ПОСТАНОВА
24 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 1-330/11
провадження № 51-4387 ск19
Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Фомін С.Б. розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 06 грудня 2018 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 18 листопада 2019 року,
встановив:
Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 06 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про відновлення строку на апеляційне оскарження вироку Соснівського районного суду міста Черкаси від 12 жовтня 2011 року.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18 листопада 2019 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 06 грудня 2018 року - без змін.
Постановою Касаційного кримінального суду від 26 грудня 2019 року відмовлено у витребовуванні кримінальної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 06 грудня 2018 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 18 листопада 2019 року із зазначенням недоліків та строку на їх усунення.
Згідно з положеннями частини 2 статті 388 Кримінально-процесуального кодексу 1960 року (далі - КПК 1960 року) відмова у витребовуванні справи не перешкоджає витребовуванню справи при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і якщо вона надійшла в межах строку, визначеного статтею 386 цього Кодексу, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребовуванні справи.
28 січня 2020 року до Касаційного кримінального суду повторно надійшла скарга від ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 06 грудня 2018 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 18 листопада 2019 року, в якій він просить скасувати зазначені судові рішення та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду, посилаючись на поважність причин пропуску строку на оскарження судового рішення та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, внаслідок чого в оскаржуваних судових рішеннях наявні істотні порушення кримінально-процесуального закону.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що у витребовуванні кримінальної справи щодо засудженого ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав:
Відповідно до частини 1 статті 398 КПК 1960 року, підставами для скасування або зміни в касаційному порядку судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, крім постановлених апеляційним судом як судом першої інстанції, можуть бути істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Суд зауважує, що не всі недоліки, зазначені у постанові Касаційного кримінального суду від 26 грудня 2019 року скаржником враховано, а саме: невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи не може бути підставою для перегляду судового рішення в касаційному порядку, а посилання скаржника як на норми, передбачені КПК 1960 року, так і на норми Кримінального процесуального кодексу України 2012 року протирічать пункту 15 Перехідних положень КПК в редакції від 17 січня 2012 року. Проте, наявність посилань на істотні порушення кримінально-процесуального закону дозволяє Суду розглянути питання про можливість витребовування кримінальної справи за зазначеною касаційною скаргою.
Зі змісту касаційної скарги та доданих до неї судових рішень вбачається, що постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 06 грудня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про відновлення строку на апеляційне оскарження вироку Соснівського районного суду міста Черкаси від 12 жовтня 2011 року. Судом першої інстанції встановлено, що легітимна мета обмеження прав дотримана, права заявника не були порушені, оскільки він мав реальну можливість звернутися до суду раніше із клопотанням про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, однак не скористався цим правом, а тому суд обґрунтовано зазначив, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.