Постанова
іменем України
18 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 645/7131/18
провадження № 51-5203км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Сингаївської А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220430002427, № 12017220430002659, № 12018220430000311, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Слатино Дергачівського району Харківської області, жителя АДРЕСА_1 ), неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 8 липня 2014 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70, ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, штрафи у сумі 1003 грн та 600 грн визначено виконувати самостійно, звільненого 17 травня 2017 року після відбуття строку покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 297 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вироком Харківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за:
- ч. 2 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- ч. 3 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення на строк 4 роки;
- ч. 3 ст. 297 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Відповідно до вимог статей 71, 72 КК невідбуту частину покарання, призначеного ОСОБА_1 за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 травня 2013 року у виді штрафу в сумі 600 грн та за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 3 липня 2013 року у виді штрафу в сумі 1003 грн, постановлено виконувати самостійно.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення за період з 14 березня 2018 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 15 листопада 2017 року о 12-й годині, перебуваючи за місцем свого мешкання на АДРЕСА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через наявний отвір в огорожі сусідньої частини домоволодіння, що належить співвласниці ОСОБА_2, пройшов на вказану частину двору та таємно викрав металеві вироби (металобрухт), розташовані біля гаража домоволодіння, загальною вагою 40 кг, вартістю 180 грн, після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав матеріальної шкоди потерпілій на вказану суму.
Також цього ж дня близько 16:00 ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого мешкання, за аналогічних обставин повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через отвір в огорожі пройшов на територію двору сусідки ОСОБА_2 і таємно викрав металеві вироби (металобрухт), розташовані біля гаража домоволодіння, загальною вагою 50 кг, вартістю 225 грн, після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.
У подальшому, 15 грудня 2017 року, в денний час доби, ОСОБА_1, проходячи біля будинку АДРЕСА_2, за аналогічних обставин переліз через отвір у двір потерпілого і таємно викрав металевий швелер, який належить ОСОБА_3, вартістю 624 грн, після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди.
Крім того, 5 лютого 2018 року близько 19:30 ОСОБА_1, перебуваючи на території цвинтаря, розташованого поблизу вулиці Шкільної у смт Буди Харківського району Харківської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, нехтуючи загальнолюдськими нормами моралі, що виражаються у шанобливому ставленні до могил та померлих, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, підійшов до могили померлих ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 та шляхом демонтування з огорожі могили фрагменту металевого паркану таємно викрав секцію цього паркану з огорожі вказаної могили - хвіртку розміром 900x660мм, вартістю 190 грн, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди.
Також 7 лютого 2018 року близько 19:30 ОСОБА_1, перебуваючи на території цього цвинтаря, за аналогічних обставин підійшов до могили, де поховані родичі потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8, ОСОБА_9 і шляхом демонтування з огорожі могили металевої секції таємно, умисно, повторно заволодів металевою секцією розміром 1050x1070 мм сірого кольору, вартістю 120 грн, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди.
Крім того, 8 лютого 2018 року близько 18:30 ОСОБА_1, перебуваючи на території вказаного цвинтаря, за аналогічних обставин, попередньо переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, підійшов до могили, де поховані родичі потерпілого ОСОБА_10 - ОСОБА_11, ОСОБА_12 і шляхом демонтування з огорожі могили металевої секції таємно, умисно, повторно заволодів металевою секцією розміром 2560x810 мм зеленого кольору, вартістю 750 грн, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди.
Надалі, 11 лютого 2018 року близько 18:30, ОСОБА_1, перебуваючи на території цього цвинтаря, за аналогічних обставин підійшов до могили, де поховані родичі потерпілої ОСОБА_13 - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 і шляхом демонтування з огорожі могили металевої секції таємно, умисно, повторно заволодів металевою секцією розміром 2540x570 мм зеленого кольору, вартістю 550 грн, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди.
Крім того, 17 лютого 2018 року близько 18:30 ОСОБА_1, перебуваючи на території вищевказаного цвинтаря, за аналогічних обставин підійшов до могили, де поховані родичі потерпілої ОСОБА_13 - ОСОБА_14, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 і шляхом демонтування з огорожі могили металевої секції таємно, умисно, повторно заволодів металевою секцією розміром 2000x570 мм зеленого кольору, вартістю 434 грн, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди.
Апеляційний суд ухвалою від 30 липня 2019 року апеляційну скаргу прокурора задовольнив, вказаний вирок місцевого суду змінив у частині призначеного покарання та виключив з вироку посилання на застосування ч. 1 ст. 71, частин 3, 4 ст. 72 КК при призначенні остаточного покарання.
Визнав ОСОБА_1 засудженим за:
- ч. 2 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- ч. 3 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- ч. 3 ст. 297 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIIIОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення за період з 14 березня 2018 року по 30 липня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставах неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На обґрунтування цих вимог прокурор зазначає, що апеляційний суд безпідставно застосував до обвинуваченого положення ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону
№ 838-VIII та зарахував у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, оскільки ОСОБА_1 вчинив інкриміновані злочини після 20 червня 2017 року (перший епізод вчинено ним 15 листопада 2017 року), тобто після набрання чинності ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 2046-VIII, а тому з урахуванням наведених положень закону строк попереднього ув`язнення у строк відбування покарання ОСОБА_1 необхідно було зараховувати з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. На підставі викладеного, на переконання прокурора, апеляційний суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме застосував закон, який не підлягає застосуванню.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав подану касаційну скаргу і просив її задовольнити.