Постанова
Іменем України
21 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 485/1272/17
провадження № 61-12731св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 21 березня 2019 року у складі судді Квєтки І. А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 29 травня 2019 року у складі колегії суддів: Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В., Серебрякової Т. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про позбавлення батьківських прав.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017р. ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Позивач в обґрунтування позову зазначала, що з 23 квітня 2010 року перебувала у шлюбі з відповідачем, який було розірвано заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2015 року. Від даного шлюбу вони мають двох дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2015 року з ОСОБА_2 на її користь стягнуті аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 липня 2015 року до досягнення дітьми повноліття.
У травні 2016 року відповідач добровільно забрав свої речі та пішов з квартири. З цього часу він не надає матеріальну допомогу на утримання малолітніх дітей, не сплачує аліменти на їх утримання, не турбується про їх духовний та фізичний розвиток.
29 грудня 2016 року відповідач перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння вчинив замах на умисне вбивство ОСОБА_6 у зв`язку з чим його було поміщено у ДУ "Київський слідчий ізолятор". Відповідач і раніше приходив до квартири перебуваючи в нетверезому стані, влаштовував сварки, в тому числі і при дітях.
Посилаючись на те, що відповідач ухилявся ще рік до поміщення його у ДУ "Київський слідчий ізолятор" від виконання батьківських обов`язків, не турбувався про фізичний та духовний розвиток дітей, не надавав і не надає матеріальної допомоги на їх утримання, взагалі не цікавиться їх життям, позивач на підставі пункту 2 частини першої статті 164 СК України просила про задоволення позову.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 21 березня 2019 року, яке залишено без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 29 травня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач не довела факт злісного ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків, що наявність незавершених кримінальних справ не є підставою для задоволення позову з огляду на презумпцію невинуватості, а також, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Снігурівського районного суду Миколаївської області.
05 серпня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не повно з`ясовано обставини справи та досліджено докази. Зазначає, що сама утримує двох дітей, а відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків. Вказує, що відповідач чинить над нею психологічне насильство.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 з 23 квітня 2010 року, який розірвано заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2015 року (а. с. 6).
Сторони є батьками малолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 4 - 5).
Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 липня 2015 року до досягнення дітьми повноліття (а. с. 7 - 8).
ОСОБА_1 зареєстрована і проживає в квартирі АДРЕСА_1 разом з дітьми, в якій за даними акту обстеження від 20 грудня 2016 року для них створені належні умови для проживання (а. с. 12).
Діти сторін відвідують дошкільний навчальний заклад № 577 м. Києва і згідно довідок посадової особи цього закладу від 22 листопада 2016 року, 11 серпня 2017 року в основному позивач приводила і забирала та лише вона сплачувала рахунки на їх утримання (а. с. 13, 101).
ОСОБА_2 зареєстрований в житловому будинку на АДРЕСА_2, а проживає на АДРЕСА_3 в цьому ж населеному пункті разом з батьками.
За даними акту обстеження та характеристики ОСОБА_2 після закінчення 11 класів загальноосвітньої школи, проходив строкову службу в рядах ЗСУ, закінчив ПТУ (газоелектрозварювальник), після повернення з м. Києва працює різноробочим (а. с. 185 - 186).
Відповідно до довідки Дніпровського управління поліції ГУНП в місті Києві від 21 січня 2017 року ОСОБА_2 29 грудня 2016 року вчинив замах на умисне вбивство ОСОБА_6 . По даному факту проводиться досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 15, частиною першою статті 115 КК України (а. с. 11).
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.1732 КУпАП (а. с. 196).
Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації у своєму висновку від 13 вересня 2017 року вважав за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітніх дітей (а. с. 139).
Згідно довідки та розрахунку Снігурівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_2 має 19 983,04 грн заборгованості по аліментах станом на 01 вересня 2017 року, яка на 01 січня 2019 року зросла до 52 919,71 грн (а. с. 27 - 28, 167 - 168).
У січні 2019 року ОСОБА_3 звернулась до Снігурівського ГУ НП в Миколаївській області із заявою про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності у зв`язку із ухиленням від сплати аліментів за якою здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 164 КК України (а. с. 166).
ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов`язків не притягувався.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, розгляд касаційних скарг у цій справі здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.