Постанова
Іменем України
21 лютого 2020 року
місто Київ
справа № 211/4216/13-ц
провадження № 61-386св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 лютого 2017 року у складі судді Бардін О. С. та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У липні 2013 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна, набутого під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю, про поділ майна.
Позивач на обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що з березня 2001 року до червня 2010 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_2 та мешкала з ним у належній її матері квартирі на АДРЕСА_1 . Протягом усього часу їх спільного проживання вона працювала на керівних посадах, вела підприємницьку діяльність та постійно мала великі заробітки, фактично утримуючи всю родину, в тому числі і відповідача, який вів аморальний спосіб життя.
Фактичні шлюбні відносини між ними були припинено на початку червня 2010 року. За час їх спільного проживання ними придбаний автомобіль ВАЗ 21104, р/н НОМЕР_1, у кредит, який оформлений на ОСОБА_2 . Крім того, за час їх спільного проживання ними придбані касетний відеоплеєр "Samsung", вартістю 377, 00 грн; пилосос "LG", вартістю 652, 00 грн; м`ясорубка "Moulinex", вартістю 750, 00 грн; ноутбук "Dell Vostro 1015", вартістю 5 502, 65 грн; телевізор "Philips", вартістю 3 099, 00 грн; мобільний телефон "Nokia", вартістю 2 199, 00 грн, та бурильний молоток для обертального буріння "Makita", вартістю 1 800, 00 грн. Загальна вартість придбаного майна складає 14 379, 65 грн. Протягом останніх двох з половиною років вона неодноразово пропонувала відповідачу розділити майно, яке ними набуте за період їх спільного проживання у добровільному порядку, однак відповідач не погодився на таку пропозицію.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року позов задоволено частково. Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року до червня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнано право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на автомобіль ВАЗ 21104, р/н НОМЕР_1, 2006 року випуску; касетний відеоплеєр "Samsung", пилосос "LG", м`ясорубку "Moulinex", ноутбук "Dell Vostro 1015", телевізор "Philips", мобільний телефон "Nokia" та бурильний молоток для обертального буріння "Makita"; визнано за кожним з них право власності на 1/2 частину зазначеного майна. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача у частині встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали спільно однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2001 року до 2010 року, з врахуванням цього встановив факт спільного проживання сторін у справі однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року до червня 2010 року, тобто з моменту набрання чинності СК України. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання майна, набутого під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю, суд першої інстанції керувався тим, що особам, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти. Ухвалюючи рішення про поділ спірного спільного майна, суд першої інстанції виходив з того, що за кожною зі сторін можливо визнати право власності на Ѕ частину такого майна без його поділу в натурі.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 лютого 2017 року скасовано у частині визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину майна, набутого під час фактичних шлюбних відносин, а саме на: касетний відеоплеєр "Samsung", пилосос "LG", м`ясорубку "Moulinex", ноутбук "Dell Vostro 1015", телевізор "Philips", мобільний телефон "Nokia", бурильний молоток для обертального буріння "Makita" та ухвалено у цій частині нове рішення. Визнано за ОСОБА_2 право власності на: касетний відеоплеєр "Samsung", пилосос "LG", м`ясорубку "Moulinex", ноутбук "Dell Vostro 1015", телевізор "Philips", мобільний телефон "Nokia", бурильний молоток для обертального буріння "Makita". Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частини спільного сумісного майна, а саме: касетного відеоплеєра "Samsung", пилососа "LG", м`ясорубки "Moulinex", ноутбука "DellVostro 1015", телевізора "Philips", мобільного телефону "Nokia", бурильного молотка для обертального буріння "Makita", набутого під час фактичних шлюбних відносин, яка становить 7 189, 82 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції у наведеній частині, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що сторонами у справі за час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, придбано спірне майно: касетний відеоплеєр "Samsung", пилосос "LG", м`ясорубку "Moulinex", ноутбук "Dell Vostro 1015", телевізор "Philips", мобільний телефон "Nokia", бурильний молоток для обертального буріння "Makita". Зазначене майно перебуває у відповідача, що ним не спростовано, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зі ОСОБА_2 підлягає стягненню грошова компенсація 1/2 частини вартості зазначеного майна, що становить 7 189, 82 грн, виходячи із вартості всього майна - 14 379, 65 грн, яка доведена позивачем та не спростована відповідачем.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя не оскаржено, а тому рішення суду першої інстанції у цій частині судом апеляційної інстанції не переглядалось.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційних скарг
ОСОБА_2 , не погодившись із судовими рішеннями, у грудні 2017 року подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга обґрунтовуються доводами про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що суди дійшли необґрунтованих висновків про те, що позивач довела належними та допустимими доказами факт перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. Також зазначив, що суди не надали належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та дійшли помилкового висновку про те, що спірне майно належить сторонам на праві спільної сумісної власності. За твердженням заявника, спірне майно придбане за його особисті кошти, отже у судів були відсутні підстави визнавати спірне майно спільною сумісною власністю.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 11 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Матеріали касаційного провадження передано до Верховного Суду у грудні 2017 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у грудні 2017 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 02 лютого 2006 року між Закритим акціонерним товариством "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № KRHCAK06140002.
Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору банк надав ОСОБА_2 як позичальнику, готівкою через касу на строк до 01 лютого 2011 року включно у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 6 600, 00 дол. США на купівлю автомобіля, а також у розмірі 2 021, 73 дол. США на сплату страхових платежів зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0, 88 %.