Постанова
Іменем України
21 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 552/2984/19
провадження № 61-18320св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Бущаним Андрієм Олеговичем, на рішення Київського районного суду м. Полтави від 01 липня 2019 року у складі судді Васильєвої Л. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Пилипчук Л. І., Чумак О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просила встановити факт реєстрації батька дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зі слів матері ОСОБА_1, що свідчить про наявність у дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, тільки одного із батьків, а саме матері ОСОБА_1, яка є єдиними законним представником своєї малолітньої дитини, іншої особи, яка б претендувала на батьківські права щодо дитини немає. Заяву обґрунтовано тим, що заявник має намір виїхати на постійне місце проживання до Ізраїлю, а для цього їй потрібно надати згоду на виїзд дитини як від батька, так і від матері, оскільки у її дитини батька немає, їй необхідно встановити вказаний факт, надати рішення суду, яке б засвідчувало та визначало, що вона є одноособовим опікуном неповнолітньої дитини.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 01 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що питання відсутності у малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час народження батька, особа якого записана зі слів матері відповідно до положень статті 135 СК України, врегульовано нормами сімейного кодексу і не потребує додаткового встановлення в судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
07 жовтня 2019 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1 через адвоката Бущана А. О. направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Полтави від 01 липня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15 листопада 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано, що заявник має намір виїхати разом з дочкою на постійне місце проживання до Ізраїлю, але для того щоб малолітня дитина проживала на території цієї країни необхідна згода як матері, так і батька. Оскільки у ОСОБА_2 є тільки один з батьків, тому цей факт має бути встановлений лише рішенням суду.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що заявник ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини.
Відомості про батька дитини зазначені в актовому записі про народження дитини за вказівкою матері, відповідно до вимог частини першої статті 135 СК України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Глава 6 Розділу ІV Цивільного процесуального кодексу України присвячена розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Такі справи розглядаються судом у окремому провадженні, яке належить до непозовного цивільного судочинства.
ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності (з метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази) та меж судового розгляду. Також особливостями розгляду справ окремого провадження є те, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб; такі справи не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв`язку з укладенням мирової угоди; за загальним правилом при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.