Постанова
Іменем України
21 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 295/14195/18
провадження № 61-11745св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Житомирський обласний центр зайнятості,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2019 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Григорусь Н. Й., Борисюка Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Житомирського обласного центру зайнятості про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтовано тим, що наказом від 08 жовтня 2018 року № 412-к позивача звільнено з посади заступника начальника відділу організації матеріально-технічного забезпечення Житомирського обласного центру зайнятості у зв`язку зі скороченням штатів за пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Звільнення є незаконним, оскільки попередження про скорочення посади відбулося з порушеннями закону, роботодавцем не враховано її переважне право на залишення на роботі, наявність у неї більшого стажу, ніж у працівника, якого залишено на роботі.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 березня 2019 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ про звільнення, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу організації матеріально-технічного забезпечення Житомирського обласного центру зайнятості з 09 жовтня 2018 року. Стягнуто з Житомирського обласного центру зайнятості на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 73 114,45 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача із займаної нею посади є незаконним з огляду на те, що під час прийняття комісією рішення про нижчу кваліфікацію позивача та продуктивність праці в порівнянні з іншим працівником у порушення статті 42 КЗпП України відповідачем не проведено порівняльного аналізу кваліфікації та продуктивності праці обох працівників з дослідженням всіх факторів для виявлення переваг у залишенні на роботі.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2019 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 березня 2019 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що 13 червня 2018 року з Житомирського ОЦЗ (апарату) виведено у відділ організації матеріально-технічного забезпечення та введено відділ капітального будівництва, відділ матеріального забезпечення та господарської діяльності, у яких посади заступників відсутні, і жоден із заступників відділу організації матеріально-технічного забезпечення не залишений працювати у відділі організації матеріально-технічного забезпечення, тому рішення комісії з розгляду питань, пов`язаних зі скороченням чисельності та штату працівників у зв`язку із введенням в дію структури та штатних розписів міських та районних філій Житомирського обласного центру зайнятості від 23 квітня 2018 року не створило жодних юридичних наслідків і не має правового значення для вирішення спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14 червня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2019 року, в якій просить скасувати це судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
08 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У серпні 2019 року справу передано до Верховного Суду.
У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив Житомирського обласного центру зайнятості на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що без попередження, в день надання пропозиції, до попередження, яке було анульовано, позивача звільнено з займаної посади, що є порушенням трудових прав позивача.
У штатному розписі, який діяв до 17 квітня 2018 року, в штаті було дві посади заступника начальника відділу організації матеріально-технічного забезпечення Житомирського обласного центру зайнятості, одну з яких займав позивач.
Зміни штатного розпису від 13 червня 2018 року не відповідають штатному розпису від 17 квітня 2018 року.
Відповідач не перевірив кваліфікацію і продуктивність праці згідно з положеннями частини першої статті 42 КЗпП України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що рішення комісії з розгляду питань, пов`язаних зі скороченням чисельності та штату працівників у зв`язку із введенням в дію структури та штатних розписів міських та районних філій Житомирського обласного центру зайнятості від 23 квітня 2018 року не створило жодних юридичних наслідків і не має правового значення для вирішення спору, оскільки згідно з штатним розписом, затвердженим 17 квітня 2018 року, трудовий договір із жодним з двох заступників начальника відділу організації матеріально-технічного забезпечення розірвано не було.
Звільнення позивача відбулося внаслідок змін до штатного розпису, затверджених 13 червня 2018 року, а застосування положень статті 42 КЗпП України застосуванню до спірних правовідносин не підлягають з огляду на те, що посада позивача, яку вона обіймала, була єдиною, а рівнозначних їй не було.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 18 січня 2017 року позивача переведено з посади провідного інженера з господарської діяльності відділу господарсько-договірної роботи та капітального будівництва Житомирського ОЦЗ, яку вона обіймала з 02 березня 2015 року, на посаду заступника начальника відділу господарсько-договірної роботи та капітального будівництва, а 04 жовтня 2017 року її переведено на посаду заступника начальника відділу організації матеріально-технічного забезпечення Житомирського ОЦЗ згідно наказу від 04 жовтня 2017 року № 304-к, що підтверджується копією витягу з трудової книжки позивача (а. с. 16, 17).
Згідно з наказом заступника директора Житомирського ОЦЗ від 08 жовтня 2018 року № 412-к позивача звільнено з посади заступника начальника відділу організації матеріально-технічного забезпечення з 08 жовтня 2018 року за скороченням штатів за пунктом 1 статті 40 КЗпП України на підставі наказу Житомирського ОЦЗ від 18 червня 2018 року № 306 (а. с. 19).
