ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2020 року
Київ
справа №803/100/16
касаційне провадження №К/9901/25959/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНВЕСТГРУП" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 (суддя Мачульський В.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2016 (головуючий суддя - Ліщинський А.М., судді: Довга О.І., Запотічний І.І.) у справі № 803/100/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНВЕСТГРУП" до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНВЕСТГРУП" у січні 2016 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2015 № 0018351501 та № 0018341501.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 11.02.2016 позовні вимоги залишив без задоволення.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.04.2016 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 залишив без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНВЕСТГРУП" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2016, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 57.1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частини третьої статті 2, частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах першої та апеляційної інстанцій).
Зокрема, зазначає, що судами не проаналізовано дотримання позивачем порядку відображення у податковій звітності з податку на додану вартість сум залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015. Також позивач наголошував на тому, що уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за лютий 2015 року не стосувалися коригування сум, що підлягають сплаті до бюджету.
Переглядаючи оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Луцькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області була проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНВЕСТГРУП" з питань дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання, результати якої оформлено актом від 17.09.2015 № 4000/15-01/33755300.
Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що полягало у незабезпеченні своєчасної сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом граничного терміну, а саме:
грошове зобов`язання в сумі 38937,15 грн. по строку сплати 16.04.2015 фактично погашено із затримкою в 42 дні - 28.05.2015;
грошове зобов`язання в сумі 4771 грн. по строку сплати 30.04.2015 фактично погашено із затримкою в 24 дні - 28.05.2015;
грошове зобов`язання в сумі 4771 грн. по строку сплати 16.04.2015 фактично погашено із затримкою в 14 дні - 30.04.2015.
На підставі акта перевірки від 17.09.2015 № 4000/15-01/33755300 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.10.2015:
№ 0018341501 про застосування до позивача на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7787,43 грн.
№ 0018351501 про застосування до позивача на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій в сумі 954,2 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що подання позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким задекларовано суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного періоду, після спливу строку сплати самостійно узгодженого податкового зобов`язання, не може бути підставою для звільнення платника від відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Враховуючи викладене, на платника податків покладено обов`язок самостійно визначати грошове зобов`язання та здійснювати у встановлені строки його сплату. Не сплачене у встановлений законом строк грошове зобов`язання визначається сумою податкового боргу платника податків.
У відповідності до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: