ОКРЕМА ДУМКА
(спільна)
суддів Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б., Британчука В. В., Єленіної Ж. М., Лященко Н. П.
на постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року у справі № П/9901/871/18 (провадження № 11-617заі19)
за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), третя особа на стороні відповідача - Вища рада правосуддя (далі - ВРП), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
Короткий виклад історії справи
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 6 вересня 2018 року № 1480/ко-18 (далі - рішення ВККС, рішення Комісії);
- зобов`язати ВККС повторно призначити їй інтерв`ю з психологом та провести співбесіду відповідно до вимог законодавства України.
На обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що рішення ВККС є незаконним, невмотивованим та ухваленим з порушенням законодавства й актів Комісії.
Посилалась на те, що рішення ВККС ґрунтуєтся на висновку психолога про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей та прийнятих нею рішень щодо розгляду 27 - 28 січня 2018 року двох клопотань слідчого відділу поліції № 4 Шевченківського управління полції Головного управління Національної полції у м. Києві Цьопича О. С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення за частиною другою статті 15, статтею194 Кримінального кодексу України.
Крім того, посилалась на те, що під час проведення з нею співбесіди члени Комісії ставили їй запитання, які не стосуються ні показників, оголошених під час доповіді, ні суддівського досьє, та дійшли висновку про невідповідність її займаній посаді. Також посилалася на те, що рішення ВККС є невмотивованим, не містить інформації про те, за яким саме критерієм вона не відповідає займаній посаді, що унеможливлює вирішення в подальшому питання про звільнення її з посади та прямо суперечить встановленій Конституцією України меті кваліфікаційного оцінювання.
Короткий зміст установлених обставин та рішення суду попередньої інстанції
Указом Президента України від 14 вересня 2009 року № 740/2009 «Про призначення суддів» ОСОБА_1 призначено на посаду судді Шевченківського районного суду м. Києва строком на пять років, а відповідно до Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 444/2017 «Про призначення суддів» ОСОБА_1 обрана суддею Шевченківського районного суду м. Києва безстроково.
Рішенням Комісії від 1 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Рішенням Комісії від 6 лютого 2018 року № 13/зп-18 визначено графік складення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання стосовно 11 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Рішенням Комісії від 2 березня 2018 року № 33/зп-18 визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання стосовно 1673 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначеного рішенням від 1 лютого 2018 року № 8/зп-18; встановлено мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання; визначено кількість практичних завдань для виконання суддями - 1; встановлено, що виконання практичного завдання здійснюватиметься із використанням комп`ютерної техніки, а також встановлено тривалість стадій складення іспиту, місце проведення іспиту.
Рішенням від 24 травня 2018 року № 114/зп-18 Комісія затвердила та оприлюднила результати складеного суддями 26 березня 2018 року анонімного письмового тестування і виконання практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді згідно з додатком, зокрема судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1
За результатами складення анонімного письмового тестування суддя ОСОБА_1 отримала 76,5 бала, за виконання практичного завдання - 90,5 бала. У загальному на етапі іспиту суддя набрала 167 балів та була допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 25 травня 2018 року № 118/зп-18 призначено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та затверджено графік його проведення.
Рішенням Комісії від 30 травня 2018 року № 119/зп-18 призначено проведення другого етапу тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей - інтерв`ю з психологом - у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих і апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
ОСОБА_1 пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок і визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням від 20 червня 2018 року № 145/зп-18 Комісія вирішила провести другий етап тестування особистих морально-психологічниї якостей і загальних здібностей - інтерв`ю з психологом - у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначеного рішенням від 1 лютого 2018 року № 8/зп-18, зокрема судді ОСОБА_1 , а також затвердила графік його проведення згідно з додатком.
6 вересня 2018 року Комісією проведено співбесіду з суддею ОСОБА_1, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.
Дослідивши досьє судді, надані суддею пояснення, врахувавши результати співбесіди, під час якої вивчено питання про відповідність ОСОБА_1 критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків:
- за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрала 318 балів. За вказаним критерієм суддю оцінено на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1 - 5 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення ВККС від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі - Положення) (професійна компетентність), а також на підставі тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6 - 7 глави 2 розділу ІІ Положення (особиста та соціальна компетентність);
-за критерієм професійної етики позивачка набрала 140 балів. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди;
-за критерієм доброчесності суддя набрала 153 бали. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
Комісією встановлено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 набрала 611 балів, що становить менше 67відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Рішенням від 6 вересня 2018 року № 1480/ко-18 Комісія вирішила, що суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 611 балів; визнано її такою, що не відповідає займаній посаді; вирішено внести ВРП подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Не погодившись із правомірністю такого рішення, позивачка звернулась до суду з позовом.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 20 травня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позову, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення ВККС, передбачених частиною третьою статті 88 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1402-VIII).
Не погодившись із рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з підстави невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, у червні 2019 року ОСОБА_1 подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просила скасувати зазначене рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.
На обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 наводила доводи, аналогічні доводам позовної заяви, та зазначала, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованих і незаконних висновків про ненаведення позивачкою фактів та обставин, які б викликали розумні сумніви у професійності і компетентності спеціалістів, які здійснювали перевірку її морально-психологічних якостей, а також законності та безсторонності проведення процедур.
ОСОБА_1 також зазначала, що ВККС перевищила свої повноваження, надавши оцінку судовим рішенням щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Крім того, позивачка вважала, що на порушення підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення, відповідачем не вказано бали, які вона набрала за кожним з критеріїв компетентності - особистої, професійної, соціальної.
ОСОБА_1 вказувала, що судом першої інстанції не надано оцінку її доводам про відсутність у рішенні ВККС мотивів щодо встановлення відповідних балів.
Позивачка стверджувала, що на етапі кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» психолог неправдиво і хибно оцінила її за критерієм соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності, безпідставно і незаконно поставивши їй оцінку з низьким та середнім рівнем показників.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 4 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2019 року - без змін.
Основні мотиви, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду
Як убачається з матеріалів справи, за результатом кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 набрала 611 бала з максимально можливих 1000 балів.
Так, суд першої інстанції встановив, що за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) позивачканабрала318балів, за критерієм професійної етики -140балів, за критерієм доброчесності -153 бали.
При цьому за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) ОСОБА_1 оцінено на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1 - 5 глави 2 розділу ІІ Положення (професійна компетентність), а також на підставі тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6 - 7 глави 2 розділу ІІ Положення (особиста та соціальна компетентність).
За критерієм професійної етики суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди;
За критерієм доброчесності ОСОБА_1 оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
Велика Палата Верховного Суду погодиласьіз доводами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у цій справі про безпідставність доводів позивачки про те, що рішення Комісії ґрунтується виключно на підставі висновку психолога та на оцінці постановлених нею судових рішень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Таких висновків суд дійшов, зокрема, дослідивши аудіозапис проведеної з позивачкою співбесіди, у ході якої обставини, з якими позивачка пов`язувала протиправність дій Комісії під час співбесіди, не знайшли свого підтвердження.
Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи ОСОБА_1 про те, що на етапі кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» психолог неправдиво іхибно оцінила її за критерієм соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності, безпідставно інезаконно поставивши їй оцінку з низьким та середнім рівнем показників.
При цьому більшість суддів Великої Палати Верховного Суду дійшли висновку, що показники відповідності судді ОСОБА_1 критеріям кваліфікаційного оцінювання були досліджені окремо один від одного і в сукупності та що відповідність кожному з критеріїв оцінена членами Комісії за їх внутрішнім переконанням на підставі інформації, отриманої одночасно з кількох джерел (дослідження суддівського досьє, співбесіда, результати тестування тощо), що в цілому свідчить про повноту і всебічність проведеного оцінювання.
Крім того, суд апеляційної інстанції погодився з тим, що Комісія надала оцінку фактам, які можуть свідчити про відповідність або невідповідність судді, зокрема, критерію компетентності (професійної, особистої та соціальної) за визначеними в Положенні показниками, використавши наявні в неї висновки психолога, отримані в порядку, встановленому законодавством.
За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважала, що рішення ВККС містить достатню інформацію щодо критеріїв, які вплинули на остаточну оцінку відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання, та не вбачала підстав стверджувати, що висновки відповідача є свавільними.
На думку Великої Палати Верховного Суду, ВККС дотрималася імперативних вимог статті 88 Закону № 1402-VІІІ щодо потреби прийняття саме мотивованого рішення як гарантії дотримання прав особи, щодо якої проводилося кваліфікаційне оцінювання.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що воно містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
Підстави і мотиви для висловлення окремої думки
Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя, не згодний із судовим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини та громадянина захищаються судом. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина гарантується безпосередньо на підставі Конституції України.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти на підставі, в порядку та у спосіб, встановлені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
ВККС спірним рішенням від 6 вересня 2018 року № 1480/ко-18 вирішила:
- визнати, що суддя Шевченківського районного суду м. Києваза результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала611балів;
- визнати суддю Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді;
- внести до ВРПподання з рекомендацією про звільнення з посади судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Тобто позивачку рекомендовано звільнити з посади судді за те, що вона не пройшла кваліфікаційного оцінювання, позаяк не набрала необхідної мінімальної кількості балів.
