ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/2932/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Мамалуя О.О., Погребняка В.Я.
за участі секретаря судового засідання Шпорт В.В.
за участі:
від позивача - Міністерства оборони України
представник - Губар М.В. (посвідчення офіцера УК №232003 від 09.01.2017, довіреність від 16.12.2019);
від відповідача - Державного підприємства "Дніпровський проектний інститут"
представник - Пашкевич О.Р. (виконуючий обов`язки директора за наказом №07/к від 31.01.2020)
розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 04.09.2019
та рішення Господарського суду міста Києва
від 13.05.2019
у справі №910/2932/19
за позовом Міністерства оборони України
до Державного підприємства "Дніпровський проектний інститут"
про стягнення 541 154, 34 грн.
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 19.11.2019 Міністерство оборони України звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 19.11.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі №910/2932/19 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/2932/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Кролевець О.А. - головуючої, Губенко Н.М., Мамалуя О.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2019.
2.1. Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №910/2932/19 задоволено заяву суддів Кролевець О.А. та Губенко Н.М. про самовідвід у справі №910/2932/19, справу №910/2932/19 передано для автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.
3. За результатами повторного автоматизованого розподілу для розгляду справи №910/2932/19 визначеного колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Мамалуя О.О., Погребняка В.Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2019.
4. Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2019 поновлено Міністерству оборони України строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі №910/2932/19, відкрито касаційне провадження у справі №910/2932/19 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 та призначено розгляд касаційної скарги Міністерства оборони України у закритому судовому засіданні на 13.02.2020 о 10:45.
5. 14.01.2020 відповідачем подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу позивача.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
6. Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Дніпровський проектний інститут" (далі - відповідач) про стягнення 541 154, 34 грн. штрафних санкцій у зв`язку з неналежним виконанням умов Державного контракту на виконання робіт за державним оборонним замовленням, мотивуючи простроченням відповідача щодо виконання зобов`язання з будівництва об`єктів та споруд спеціального призначення.
7. Відповідач проти позову заперечив, мотивуючим тим, що позивач-замовник не надав вихідні дані ("Проект" та "Робоча документація"), що є необхідними для того, щоб відповідач приступив до виконання договірних зобов`язань. Водночас, незважаючи на відсутність вихідних даних, відповідач приступив до виконання проектних робіт, результати яких було передано позивачу. Стадію "Робоча документація" відповідач не розпочав у зв`язку з тим, що позивач не затвердив попередню стадію; розмір штрафних санкцій становить 38% від вартості проектних робіт (стадія "Проект").
Короткий зміст рішення першої інстанції
8. 13.05.2019 рішенням Господарського суду міста Києва у задоволенні позову відмовлено, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладено на позивача.
8.1. Місцевим судом встановлено, що 07.06.2018 між Міністерством оборони України (замовник, позивач у справі) та Державним підприємством "Дніпровський проектний інститут" (виконавець, відповідач у справі) укладено державний контракт, за умовами пункту 1 якого відповідач зобов`язався за завданням замовника виконати будівництво (реконструкцію) об`єктів і споруд спеціального призначення, а саме проектні роботи стадії "Проект" та "Робоча документація" з реконструкції споруд (будівель) за етапами, в обсягах та строки, зазначені у календарному плані виконання робіт за державним замовленням згідно з додатком 2 до контракту, а позивач-замовник зобов`язався прийняти виконані роботи та оплатити їх; виконання проектних робіт здійснюється відповідно до вимог технічного завдання згідно з додатком 4 (пункт 2 контракту); виконання робіт та приймання їх результатів здійснюється відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", склад проектно-кошторисної документації повинен відповідати Додатку Е задзначеного ДБН (пункт 4 контракту) (додаток до справи №910/2932/19, а.с. 2-9).
8.2. Суд встановив, що умовами пунктів 24, 25 контракту сторони погодили, що строк виконання робіт в цілому та на кожному етапі визначається в календарному плані; строк виконання робіт може змінюватися за домовленістю сторін, про що вносяться відповідні зміни до контракту; датою виконання робіт за контрактом в цілому і за окремими етапами вважається дата затвердження замовником актів приймання-передачі виконаних робіт.
