Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 1109/4420/12-ц
провадження № 61-23223 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація";
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" на постанову Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Авраменко Т. М., Суровицької Л. В., Черненка В. В., від 20 листопада 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2012 року публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк"
(далі - ПАТ "Ерсте Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що ПАТ "Ерсте Банк" є правонаступником акціонерного комерційного банку "Престиж" (далі - АКБ "Престиж")
та відкритого акціонерного товариства "Ерсте Банк" (далі - ВАТ "Ерсте Банк"). 10 квітня 2007 року між АКБ "Престиж" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредитні кошти
у розмірі 48 тис. доларів США, строком на 120 місяців, а саме з 10 квітня
2007 року по 09 квітня 2017 року, зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитом. Цього самого дня на забезпечення виконання зобовʼязань
за вищевказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_1
було укладено іпотечний договір, за умовами якого останній передав
банку в іпотеку належне йому на праві приватної власності нерухоме майно,
а саме квартиру АДРЕСА_1 . Крім того, у якості додаткового забезпечення виконання кредитних зобов`язань 16 жовтня 2009 року між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також між банком, ОСОБА_1
та ОСОБА_1 було укладено договори поруки, за умовами яких поручителі зобов`язалися солідарно відповідати з позичальником перед банком за невиконання умов кредитного договору.
ОСОБА_1 свої зобовʼязання за кредитним договором належним чином не виконував, на вимоги банку не реагував, унаслідок чого станом на 05 квітня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 60 378,73 доларів США, з яких: 24 400 доларів США заборгованість по кредиту, строк оплати яких не настав,
15 265,66 доларів США заборгованість по кредиту, строк оплати яких настав (прострочені платежі по кредиту), 12 282,49 доларів США заборгованість
по відсоткам за користування кредитними коштами, 8 430,58 доларів
США нарахованої пені за прострочення оплати по кредиту і по відсоткам, що загалом за офіційним курсом Національного банку України станом на
05 квітня 2012 року становить 482 299 грн 26 коп.
Посилаючись на викладене, ПАТ "Ерсте Банк" просило суд солідарно
стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його
користь заборгованість за кредитним договором від 10 квітня 2007 року
у розмірі 482 299 грн 26 коп.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда у складі
судді Бершадської О. В. від 10 грудня 2012 року позов ПАТ "Ерсте Банк" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3 на користь ПАТ "Ерсте Банк" заборгованість за кредитним договором від 10 квітня 2007 року у розмірі 482 299 грн 26 коп.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 серпня 2014 року задоволено заяву публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк") про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено стягувача - ПАТ "Ерсте Банк" на стягувача - ПАТ "Фідобанк".
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 грудня 2015 року задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Траст Груп" (далі - ТОВ "Фінанс Траст Груп") про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено стягувача - ПАТ "Фідобанк" на стягувача - ТОВ "Фінанс Траст Груп".
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 квітня 2019 року задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" (далі - ТОВ "ФК "Інновація") про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено стягувача - ТОВ "Фінанс Траст Груп" на його правонаступника ТОВ "ФК "Інновація".
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 квітня 2019 року залучено до участі у справі правонаступника позивача - ТОВ "Фінанс Траст Груп" - ТОВ "ФК "Інновація".
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 липня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 грудня 2012 року залишено без задоволення.
Задовольняючи позов, районний суд виходив із того, що відповідачі, як позичальник, так і поручитель, належним чином не виконали взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та договорами поруки, унаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з них на користь банку
у солідарному порядку, як це передбачено умовами договору поруки. Розмір кредитної заборгованості відповідає вимогам закону та умовам договорів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 20 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 грудня 2012 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з ОСОБА_2 та стягнення з неї судового збору скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову банку до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Стягнуто з ТОВ "ФК "Інновація" на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 4 828 грн
50 коп.
