Постанова
Іменем України
21 лютого 2020 року
м. Київ
справа №420/242/16-ц
провадження №61-6184св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", яке є правонаступником публічного акціонерного товариства "Універсал Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 28 березня
2017 року у складі судді Стеценко О. С. та рішення апеляційного суду Луганської області від 01 листопада 2017 року у складі колегії суддів Дронської І. О., Авалян Н. М., Яреська А. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк", банк) звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1 , ОСОБА_2, в якому просило стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором від 02 квітня 2008 року у розмірі 3607,36 доларів США, з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 3281,70 доларів США, відсотки - 325,66 доларів США, та судові витрати у розмірі 1288,22 грн.
Позов мотивовано тим, що 02 квітня 2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у сумі 15 000 доларів США та зобов`язалась повертати кредит зі сплатою відсотків за ставкою 24% річних, у розмірі та терміни, вказані у додатку 1 до договору та графіку щомісячних платежів, визначених у додатку 2 до договору до дати сплати останнього платежу - 05 березня 2015 року.
У забезпечення виконання зобов`язань між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 02 квітня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_2, як поручитель, зобов`язався відповідати за невиконання позичальником усіх його зобов`язань перед кредитором, що виникли з договору, укладеного між банком та позичальником, в повному обсязі як існуючих на теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.
Взяті на себе зобов`язання за договором банк виконав у повному обсязі та 02 квітня 2008 року надав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 15 000 доларів США.
Разом з тим, в порушення умов договору ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання, своєчасно не повертала чергові суми отриманого кредиту, не сплачувала відсотки за користування кредитними коштами, відповідно до встановленого графіку, у зв`язку з чим, станом на 19 листопада 2015 року утворилась заборгованість в сумі 3607,36 доларів, з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 3281,70 доларів США, відсотки - 325,66 доларів США.
Вказану заборгованість банк просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку, як з позичальника та поручителя останнього.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 28 березня 2017 року позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором від 02 квітня 2008 року у сумі 3607,36 доларів США, з яких: прострочена заборгованість по кредиту 3281,70 доларів США, відсотки 325,66 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" по 644,11 грн з кожного в рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідають умовам укладених з участю сторін договорів, згідно зі статтею 628 ЦК України, визначених на розсуд сторін і погоджених ними.
При цьому суд першої інстанції вважав, що підстави для висновку про припинення поруки відсутні, оскільки зобов`язання з повернення кредиту у термін до 05 березня 2015 року, встановлений умовами кредитного договору, ОСОБА_1 не виконані, а відповідно до пункту 2.6 договору поруки, моментом повного виконання поручителем своїх зобов`язань перед кредитором є момент зарахування на рахунок кредитора коштів, спрямованих на погашення заборгованості поручителя перед таким кредитором та пунктом 4.2. договору поруки передбачено, що порука припиняється із припиненням всіх зобов`язань боржника за основним договором, що забезпечуються такою порукою, яка припиняється припиненням зобов`язання.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 27 вересня 2017 року за клопотанням ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" замінено позивача ПАТ "Універсал Банк" правонаступником ТОВ "Фінансова компанія "Кредит Капітал".
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 01 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія "Кредит-Капітал", яке є правонаступником публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія "Кредит-Капітал", яке є правонаступникомпублічного акціонерного товариства "Універсал Банк", заборгованість за кредитним договором від 02 квітня 2008 року, що утворилась станом на 19 листопада 2015 року у сумі 97 040,71 грн, з яких: прострочена заборгованість по кредиту 88 259,90 грн, прострочена заборгованість по відсотках - 8780,81 грн, а також судові витрати в сумі 1288,22 грн.
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що факт отримання кредиту ОСОБА_1 саме в сумі 15 000 доларів США, а також порушення нею умов кредитного договору щодо своєчасності погашення кредитного зобов`язання і сплати щомісячних платежів є доведеним.
ОСОБА_1 не спростовані доводи позивача про наявність заборгованості за кредитним договором за період з 05 червня 2014 року по 05 березня 2015 року, станом на 19 листопада 2015 року, у загальній сумі 3607,36 доларів США, в тому числі: заборгованості за тілом кредиту в сумі 3281,70 доларів США, заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами в сумі 325,66 доларів США, при цьому позовні вимоги щодо стягнення підвищених відсотків в разі прострочення платежу, винагороди банку, штрафів або пені, позивачем не заявлялись.
Правильність розрахунку заборгованості за період з 05 червня 2014 року по 05 березня 2015 року ОСОБА_1 не спростована, іншого розрахунку заборгованості не надано.
Договором поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного припинення усіх зобов`язань боржника за основним договором, (п.4.2.), не вважається встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 ЦК України та частині першій статті 252 ЦК України, тому, у даному випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки.
