Постанова
Іменем України
21 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 520/16912/15-ц
провадження № 61-47486св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморський рибний порт" (товариство з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт"),
третя особа - виконавчий директор товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський рибний порт" (товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт") Мелентьєв Вадим Вадимович,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 20 грудня 2017 року у складі судді Луняченка В. О. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт" (товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський рибний порт"), третя особа - виконавчий директор товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт" (товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський рибний порт") Мелентьєв Вадим Вадимович, про зміну формулювання підстав звільнення, стягнення вихідної допомоги, компенсації за вимушені прогули, стягнення витрат за проходження медичної комісії та отримання інформації.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який згодом був уточнений та остаточно поданий до ТОВ "Іллічівський морський рибний порт", третя особа - виконавчий директор ТОВ "Іллічівський морський рибний порт" Мелентьєв В. В., про вирішення трудового спору, в якому просив про внесення в трудову книжку правильного формулювання підстав звільнення позивача з посади машиніста екскаватора ТОВ "Іллічівський морський рибний порт", згідно частини третьої статті 38 КЗпП України, стягнення заборгованості по виплаті заробітної платні, вихідної допомоги в розмірі трьохмісячного середнього заробітку, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу, та витрат за проходження медичної комісії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що як при прийомі на роботу ОСОБА_1 на посаду машиніста екскаватора гаража ТОВ "Іллічівський морський рибний порт", так в період праці і при звільненні, з боку посадових осіб відповідача порушена ціла низка вимог законодавства про працю, а саме: при прийомі на роботу ОСОБА_1 був направлений на проходження медичної комісії, всупереч законодавству про працю, за власні кошти; власник не уклав з позивачем трудового договору при прийомі на роботу; було встановлено випробувальний термін більш ніж один місяць; умови оплати праці були нижчі ніж ті, які були повідомлені при працевлаштуванні; позивач не був укомплектований спеціальним одягом; надана для праці техніка була у такому стані, що загрожувала небезпекою для життя при експлуатації; позивач вимушений був постійно займатись роботою, не обумовленою трудовим договором - ремонтувати несправну техніку; було порушено право рівності прав і можливостей позивача як особи з інвалідністю 3 групи; наказ № 433-ОК від 27 жовтня 2015 року про розірвання трудової угоди за ініціативою власника у зв`язку із прогулом без поважної причини є незаконним, підставами звільнення насправді є заява позивача від 15 жовтня 2015 року про звільнення за власним бажанням у зв`язку із порушенням з боку власника законодавства про працю, в зв`язку з чим просив внести в трудову книжку правильне формулювання підстав звільнення позивача.
Також ОСОБА_1, посилаючись на незаконність звільнення, необхідність зміни формулювання підстав звільнення та неотримання позивачем трудової книжки, просив стягнути заборгованість по заробітній платні у вигляді вихідної допомоги в розмірі трьохмісячного заробітку у сумі 10 527 грн та компенсацію за вимушені прогули з 15 жовтня 2015 року до дня видачі трудової книжки.
Також ОСОБА_1 вважав, що з вини відповідача він при проходженні медичної комісії був вимушений сплатити суму 178,88 грн, яка також підлягає стягненню, як і витрати на отримання інформації для підготовки позовної заяви - витягу з реєстру юридичних і фізичних осіб, в розмірі 75,90 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 20 грудня 2017 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2018 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки у заяві про звільнення позивачем взагалі не було зазначено, які саме вимоги законодавства про працю не виконувались власником або уповноваженим органом, так як була проведена перевірка умов праці, яка не виявила жодних порушень законодавства про працю, позивачу було у відповідності до вимог законодавства запропоновано надати пояснення стосовно підстав звільнення, від надання яких він відмовився, працівник самостійно покинув робоче місце та не виходив на роботу без поважних причин з 12 годин 08 хвилин 15 жовтня 2015 року по 27 жовтня 2015 року, хоча був належним чином повідомлений про наслідки прогулу за адресою, яку він сам вказав у заяві про прийом на роботу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанції, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Київського районного суду міста Одеси.