Перелік підстав для звільнення з посади судді встановлено у частині шостій статті 126 Конституції України, який є вичерпним.
Визначеність на рівні Основного Закону України чіткого переліку підстав для звільнення з посади судді, а також підстав припинення його повноважень (частина сьома статті 126 Конституції України) є водночас запорукою того, що судді, зокрема, будуть обізнані з цими юридичними підставами, з якими законодавець пов`язує неможливість подальшого перебування особи на посаді судді, та гарантією сталості правового регулювання і прогнозованості (на тривалий період часу) наслідків, які кожна зацікавлена в цій сфері особа, особливо та, яка перебуває на посаді судді, може заздалегідь передбачити.
Суддя обіймає посаду безстроково і передбачуваність законодавства у сфері судоустрою є важливим аспектом функціонування судової влади загалом. Якщо у цьому зв`язку зважити також на завдання суду та статус судді, то визначеність і стабільність правового регулювання у цій сфері суспільних відносин набирає особливої ваги.
Згідно з Основним Законом України незалежність судді забезпечується, зокрема, особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень.
У Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) зазначено, що незалежність суддів є невід`ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону. Незалежність суддів забезпечується насамперед особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади; забороною будь-якого впливу на суддів; захистом їх професійних інтересів; особливим порядком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Двома ключовими вимогами до будь-якої судової системи має бути відправлення правосуддя на найвищому рівні та належна відповідальність у демократичному суспільстві. Будь-яка форма оцінювання суддів має відповідати цим вимогам (пункт 23 Висновку № 17 (2014) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи про оцінювання роботи суддів, якості правосуддя та повагу до незалежності судової влади (Страсбург, 24 жовтня 2014 року); (далі - Висновок № 17, КРЄС відповідно). Усі процедури оцінювання повинні проводитися з метою підтримання та вдосконалення якості роботи суддів і, як наслідок, усієї судової системи (пункт 24 цього Висновку).
Пунктами 29 і 44 Висновку № 17 передбачено, що держави-члени мають чітко відрізняти оцінювання від дисциплінарних заходів і проваджень. Наголошується, що звільнення з посади не повинне бути наслідком негативного оцінювання, а має відбуватися лише у випадку серйозного порушення дисциплінарних норм чи кримінального законодавства або якщо об`єктивні результати прямо підтверджують нездатність чи небажання судді виконувати свої обов`язки на мінімально прийнятному рівні.
У Висновку Венеціанської комісії щодо посилення незалежності суддів від 10 грудня 2013 року № 747/2013 зазначено: «Питання звільнення суддів мають вирішуватися лише в окремих випадках шляхом ефективного дисциплінарного провадження» (пункт 48).
Відповідно до пункту 23 Декларації щодо принципів незалежності судової влади (Хорватія, 14 жовтня 2015 року) «оцінювання суддів може <…>виявлятипитання, в яких слід удосконалюватися, та визначати претендентів на підвищення по службі; воно не може слугувати приводом <…>длязвільнення з посади».
Таким чином, на нашу думку, європейські стандарти не передбачають звільнення судді з посади лише за наслідками кваліфікаційного оцінювання.
Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками суду першої інстанції щодо вмотивованості та обґрунтованості оскаржуваного рішення Комісії і вважала, що виражена в балах оцінка судді ОСОБА_1 за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної), що міститься у рішенні Комісії, є вмотивованою і відображає повною мірою рівень цих характеристик судді.
Не погоджуючись із позицією більшості суддів Великої Палати Верховного Суду, вважаємо за необхідне зазначити, що у рішенні Комісії вказано бали судді ОСОБА_1 за критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної). Однак замість зазначення мотивів ухвалення рішення вказано лише посилання на результати іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди. Бали за критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) - 318, професійної етики - 140, доброчесності - 153 мотивовано лише посиланням на дослідження результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та результати співбесіди. При цьому за такими критеріями ОСОБА_1 оцінено, в тому числі,