8.3. Судом встановлено, що додатком №2, який є невід`ємною частиною державного контракту, сторонами обумовлено певні строки виконання договірного зобов`язання.
8.4. Судом встановлено, що за умовами укладеного між сторонами спору державного контракту (пункти 14-17), виконавець при завершенні робіт по кожному етапу передає замовнику оформлений у встановленому порядку акт приймання-передачі робіт на проектну документацію за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін; виконавець зобов`язується виконати та здати замовнику обсяг робіт, визначений календарним планом, з оформленням акта приймання-передачі виконаних робіт та протоколу узгодження договірної ціни виконаного обсягу робіт; замовник протягом десяти календарних днів з дня одержання акта приймання-передачі робіт приймає роботи або надає письмову мотивовану відмову від їх прийняття; приймання виконаних робіт згідно з календарним планом здійснюється замовником у порядку, визначеному умовами контракту, з оформленням акта приймання-передачі виконаних робіт, який затверджується замовником.
8.5. Суд встановив, що розрахунки за виконані та прийняті роботи стадій "Проект" та "Робоча документація" здійснюються після оформлення актів приймання-передачі проектних робіт за умови надходження коштів на рахунок позивача на підставі пред`явленого виконавцем-відповідачем рахунку-фактури, затвердженого замовником акта приймання-передачі проектних робіт та протоколу узгодження договірної ціни; оплата стадії "Проект" здійснюється тільки після отримання звіту експертної організації, остаточний розрахунок здійснюється після прийняття робіт стадії "Робоча документація" (пункти 12, 13 контракту).
8.6. Судом встановлено, що 08.10.2018 позивач направив відповідачу претензію №6, згідно з якою повідомив відповідача про те, що станом на 08.10.2018 акт приймання-передачі виконаних робіт не затверджений, тому є прострочення виконання взятих відповідачем зобов`язань на 33 дні, що відповідно до пункту 31 контракту є підставою для нарахування штрафних санкцій на суму 148 350, 90 грн.
8.7. Суд встановив, що на претензію позивача відповідач 07.12.2018 надав відповідь, згідно з якою вважає претензію такою, що не підлягає задоволенню; відповідь відповідача позивач отримав 14.12.2018, що стало підставою для його звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача штрафу і пені за невиконання договірних зобов`язань перед позивачем на суму, що відповідає ціні позову у справі.
8.8. Судом встановлено, що станом на 31.12.2018 роботи відповідачем не виконані, акти приймання-передачі виконаних робіт позивачем не затверджені, а строк дії контракту, згідно з пунктом 41, закінчився; сторонами 29.12.2018 підписано акт звіряння розрахунків за виконані роботи, яким відповідачем підтверджено, що зобов`язання за контрактом не виконано, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 541 154, 34 грн. штрафу та пені за невиконання договірних зобов`язань.
9. Приймаючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не міг приступити до виконання зобов`язань, оскільки позивач-замовник не передав відповідачу-виконавцю вихідні дані на проектування, тому має місце прострочення позивача-кредитора у зобов`язанні за державним контрактом.
Суд зазначив, що згідно з вимогами пунктів 3, 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011, та пунктів 4.1., 4.3., 4.4., Додатка А до ДБН "А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації для будівництва", для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані для проектування, що узгоджується з пунктом 27 Завдання на проектування.
Місцевий суд встановив, що у складі вихідних даних повинні бути надані: завдання на проектування, технічне завдання, технічні умови на підключення проектованих об`єктів до джерел та мереж енергопостачання (водопостачання та каналізація, теплопостачання, електропостачання, зв`язок та інше), директивний технологічний процес, дані по обладнанню, яке передбачається у проекті, висновки про результати обстеження будівельних конструкцій існуючих будівель; водночас, не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань (топо-геодезичних та інженерно-геологічних); обстеження будівельних конструкцій існуючих будівель та інженерно-геологічні вишукування виконують відповідачем по окремому договору; топо-геозедичні вишукування виконуються замовником та надаються виконавцю в якості вихідних даних для виконання проектних робіт.
