Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 363/158/16-ц
провадження № 61-10095св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Cімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка не брала участі у справі - фізична особа-підприємець ОСОБА_3,
представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 лютого 2016 року у складі судді Баличевої М. Б. та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила у порядку поділу майна, набутого нею у шлюбі з ОСОБА_2, визнати за кожною із сторін право власності по 1/2 частини: земельних ділянок садового товариства "Надія" масиву "Дніпро" у м. Вишгороді Київської області, кадастрові номери: 3221810100 :38:073:0101,3221810100:38:073:0156; автомобіля марки MitsubishiOutlander, державний номерний знак НОМЕР_2 ; визнати за нею право особистої приватної власності на садові будинки НОМЕР_3 та АДРЕСА_2 .
Позовна заява мотивована тим, що з 1974 року вона перебуває у шлюбі з відповідачем та не може дійти згоди щодо поділу майна подружжя. У 1998 року за спільні кошти подружжя була придбана земельна ділянка площею 0,0499 га садового товариства "Надія" масиву "Дніпро" у м. Вишгороді Київської області, кадастровий номер 3221810100:38:073:0101; інша земельна ділянка площею 0,0502 га, кадастровий номер 3221810100:38:073:0156, була приватизована відповідачем на підставі рішення виконкому Вишгородської міської ради від 21 липня 1998 року. На зазначених земельних ділянках були побудовані садові будинки № НОМЕР_3 та НОМЕР_5, які позивач вважає особистою приватною власністю, оскільки були побудовані за кошти, які вона отримала від продажу у 2002 році належного їй на праві особистої власності будинку на АДРЕСА_4 . Також під час шлюбу за спільні кошти подружжя був придбаний автомобіль марки MitsubishiOutlander, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 17 лютого 2016 року позов задоволено; у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки садового товариства "Надія" масиву "Дніпро" у м. Вишгороді Київської області, кадастровий номер 3221810100:38:073:0101; на 1/2 частину земельної ділянки садового товариства "Надія" масиву "Дніпро" у м. Вишгороді Київської області, кадастровий номер 3221810100:38:073:0156; на 1/2 частину автомобіля марки MitsubishiOutlander, державний номерний знак НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 ; визнано садові будинки НОМЕР_3 загальною площею 65,4 кв. м та № НОМЕР_5 загальною площею 145,3 кв. м, які розташовані на АДРЕСА_2, особистою приватною власністю ОСОБА_1 ; визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки садового товариства "Надія" масиву "Дніпро" у м. Вишгороді Київської області, кадастровий номер 3221810100:38:073:0101; на 1/2 частину земельної ділянки садового товариства "Надія" масиву "Дніпро" у м. Вишгороді Київської області, кадастровий номер 3221810100:38:073:0156; на 1/2 частину автомобіля марки MitsubishiOutlander, державний номерний знак НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 ; стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 134,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірні земельні ділянки та автомобіль є об`єктом спільної сумісної власності, оскільки були придбані під час шлюбу. Садові будинки є особистою приватною власністю позивача, оскільки були побудовані за кошти, отримані від продажу ОСОБА_1 подарованого їй раніше будинку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку кредитором фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ), на користь якого з ОСОБА_2 судовим рішенням у іншій цивільній справі стягнено 827 108,30 грн.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2017 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 лютого 2016 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ФОП ОСОБА_3, який є кредитором ОСОБА_2, не надав доказів на підтвердження того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції порушує його законні права та інтереси чи тієї обставини, що у відповідача відсутнє інше майно, на яке може бути звернуто стягнення; наявність боргових зобов`язань одного з подружжя не позбавляє права на поділ спільного майна.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 в інтересах ФОП ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 лютого 2016 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2017 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу зВишгородського районного суду Київської області.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_4 в інтересах ФОП ОСОБА_3 про розгляд справи в судовому засіданні відмовлено; справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди вирішили питання права власності щодо майна, зареєстрованого на відповідача, на яке державним виконавцем накладався арешт під час примусового виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 03 червня 2015 року у справі № 758/10283/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_3 827 108,30 грн, що позбавило останнього права на отримання коштів за рахунок звернення стягнення на таке майно. Суди неправильно застосували норми пункту 3 частини першої статті 57 та статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) щодо належності майна до особистої приватної власності подружжя, та пункт 5 частини першої статті 57 СК України, щодо земельної ділянки, яка не підлягає поділу, оскільки є особистою приватною власністю ОСОБА_2 . Суд апеляційної інстанції відхилив клопотання ФОП ОСОБА_3 про витребування у БТІ технічних паспортів на спірні садові будинки, від чого залежить правильне вирішення спору. Також зазначає, що позивач та відповідач умисно перешкоджали залученню ФОП ОСОБА_3 до участі у розгляді справи як третьої особи, зловживали своїми правами, характер спору є штучним.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві, поданому у квітні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 лютого 2016 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 грудня 2017 року - без змін, мотивуючи це тим, що ФОП ОСОБА_3 не міг розраховувати на реалізацію майна в силу неспростованої презумпції права спільної сумісної власності подружжя; у справі відсутні підстави для застосування частини другої статті 73 СК України, оскільки боргові зобов`язання ОСОБА_2 виникли не в інтересах сім`ї.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1974 року перебувають у шлюбі.
Згідно з державних актів на право приватної власності на землю від 07 квітня 1999 року серії II-КВ 056152 та від 09 лютого 2000 року серії I- КВ 069369 ОСОБА_2 на праві власності належать земельні ділянки садового товариства "Надія" масиву "Дніпро" у м. Вишгороді Київської області, кадастрові номери: 3221810100:38:073:0101 та 3221810100:38:073:0156.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 01 листопада 2002 року ОСОБА_1 продала ОСОБА_5 житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами на АДРЕСА_4, належний їй на підставі договору дарування від 22 грудня 1992 року.
Відповідно до свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 18 грудня 2008 року серії НОМЕР_8 та серії НОМЕР_9 ОСОБА_2 є власником садових будинків НОМЕР_3 та АДРЕСА_2 .
16 червня 2007 року ОСОБА_2 зареєстрував право власності на автомобіль марки MitsubishiOutlander, державний номерний знак НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 .
Також суд апеляційної інстанції встановив, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року у справі № 758/10283/14-ц стягнено з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_3 кошти у розмірі 827 108,30 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).