ПОСТАНОВА
24 лютого 2020 року
м. Київ
Провадження № 51-907ск20
Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Вус С.М., розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду м. Севастополя від 26 листопада 2001 року,
в с т а н о в и л а:
Вироком Апеляційного суду м. Севастополя від 26 листопада 2001 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено: за п. п. "а", "і", "ж", "з" ст. 93 КК України1960 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 4 ст. 187 КК України 2001 року до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України 2001 року до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю; за ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 357 КК України 2001 року до обмеження волі на строк три роки; за ч. 1 ст. 263 КК України 2001 року до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 42 КК України 1960 року за сукупністю злочинів йому остаточно визначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Цим вироком також засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
Ухвалою Верховного Суду України від 05 вересня 2002 року вищезазначений вирок в порядку ст. 396 КПК України частково змінено - перекваліфіковано дії ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_5 з ч. 1 ст. 15, ч.5 ст. 185 на ч.1 ст. 14, ч. 5 ст. 185 КК України 2001 року, а дії ОСОБА_3 з ч. 4 ст. 19, ч. 5 ст. 185 на ч. 4 ст. 19, ч.1 ст. 14, ч. 5 ст. 185 КК України, з ч. 4 ст. 19, ч. 1 ст. 357 на ч. 4 ст. 19, ч. 1 ст. 15, ч.1 ст. 357 КК України 2001 року та постановлено вважати кожного з них засудженими за цими законами до покарань, призначених судом, а на підставі ст. 42 КК України 1960 року за сукупністю злочинів, передбачених цими законами і тими, що вказані у вироку, стосовно ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_3 до остаточних покарань, які призначені судом, кожному. В решті вирок залишено без зміни.