01 жовтня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції не взяли до уваги факти, які були встановлені в суді, не повно з`ясували обставини справи, чим порушили норми законодавства про працю, конституційні права та свободи, права та інтереси позивача ОСОБА_1 та постановили протизаконні рішення на користь відповідача та третьої особи, у зв`язку з чим рішення підлягають скасуванню.
Відзив на касаційну скаргу
У квітні 2019 року виконавчий директор ТОВ "Чорноморський рибний порт" Мелентьєв В. В. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що доводи і обґрунтування касаційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, не підтверджуються жодним доказом та спростовуються дослідженими в судовому засіданні документами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт" змінило назву на ТОВ "Чорноморський рибний порт", що підтверджується статутом у новій редакції станом на 24 жовтня 2018 року (т. 3 а. с. 27).
Згідно наказу № 357-ок від 19 вересня 2015 року ОСОБА_1, на підставі його заяви, прийнятий з 20 вересня 2015 року на роботу у гараж ТОВ "Іллічівський морський рибний порт" на посаду машиніста екскаватора з окладом 3 529 грн, із строком випробування на один місяць. З наказом позивач був ознайомлений, про що свідчить його підпис (т. 1 а. с. 70).
15 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звернулась з заявою до директора товариства з посиланням на довіреність від 21 вересня 2015 року та просила звільнити з 15 жовтня 2015 року ОСОБА_1 з роботи згідно частини третьої статті 38 КЗпП України за власними бажанням. Заява підписана ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 23).
Листом виконавчого директора ТОВ "Іллічівський морський рибний порт" від 16 жовтня 2015 року № 28/04-1151 ОСОБА_1 попереджено про самовільне залишення території підприємства о 12 годині 08 хвилин 15 жовтня 2015 року та відсутність на роботі 16 жовтня 2015 року без повідомлення причин самовільного залишення роботи до закінчення робочого часу та невиходу на роботу свого керівника або керівника підприємства. Також у листі повідомлено про відсутність правових підстав звільнення на підставі заяви про звільнення згідно частини третьої статті 38 КЗпП України від 15 жовтня 2015 року. Запропоновано протягом двох робочих днів з дати отримання цього листа надати до відділу кадрів підприємств письмові пояснення щодо причин відсутності на роботі та докази на підтвердження поважності причин. Також попереджено: "при ненаданні у визначені строки пояснень та доказів поважності причин відсутності на роботі, час відсутності може бути визнаний прогулом із розірванням трудового договору за пунктом 4 статті 40 КЗпП України". Зазначений лист був направлений ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 (адреса зазначена у заяві про прийняття на роботу 19 серпня 2015 року та в особовій картці працівника як місце фактичного проживання). Згідно поштового повідомлення лист отримано 24 жовтня 2015 року, про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення листа (т. 1 а. с. 69, 79, 94).
З 12 годин 08 хвилин 15 жовтня 2015 року по 27 жовтня 2015 року ОСОБА_1 на роботі був відсутній, що підтверджено витягом з електронної системи контролю пропуску на територію та з території товариства за 15 жовтня 2015 року та актами про відсутність на роботі 15, 16, 19, 20, 21, 22, 23, 26, 27 жовтня 2015 року за підписами начальника гаража ОСОБА_3, механіка гаража ОСОБА_4 та водія ОСОБА_5
Наказом від 27 жовтня 2015 року № 433 ОСОБА_1, машиніста екскаватора, за прогул без поважної причини звільнено відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України з 27 жовтня 2015 року (т. 1 а. с. 25).
Листом виконавчого директора ТОВ "Іллічівський морський рибний порт" від 27 жовтня 2015 року ОСОБА_1 (за адресою: АДРЕСА_2, яка зазначена у заяві про звільнення) письмово повідомлено про розірвання трудового договору у зв`язку з нез`явленням на роботу у період з 15 жовтня 2015 року по 27 жовтня 2015 року без поважних причин на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України. Також ОСОБА_1 надіслано копію наказу про звільнення від 27 жовтня 2015 року № 433 та запропоновано надати заяву про пересилання трудової книжки поштою з доставкою та зазначити конкретну адресу (т. 1 а. с. 83).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, розгляд касаційної скарги у цій справі здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII).
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.