Судом встановлено, що перелік основних вихідних даних, які надаються замовником генпроектувальнику, відповідач надіслав замовнику (позивачу) за 3,5 місяці до підписання державного контракту листом від 15.02.2018; з усіх необхідних вихідних даних позивачем-замовником на початок проектування надано відповідачу-виконавцю лише технічне завдання, яке листом замовника 02.08.2018 було відкликано та станом на день розгляду спору не повернуто виконавцю; водночас, відповідач, незважаючи на відсутність повного обсягу вихідних даних, розпочав проектні роботи.
9.1. Суд встановив, що у серпні 2018 року позивачем було надано виконавцю нарочно затверджене замовником 20.08.2018 за 15 днів до закінчення першого етапу проектних робіт завдання на проектування та затверджене у передбаченому законом порядку 27.08.2018 за 8 днів до закінчення першого етапу проектних робіт Доповнення №1 до технічного завдання; згідно отриманих відповідачем вихідних даних передбачається будівництво нового комплексу споруд і реконструкція існуючої споруди, що не відповідає номенклатурі та обсягам проектних робіт, визначених державним контрактом; зміна за декілька днів до закінчення першого етапу проектних робіт номенклатури виконуваних робіт потягла за собою збільшення обсягу виконуваних проектних робіт та, відповідно, збільшення строків виконання робіт, що не було відображено замовником у контракті та календарному плані.
Суд встановив, що інші вихідні дані, необхідні для розробки першої стадії "Проект", були надані замовником у строки з 03 по 20 серпня 2018 року та з 07 по 16 листопада 2018 року, що унеможливило закінчення виконання першого етапу проектних робіт до 05 вересня 2018 року, як це було передбачено умовами державного контракту.
Судом встановлено, що за ініціативою позивача, зважаючи на те, що 31.12.2018 термін дії контракту спливав та не було застережень щодо його автоматичної пролонгації на новий термін, сторонами спору 29.12.2018 підписано акт звіряння розрахунків, з якого вбачається, що між позивачем-замовником і відповідачем-виконавцем заборгованість відсутня; зазначені обставини відповідач вважає такими, що підтверджують відсутність його вини у невиконанні контракту у погоджений сторонами строк.
9.2. Місцевим судом прийнято до уваги обставини того, що сторонами в додатку №2 до контракту узгоджено строк виконання робіт та мало місце листування між замовником та виконавцем щодо погодження завдань проектування.
За встановлених обставин одержання відповідачем затверджених замовником завдання на проектування, Доповнення №1 до технічного завдання та неповного переліку технічних умов у такі строки, що унеможливлювали своєчасне виконання виконавцем договірних зобов`язань щодо першої стадії "Проект", та перешкодили відповідачу у виконанні другої стадії "Робоча документація" внаслідок незатвердження замовником попередньої стадії виконання робіт "Проект", місцевий суд, керуючись приписами частин 1, 2, 4 статті 613, частини 1 статті 846 та частини 1 статті 888 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), дійшов висновку, що несвоєчасне виконання відповідачем робіт за державним контрактом зумовлено простроченням позивача-замовника у наданні виконавцю необхідної вихідної документації для початку робіт за кожним з етапів їх виконання, тому відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафних санкцій.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
10. 04.09.2019 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 залишено без змін.
10.1. Апеляційний суд надав оцінку вимогам апеляційної скарги позивача щодо скасування оскаржуваного рішення місцевого суду та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційним судом проаналізовано та спростовано такі доводи скаржника за апеляційною скаргою: місцевий суд проігнорував доводи позивача проте, що відповідач мав можливість як до підписання контракту, так і під час його виконання оскаржити у встановленому порядку умови контракту, однак цього не зробив; у відповіді на претензію позивача відповідач не посилався на ненадання вихідних даних, необхідних для того, щоб приступити до виконання зобов`язань за контрактом, а має місце неоднакове трактування відповідачем окремих положень контракту; станом на 31.12.2018 зобов`язання за контрактом відповідач не виконав, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій на суму позовних вимог.
10.2. Апеляційним судом взято до уваги заперечення відповідача проти задоволення апеляційної скарги позивача, який доводив ненаданням позивачем повного пакету вихідної документації; обставинами зміни позивачем техічного завдання за декілька днів до закінчення строку виконання першого етапу робіт, що полягало у будівництві відповідачем нових споруд, тоді як контракт передбачав лише реконструкцію існуючих; завдання на проектування та доповнення до технічного завдання отримано відповідачем лише 07.11.2018 за умов кінцевої дати виконання другого (останнього) етапу робіт з розробки проектної документації - до 05.11.2018.
