ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
25 лютого 2020 року
справа №140/363/19
адміністративне провадження №К/9901/1627/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у складі судді Денисюка Р.С.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у складі суддів Шинкар Т.І., Пліша М.А., Ільчишин Н.В.
у справі №140/363/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Ленд"
до Головного управління ДФС у Рівненькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Ленд" (далі - Товариство, платник податків, позивачу справі) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 вересня 2018 року № 0008681406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 336 515,86 грн та №0008671406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем акцизний податок із ввезених на територію України підакцизних товарів - транспортні засоби (крім мотоциклів та велосипедів) на загальну суму 1 682 579,26 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.
25 червня 2019 року Волинський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення податкового органу від 11 вересня 2018 року № 0008671406 та № 0008681406.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій висновувалися з протиправності податкових повідомлень-рішень з огляду на недоведеність податковим органом складу податкових правопорушень.
У січні 2020 року відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. У касаційній скарзі податковий орган зазначає, що суди попередніх інстанцій невірно надали оцінку наявним в матеріалах справи доказам без урахування кримінальних проваджень за фактом ухилення від сплати акцизного податку при митному оформлені транспортних засобів. Доводи касаційної скарги аналогічні (процитовані) доводам апеляційної скарги.
20 січня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 140/363/19 витребував з Волинського окружного адміністративного суду.
28 січня 2020 року справа № 140/363/19 надійшла на адресу верховного Суду.
Відзив від Товариства до Суду на касаційну скаргу відповідача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій по суті.
Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги частково.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону такі судові рішення не відповідають з огляду на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом у серпні 2018 року проведено документальну невиїзну перевірку Товариства щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за імпортними митними деклараціями типу ІМ40ДЕ від 25.10.2017 №UA204010/2017/230199, №UA204010/2017/230226, від 07.11.2017 №UA204010/2017/231756, від 08.11.2017 №UA204010/2017/231854, від 08.12.2017 №UA204010/2017/235526, від 12.12.2017 №UA204010/2017/235845, за результатами проведення якої складено акт від 28 серпня 2018 року №1928/17-00-14-06-06/ 0039032878 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлені порушення Товариством частини 1 статті 257 Митного кодексу України в частині заявлення недостовірних відомостей щодо транспортних засобів, задекларованих за МД від 25.10.2017 №UA204010/2017/230199, №UA204010/2017/230226, від 07.11.2017 №UA204010/2017/231756, від 08.11.2017 №UA204010/2017/231854, від 08.12.2017 №UA204010/2017/235526, від 12.12.2017 №UA204010/2017/235845, пункту 185.1 статті 185, статті 187, пункту 190.1 статті 190, статті 213, пункту 218.1 статті 218, підпункту 215.3.5-2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання, які підлягають перерахуванню до Державного бюджету України в розмірі 1 615 276,10 грн в т.ч.: акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), транспортних засобів (крім мотоциклів і велосипедів) в розмірі 1 346 063,41 грн, податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 269 212,69 грн.
11 вересня 2018 року на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України керівником податкового органу винесено спірні податкові повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням № 0008681406 за порушення пункту 190.1 статті 190, підпункту 215.3.5-2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 336 515,86 грн, з яких сума податкового зобов`язання складає 269 212,69 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 67 303,17 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Податковим повідомленням-рішенням №0008671406 за порушення підпункту 215.3.5-2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем акцизний податок із ввезених на територію України підакцизних товарів - транспортні засоби (крім мотоциклів та велосипедів) на загальну суму 1 682 579,26 грн, з яких сума податкових зобов`язань складає 1346063,41 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі - 336 515,85 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Суди попередніх інстанцій установили, що склад податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводиться податковим органом посиланням на неправильне декларування позивачем строку експлуатації шести розмитнених автомобілей, який на момент митного оформлення сягав понад 5 років.