Наказом Житомирського ОЦЗ від 28 лютого 2019 року № 80-к "Про виправлення технічної помилки" підставу наказу Житомирського ОЦЗ від 08 жовтня 2018 року № 412-к "Про звільнення ОСОБА_1 " викладено у такій редакції: "Підстава: наказ Житомирського ОЦЗ від 13 червня 2018 року № 306" (а. с. 125).
Штатний розпис апарату Житомирського ОЦЗ на 2018 рік від 09 січня 2018 року та 05 квітня 2018 року (а. с. 73-76) містив відділ організації матеріально-технічного забезпечення та дві посади заступника начальника відділу.
Згідно з посадовими інструкціями обох заступників начальника відділу матеріально-технічного забезпечення від 04 жовтня 2018 року (а. с. 81-84), їхні завдання і обов`язки не є однаковими. Посада, яку обіймала позивач, передбачала виконання нею обов`язків, зокрема, щодо організації роботи відділу, проведення розрахунків до проекту бюджету за видатками на утримання державної служби зайнятості, витратами, організації підготовки та оформлення необхідних документів щодо укладення договорів на закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, контролю їх використання, договірної діяльності, інше. До обов`язків іншого заступника начальника відділу ОСОБА_2 входило, зокрема, аналіз та формування потреби в коштах щодо забезпечення матеріально-технічної бази обласного та базових центрів зайнятості, на капітальне будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний ремонт будівель (приміщень), здійснення контролю за своєчасним забезпеченням будівництва, капремонту, реконструкції проектно-кошторисною документацією та інше.
У штатному розписі апарату Житомирського ОЦЗ на 2018 рік від 17 квітня 2018 року, який введено в дію 19 квітня 2018 року (а. с. 23-25), передбачено відділ організації матеріально-технічного забезпечення з однією посадою заступника начальника відділу.
Змінами до структури Житомирського ОЦЗ (апарату) від 13 червня 2018 року виведено відділ організації матеріально-технічного забезпечення та введено відділ капітального будівництва, відділ матеріального забезпечення та господарської діяльності (а. с. 21, 22).
Наказом Житомирського ОЦЗ від 13 червня 2018 року № 306 "Про внесення змін до штатного розпису апарату Житомирського ОЦЗ" у зв`язку із затвердженням змін до структури та штатного розпису апарату Житомирського ОЦЗ виведено з 13 червня 2018 року зі штатного розпису посаду заступника начальника відділу матеріально-технічного забезпечення (а. с. 37, 38).
23 квітня 2018 року на засіданні комісії з розгляду питань, пов`язаних зі скороченням чисельності та штату працівників у зв`язку із введенням в дію структури та штатних розписів міських та районних філій Житомирського обласного центру зайнятості на 2018 рік, створеною наказом Житомирського ОЦЗ від 19 квітня 2018 року № 134 "Про зміну в організації виробництва і праці в базових центрах зайнятості Житомирської області" (а. с. 56), прийнято рішення про рекомендування директору Житомирського ОЦЗ попередити про звільнення у зв`язку із скороченням чисельності штату за пунктом 1 статті 40 КЗпП України ОСОБА_1, запропонувавши їй іншу роботу (а. с. 58-60). Зміст викладених у протоколі виступів членів комісії свідчить про те, що визначальним фактором у вирішенні питання переважного права на залишення на роботі ОСОБА_2 було саме те, що з 2008 року ведуться роботи по об`єкту будівництва "Будівля соціального призначення - міський центр зайнятості Житомирського ОЦЗ на площі Польовій, 6-а у м . Житомирі ", які є пріоритетними, а в його посадових обов`язках безпосередньо передбачено організацію роботи як у сфері матеріально-технічного забезпечення, так і в напрямку капітального будівництва, що вказує на його вищу продуктивність праці. З огляду на те, що ОСОБА_1 виконувала менший обсяг роботи у порівнянні з ОСОБА_2, тому запропоновано скоротити посаду, яку обіймала позивач.
18 червня 2017 року у письмовій формі позивача попереджено про зміну в організації праці та скорочення штатів та від запропонованої посади провідного інженера з господарської діяльності відділу матеріального забезпечення та господарської діяльності Житомирського ОЦЗ вона відмовилася (а. с. 26).
26 вересня 2018 року та 08 жовтня 2018 року у зв`язку зі скороченням посади, яку вона обіймала, позивачу роботодавцем запропоновано ряд посад, на що вона також не погодилася (а. с. 31-34).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.