Скасовуючи рішення районного суду в частині задоволення позовних вимог банку до ОСОБА_2 та ухвалюючи в цій частині нове рішення про
відмову у задоволенні цих позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що 19 квітня 2009 року банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, а тому такими діями на власний розсуд змінив строк виконання основного зобов`язання, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Водночас умовами договору поруки, укладеного з ОСОБА_2, визначено, що порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного строку з дня настання терміну виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги
до поручителя, а згідно з частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. Банк такої вимоги до ОСОБА_2 в межах трирічного строку з дня настання визначеного ним самим строку виконання основного зобовʼязання
не предʼявив, так як звернувся до суду з позовом 23 квітня 2012 року, а тому порука ОСОБА_2 за кредитним договором є такою, що припинена.
При цьому апеляційний суд послався на правові висновки Верховного Суду України, а також Великої Палати Верховного Суду.
В іншій частині судове рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "ФК "Інновація", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Кіровського районного суду м. Кіровограда.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2020 року справу за позовом
ПАТ "Ерсте Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ТОВ "ФК "Інновація" мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно не врахував, що після направлення повідомлення-вимоги про дострокове виконання зобовʼязань між банком та позичальником 16 жовтня 2009 року було укладено додаткову угоду до кредитного договору, якою сторони узгодили внесення змін до основного зобовʼязання щодо кінцевого строку повернення кредиту, а саме до 09 квітня 2017 року. Із зазначеними змінами умов кредитного договору погодилася й поручитель ОСОБА_2, укладаючи 16 жовтня 2009 року договір поруки, а тому кредитор звернувся до неї з вимогою в межах трирічного строку, визначеного умовами договору поруки. Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на те, що позичальник
05 серпня 2009 року здійснив часткове погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 315, 33 доларів США, чим визнав борг перед банком та вчинив дії, що свідчать про переривання строку позовної давності.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної
скарги - безпідставними. Банк пред`явив позовну вимогу до неї 23 квітня
2012 року, тобто поза межами трирічного строку з дня настання визначеного ним самим строку виконання основного зобов`язання.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 квітня 2007 року між АКБ "Престиж", правонаступником якого є ПАТ "Ерсте Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 48 тис. доларів США, строком на 120 місяців, а саме з 10 квітня 2007 року по 09 квітня 2017 року, зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитом.
Цього самого дня на забезпечення виконання зобовʼязань за вищевказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, за умовами якого останній передав банку в іпотеку
належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, а саме квартиру
АДРЕСА_1 .
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору банк 20 березня 2009 року направив ОСОБА_1 повідомлення-вимогу про порушення основного зобов`язання та встановив строк до
20 квітня 2009 року виконати зобов`язання, здійснити погашення простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 038,66 доларів США, за відсотками 1 342,13 доларів США, а всього 2 380,79 доларів США, та достроково виконати зобов`язання за кредитним договором - погасити залишок заборгованості - основну суму кредиту у розмірі 38 800 доларів США, всього на загальну суму 41 180,79 доларів США (т. 1, а. с. 31).
16 жовтня 2009 року між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у якості додаткового забезпечення виконання кредитних зобов`язань було укладено договори поруки, за умовами яких поручителі зобов`язалися солідарно відповідати
з позичальником перед банком за невиконання умов кредитного договору.
ОСОБА_1 свої зобовʼязання за кредитним договором належним чином не виконував, на вимоги банку не реагував, унаслідок чого станом на 05 квітня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 60 378,73 доларів США, з яких: 24 400 доларів США заборгованість по кредиту, строк оплати яких не настав,
15 265,66 доларів США заборгованість по кредиту, строк оплати яких настав (прострочені платежі по кредиту), 12 282,49 доларів США заборгованість
по відсоткам за користування кредитними коштами, 8 430,58 доларів
США нарахованої пені за прострочення оплати по кредиту і по відсоткам,
що загалом за офіційним курсом Національного банку України станом
на 05 квітня 2012 року становить 482 299 грн 26 коп.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.