнано протиправною та скасовано постанову № 019108 від 03.03.2017 Начальника відділення дільничних інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Ізмаїл" Ізмаїльського прикордонного загону Держприкордонної служби України Смелянського В.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

4. При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо порушення посадовими особами прикордонної служби процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що свідчить про протиправність постанови № 019108 від 03.03.2017.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким визнати постанову про накладення адміністративного стягнення № 019108 від 03.03.2017 правомірною та винесеною згідно чинного законодавства.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що матеріалами справи підтверджується вчинення позивачем адміністративного правопорушення та відсутності порушень посадовими особами прикордонної служби процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Позиція інших учасників справи

7. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Верховного Суду від 03.01.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Начальника відділення дільничних інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Ізмаїл" Ізмаїльського прикордонного загону Держприкордонної служби України Смелянського В.С.

9. Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2020 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

10. 03.03.2017 інспектором прикордонної служби відділу прикордонної служби "Ізмаїл" Малишевим О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення № 019108, з якого вбачається, що ОСОБА_1 03.03.2017 о 9 год 30 хв на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби "Ізмаїл" в районі с. Нова Некрасівка берег оз. Ялпуг, знаходився на відстані 8000 м. від прикордонного загону 1370, в контрольованому прикордонному районі, без документів, що посвідчують особу, чим порушив вимоги пункту 7 Положення про прикордонний режим, тобто скоїв правопорушення відповідальність за яке передбачена статтею 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

11. Постановою про накладення адміністративного стягнення № 019108 від 03.03.2017 начальника відділення дільничних інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Ізмаїл" Смелянського В.С. було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

12. Відповідно до статті 23 Закону України "Про Державний кордон України" у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх

плавання та пересування у внутрішніх водах України.

13. Згідно із пунктом 5 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 (далі - Положення) контроль за додержанням прикордонного режиму у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі здійснює Державна прикордонна служба у взаємодії з органами внутрішніх справ.

14. Пунктом 6 Положення передбачено, що особи, винні у порушенні прикордонного режиму, несуть адміністративну або іншу відповідальність згідно із законодавством.

15. Відповідно до пункту 7 Положення громадяни України в`їжджають у прикордонну смугу та контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в їх межах на підставі документів, що посвідчують їх особу.

16. Статтею 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду - виїзду - тягне за собою накладення штрафу на громадян від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

17. Відповідно до статті 222-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, а також з неповерненням капітаном іноземного судна перепусток на право сходження на берег осіб суднового екіпажу (стаття 202, частина друга статті 203, стаття 207).

Від імені органів Державної прикордонної служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

начальники органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України та їх заступники;

керівники підрозділів органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону України.

18. Згідно із статтею 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

19. Частиною другою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.


................
Перейти до повного тексту