10.3. Апеляційний суд встановив, що 07.06.2018 між сторонами спору виникли правовідносини з виконання підрядних робіт на підставі державного контракту, за умовами якого відповідач зобов`язався виконати будівництво (реконструкцію) об`єктів і споруд спеціального призначення, а саме проектні роботи стадії "Проект" та "Робоча документація" з реконструкції споруд за етапами, в обсягах та строки, визначені в календарному плані виконання робіт.
Апеляційним судом встановлено, що 15.02.2018 відповідач звернувся до позивача за отриманням даних; згідно технічного завдання, погодженого 07.03.2018, передбачено реконструкцію та обладання приміщень відповідачем за замовленням позивача; завдання на розробку проекту (стадія "П") будівництва (реконструкції) об`єктів і споруд затверджене 20.08.2018; відповідачу 03.08.2018 позивачем надані вихідні дані щодо топографо-геодезичних вишукувань на території позивача, технічні умови з інженерних систем надані відповідачу у листопаді 2018 року згідно з листом 07.11.2018.
Апеляційний суд встановив, що 06.11.2018 відповідач звернувся до позивача з клопотанням про перегляд строків виконання робіт у зв`язку із зміною технічного завдання, затвердженого 20.08.2018; так як відповідь не надійшла, відповідач 17.12.2018 повторно звернувся з пропозицією продовження строків виконання робіт, однак відповідь не одержав.
Апеляційним судом встановлено, що за змістом пункту 23 контракту, у разі прийняття сторонами рішення про припинення робіт за контрактом складається двостронній акт та замовник оплачує фактично виконані роботи на момент їх припинення (окрім випадків, коли рішення про припинення робіт прийнято замовником у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням виконавцем взятих на себе зобов`язань).
Апеляційним судом встановлено, що перший етап робіт "П" переданий на експертизу, що свідчить про вжиття відповідачем заходів на виконання зобов`язань за державним контрактом, однак невиконання умов державного контракту відповідачем в повному обсязі зумовлено простроченням позивача у наданні вихідних даних для початку робіт.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (позивача у справі)
11. Не погоджуючись з прийнятими у справі №910/2932/19 рішеннями по суті спору, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог з наведенням доводів про неправильне застосування судами приписів статей 526, 530, 612 ЦК України, статті 183 Господарського кодексу України (далі - ГК України), Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №464 від 27.04.2011, а також неповноту з`ясування прав та обов`язків сторін відповідно до умов державного контракту при вирішенні спору щодо підставності застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення зобов`язання щодо своєчасного виконання проектних робіт з будівництва (реконструкції) об`єктів та споруд спеціального призначення.
12. Скаржник зауважив, що перед підписанням державного контракту (розміщення державного оборонного замовлення) позивачем та відповідачем проведено низку передбачених законодавством заходів (дій), які були безпосередньо спрямовані на визначення предмета державного контракту, строків виконання робіт та їх вартості; за таких обставин, не відповідають дійсності доводи відповідача щодо несвоєчасного надання позивачем вихідних даних для виконання робіт, з урахуванням факту підписання державного контракту та визначення сторонами рівня його вартості.
13. Скаржник доводив, що судами не враховано те, що спори, пов`язані з укладенням договору за державним замовленням, в тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох сторін, вирішуються в судовому порядку, а виконавець державного замовлення звільняється від обов`язку щодо укладення державного контракту на умовах, визначених державним замовленням, у разі визнання недійсним державного замовлення в судовому порядку; однак, судами проігноровано доводи позивача про те, що відповідач мав можливість як до підписання державного контракту, так і під час його виконання оскаржити у встановленому порядку умови спірного державного контракту, однак не зробив цього.
14. Скаржник зазначив, що у відповіді на претензію відповідач аргументував свою відмову у сплаті неустойки неоднаковим трактуванням сторонами окремих положень державного контракту, зокрема, тих, які регламентують порядок приймання виконаних робіт, однак, жодного посилання на відсутність технічної можливості виконання робіт виконавцем наведено не було, що залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій.