Оскільки вимогу до поручителя про повернення боргових сум позивач пред`явив більше ніж через шість місяців після настання строку виконання основного зобов`язання, а саме 13 січня 2016 року, тоді як боржник ОСОБА_1 зобов`язана була здійснити черговий платіж 05 червня 2014 року (відповідно до розрахунку заборгованості від 19 листопада 2015 року), а повне погашення кредиту повинно було відбутися 05 березня 2015 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що порука, надана ОСОБА_2 є припиненою, а отже відсутні підстави для стягнення з нього кредитної заборгованості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині стягнення з неї кредитної заборгованості, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення в оскаржуваній частині та відмовити у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при підписанні і укладенні кредитного договору ОСОБА_1 не отримала від банку повну інформацію щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту. Банк не отримав письмове підтвердження споживача про ознайомлення з інформацією, яка, відповідно до пункту 3.1 постанови правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, є обов`язковою для повідомлення споживачу.
ПАТ "Універсал Банк" не мав права здійснювати кредитування в іноземній валюті, оскільки станом на момент укладення кредитного договору 02 квітня 2008 року не мав відповідної банківської ліцензії. Надана банком копія генеральної ліцензії не може вважатись допустимим доказом, оскільки вказана копія належним чином не завірена, у ній не зазначено посаду особи, яка її завірила та відсутня печатка організації.
Судами не враховано, що на меморіальному ордері в обов`язковому порядку повинен бути проставлений підпис особи, яка брала участь у здійснені операції. Таким чином суд помилково визнав доведеним факт надання кредитних коштів.
Позивачем не надано доказів щодо підтвердження факту видачі кредитних коштів, наданий позивачем меморіальний ордер не містить підпису відповідача ОСОБА_1, а також не доведено розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки банком не були надані суду первинні документи розрахунку боргу, які повинні бути виключно документами первинної бухгалтерської документації, оформленої відповідно до норм статті 9 Закону України "Про бухгалтерському обліку та фінансової звітності", що фіксують факти здійснення господарської діяльності та є підставою для бухгалтерського обліку господарської операції.
Позивачем не надано первинних документів на підтвердження заявлених ним вимог в частині визначення суми стягнення за кредитним договором, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.
Судом не враховано, що позивач був позбавлений можливості спростувати наданий позивачем розрахунок заборгованості, шляхом подання контр-розрахунку, оскільки не мав усіх платіжних доручень щодо сплати кредитних коштів, а банком таких суду не надано.
Судом також не враховано, що банком нараховувалась по кредиту збільшена відсоткова ставка у розмірі 72% річних. При тому, що за розрахунком заборгованості прострочення по сплаті за кредитом не відбувалось.
ОСОБА_1 посилається на те, що вона повністю повернула кредитні кошти, оскільки сплачувала більші суми, ніж передбачено договором, крім того вона не отримувала 15 000 доларів США, оскільки відповідно до наданої позивачем виписки за особовим рахунком відповідач отримала 13883 доларів США.
Крім того, ОСОБА_1 була позбавлена можливості захистити свої права, оскільки суд першої інстанції розглянув справу за її відсутності, при тому, що нею була подана заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення судів оскаржуються заявником виключно в частині задоволення позовних вимог банку про стягнення кредитної заборгованості до позичальника, у зв`язку з чим, Верховний Суд переглядає оскаржувані судові рішення у касаційному порядку на предмет законності і обґрунтованості саме у цій частині та в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини, встановлені судами
Відповідно до Анкети-Заяви ОСОБА_1 на отримання кредиту в сумі 15 000 доларів США, 02 квітня 2008 року між ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого банк зобов`язався надати останній кредитні кошти у сумі та на умовах, визначених у цьому договорі, додатку 1 та додатку 2, а позичальник зобов`язався погасити кредит, сплатити проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначених договором, додатком 1 та додатком 2.
Умовами кредитного договору обумовлено, що проценти на кредит обчислюються, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, що складається з 360 днів (фактична кількість - 360), включаючи дату надання кредиту, в яку вони починають нараховуватися, але не включаючи дату фактичного повного погашення кредиту. Проценти нараховуються на щомісячній основі на суму несплаченого щоденного залишку кредиту (п.п.2.1, 2.2).
Кредит надається позичальнику шляхом банківського переказу коштів на поточний рахунок позичальника, зазначений в додатку №1 до договору і відкритий у кредитора. Дата зарахування кредитором на поточний рахунок позичальника коштів кредиту вважається датою надання кредиту (п.3.1).
Погашення основної суми кредиту та сплата процентів здійснюється у формі ануїтетних платежів у строки та сумах, встановлених для сплати таких ануїтетних платежів (далі "щомісячні платежі") (п.5.1.).
Позичальник зобов`язується щомісячно в дату сплати щомісячних платежів здійснювати погашення щомісячних платежів, шляхом зарахування включно до такої дати відповідних сум коштів на поточний рахунок позичальника, вказаний у п. 3.1 Договору. Позичальник доручає кредитору самостійно направляти кошти на погашення заборгованості позичальника у порядку та черговості, визначених п. 5.5. договору та іншими умовами договору. Під терміном "дата сплати щомісячних платежів" сторони розуміють останній робочий день, що передує даті сплати щомісячного платежу (п.5.3.); позичальник сплачує останній щомісячний платіж, повністю погашає кредит та нараховані проценти не пізніше дати сплати останнього платежу, зазначеної у додатку № 1 до договору, (п.5.3.).