Постанова
Іменем України
21 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 753/18939/16
провадження № 61-14593св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2019 року у складі судді Шиповича В. В. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 09 липня 2019 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Фетісової Т. Л., Сіренка Ю. В.,
у справі за позовом акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 11 липня 2008 року між АТ "Універсал Банк", що в свою чергу є правонаступником ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL6695 (далі - генеральний договір) та додаткову угоду № ВL6695/К-1 до генерального договору (далі - індивідуальна угода), згідно умов яких відповідач отримав кредит у сумі 175 000,00 швейцарських франків, строком до 01 липня 2033 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,00% річних.
21 грудня 2009 року між банком та відповідачем було укладено додаткові угоди № 2 та № 3, а 31 січня 2011 року між банком та відповідачем було укладено додаткові угоди № 4 та № 5, за умовами яких змінювався розмір плати за кредитом.
При цьому АТ "Універсал Банк" вказував, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року по справі № 2602/3568/12 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг від 11 липня 2008 року № ВL6695 та додатковою угодою від 11 липня 2008 року № ВL6695/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг від 11 липня 2008 року № ВL6695, станом на 16 жовтня 2012 року в сумі 1 562 779,58 грн, з яких заборгованість по кредиту - 172 452,03 швейцарських франків, що еквівалентно 1 487 281,84 грн; заборгованість по відсотках - 5 741 швейцарських франків, що еквівалентно 49 512,23 грн та підвищені відсотки - 13,05 швейцарських франків, що еквівалентно 112,55 грн.
Посилаючись на статті 598, 599 ЦК України, позивач вказував, що зобов`язання ОСОБА_1 перед банком залишається невиконаним належним чином та станом на 07 жовтня 2016 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "Універсал Банк" по нарахованим та не сплаченим відсоткам за генеральним договором про надання кредитних послуг від 11 липня 2008 року № ВL6695 та додатковою угодою до генерального договору від 11 липня 2008 року № ВL6695/К-1 складає 85 445,04 швейцарських франків, з яких прострочені проценти за період з 17 жовтня 2012 року по 07 жовтня 2016 року 81 327,69 швейцарських франків, прострочені підвищені проценти за період з 17 жовтня 2012 року по 07 жовтня 2016 року 4 117,32 швейцарських франків.
Позивач просив стягнути на свою користь із ОСОБА_1 заборгованість з прострочених процентів та заборгованість з прострочених підвищених процентів у загальному розмірі 58 543,00 швейцарських франків, судові витрати покласти на відповідача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2019 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 09 липня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що позивач використав своє право на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором від 11 липня 2008 року № BL6695, цим самим змінивши на власний розсуд строк виконання зобов`язання.
В свою чергу наслідком використання даного права стало ухвалене Дарницьким районним судом м. Києва рішення від 26 лютого 2013 року, що в послідуючому виключило можливість нарахування поза межами строку дії кредитного договору процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки тощо.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, АТ "Універсал Банк", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
02 серпня 2019 року справу розподілено колегії суддів Касаційного цивільного суду в складі суддів Лесько А. О. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Штелик С. П.
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 753/18939/16, витребувано її з Придніпровського районного суду м. Черкаси.
03 жовтня 2019 року справу повторно розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, розгляд касаційної скарги у цій справі здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII).
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій обмежено право банку як кредитора на стягнення боргу.
Судами не в повному обсязі з`ясовані обставини, що мають значення для справи, не досліджено всі доводи та докази, які було надано суду.
Доводи інших учасників справи
У вересні 2019 року ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено, що АТ "Універсал Банк" скористалось правом дострокового повернення кредитних коштів шляхом звернення до суду в 2012 році з вимогою про стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором, змінивши на власний розсуд строк повернення кредиту.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 11 липня 2008 року між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є АТ "Універсал Банк", як кредитором та ОСОБА_1, як позичальником було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL6695 та додаткову угоду № ВL6695/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг від 11 липня 2008 року № ВL6695 (т. 1 а.с. 5-19).
Згідно умов укладених між сторонами угод, банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в сумі 175 000,00 швейцарських франків, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених в додатковій угоді.
Погашення здійснюється ануїтетними платежами. Терміном погашення кожного щомісячного ануїтетного платежу вважається останній робочий день, що передує 01 числу кожного календарного місця строку кредитування, протягом якого позичальник зобов`язаний сплатити ануїтетний платіж (пункт 2.2 індивідуальної угоди).
За використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування встановлюється процентна ставка в розмірі 11,00 % річних - "базова процента ставка", а за використання кредитних коштів понад встановлений строк кредитування встановлюється процентна ставка в розмірі 22 % річних - "підвищена процента ставка", розмір якої (підвищеної процентної ставки) застосовується до всієї простроченої суми основного боргу (пункти 3.1, 3.2 індивідуальної угоди).
21 грудня 2009 року між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 було укладено додаткові угоди № 2 та № 3 до генерального договору про надання кредитних послуг від 11 липня 2008 року № ВL6695 (т. 1 а.с. 20-29) та 31 січня 2011 року між сторонами було укладено додаткові угоди № 4 та № 5 до генерального договору про надання кредитних послуг від 11 липня 2008 року № ВL6695 (т. 1 а.с. 30-39), за умовами яких змінювався розмір плати за кредитом.
Зокрема базова процентна ставка починаючи з 01 січня 2012 року становить -12,09 % річних (пункт 1.3.2 додаткової угоди № 4), а підвищена процентна ставка з 01 лютого 2012 року становить - 23,00 % (пункт 1.3.2.3.2 додаткової угоди № 4).
В разі прострочення виконання зобов`язань позичальника за будь-якою з кредитних послуг, наданих банком за умовами цього договору та відповідної індивідуальної угоди, банк також має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за кредит за всіма кредитними послугами, наданими банком в межах дії цього договору, змінивши при цьому термін повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення. В цьому випадку позичальник зобов`язується достроково виконати зобов`язання по поверненню заборгованості за цим договором у встановлений заново термін в повному обсязі (пункт 6.1 генерального договору від 11 липня 2008 року).
Кінцевий термін виконання зобов`язань - 01 липня 2033 року (пункт 10 додаткової угоди № 4).
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року по справі № 2602/3568/12 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" 1 562 779,58 грн заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг від 11 липня 2008 року № ВL6695 та додатковою угодою від 11 липня 2008 року № ВL6695/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг від 11 липня 2008 року № ВL6695, 3 219,00 грн судового збору, а всього 1 565 998,58 грн (т. 1 а.с. 42-44).
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 серпня 2013 року заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року залишено без змін (т. 1 а.с. 47-50).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Наведені обставини створюють преюдиційний факт, який в свою чергу не підлягає доказуванню та виключає повторне звернення до суду з одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року встановлено, що 14 березня 2010 року відповідачу була направлена вимога про погашення суми заборгованості за індивідуальною угодою. Станом на 16 жовтня 2012 року загальна заборгованість ОСОБА_1 складала 181 206,08 швейцарських франків (що еквівалентно 1 562 779,58 грн), із них: заборгованість по кредиту 172 454,03 швейцарських франків (що еквівалентно 1 487 281,84 грн), відсотки 5 741,00 швейцарських франків (що еквівалентно 49 512,23 грн), підвищені відсотки - 13,08 швейцарських франків (що еквівалентно 112,55 грн).