15. Скаржник наголосив на особливому порядку укладання державних контрактів в силу статті 183 ГК України, що передбачає підписання сторонами єдиного документа; станом на 31.12.2018 (термін дії державного контракту) сторонами підписано дві додаткові угоди до нього, а саме: від 07.08.2018 №1 про визначення виконавця замовником експертизи проекту та від 22.12.2018 №2 про зменшення бюджетних зобов`язань сторін за державним оборонним замовленням на 2018 рік; в іншій частині умови державного контракту не змінювалися та продовжували діяти для сторін до 31.12.2018; у листопаді-грудні 2018 року відповідач звертався до позивача з листами щодо зміни умов державного контракту, зокрема, продовження строків виконання робіт за договором, однак, отримав відмову, так як фактично жодних робіт на кінець 2018 року виконано не було; водночас, після одержання негативної відповіді від позивача відповідач не вчинив інших, визначених законом дій, спрямованих на внесення змін до державного контракту в судовому порядку, а фактично усвідомлюючи неспроможність виконати взяті на себе зобов`язання за контрактом підписав 22.12.2018 додаткову угоду №2 нього; з огляду на таке, в силу статті 612 ЦК України відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання перед позивачем у погоджений у державному контракті строк виконання двох етапів робіт.
16. Скаржник зауважив, що в підтвердження того, що відповідач не мав наміру (не міг) своєчасно виконати державний контракт надавалися фотокопії титульних аркушів Технічних звітів по детальному обстеженню будівельних конструкцій, будівель 102, 123, 151, які свідчать про те, що фактично договірні зобов`язання на виконання робіт за державним контрактом 07.06.2018 із субпідрядною організацією (ТОВ "Дніпровський проектно-будівельний центр") відповідач-генпроектувальник оформив лише 25.09.2018 на підставі договору, тобто коли вже закінчився термін виконання робіт за першим етапом державного контракту "Проект"; фактично позивачем-замовником зазначені Технічні звіти було отримано лише 20.12.2018 і позивач зіслався на такі документи, як докази у справі, вже після ознайомлення із текстом рішення суду першої інстанції, про що зазначив в касаційній скарзі.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу
17. Відповідач погодився з доводами позивача про навність у нього зобов`язання у строк до 05.09.2018 закінчити виконання робіт за державним контрактом 07.06.2018 на стадії "Проект", водночас, зауважив, що для забезпечення проектування об`єкта будівництва позивач, як замовник, повинен надати генпроектувальнику (відповідачу) вихідні дані на проектування, що підтверджено замовником в пункті 27 завдання на проектування; однак, з переліку основних вихідних даних, що надаються замовником, в порушення приписів статті 888 ЦК України, на початок проектування позивачем було надано відповідачу лише технічне завдання, яке замовник листом від 02.08.2018 відкликав і до завершення строку виконання робіт за договором 31.12.2018 та на момент розгляду судами спору не повернув відповідачу-виконавцю.
18. Відповідач зауважив, що не зважаючи на відсутність всіх необхідних вихідних даних, виконавець розпочав проектні роботи та станом на 22.12.2018 виконав першу стадію "Проект" на 85% та планував її завершити у січні 2019 року, про що поінформував замовника листом від 17.12.2018; однак, наприкінці грудня 2018 року відповідач отримав від позивача пропозицію закрити державний контракт із "нульовими" зобов`язаннями щодо вартості робіт у зв`язку із закінченням 2018 року.
19. Відповідач зазначив, що за декілька днів до закінчення договірного строку виконання першого етапу робіт "Проект" 05.09.2018 позивач нарочно надав відповідачу завдання на проектування, затверджене замовником 20.08.2018, та Доповнення №1 до технічного завдання, затверджене у встановленому законом порядку 27.08.2018, за змістом яких позивач фактично змінив номенклатуру та обсяг виконуваних відповідачем проектних робіт, визначених державним контрактом 07.06.2018; зазначене мало наслідком збільшення обсягів виконуваних проектних робіт та, відповідно, збільшення строків виконання робіт, що не було відображено замовником при укладенні з виконавцем спірного державного контракту; за таких обставин, відповідач доводить безпідставність стягнення з нього штрафних санкцій за порушення строку виконання проектних робіт згідно умов державного контракту.