Постанова
Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 152/1869/17
провадження № 61-3025 св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ,
третя особа - Вінницька обласна щотижнева газета "33-й КАНАЛ",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 29 січня 2019 року в складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Якименко М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про захист часті, гідності, ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є міським головою м. Шаргорода Вінницької області. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у Вінницькій обласній щотижневій газеті "33-й КАНАЛ" опубліковано статтю під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2", авторами якої є відповідачі - депутати міської ради. Вказує на те, що розміщена інформація є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, оскільки не відповідає дійсності, подана у формі образи, наклепу і безпідставних звинувачень, а відтак порушує його право на повагу до його гідності, честі та недоторканості ділової репутації. Позивач стверджує, що поширення інформації у цій статті у вигляді фраз "ІНФОРМАЦІЯ_3" без наявного за цим фактом обвинувального вироку суду, який би вступив у законну силу, являється нічим іншим як наклепом на нього, оскільки поширення такої інформації є умисним приниженням його честі та гідності у вигляді поширення ганебних та брудних вигадок про нього.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2018 року позов задоволено частково. Інформацію, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_1 року у Вінницькій обласній щотижневій газеті "33-й КАНАЛ" в статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2", авторами якої є депутати Шаргородської міської ради Вінницької області VІІ скликання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і депутат Шаргородської районної ради Вінницької області ОСОБА_8., в частині того, що "Шаргородський міський голова своїми діями спробував відібрати у ДНЗ №2, а по суті - відібрати у місцевих діток земельну ділянку площею близько 0,17 га" визнано недостовірною. Зобов`язано депутатів Шаргородської міської ради Вінницької області VІІ скликання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, депутата Шаргородської районної ради Вінницької області ОСОБА_8. після набрання рішенням законної сили в друкованому номері Вінницької обласної щотижневої газети "33-й КАНАЛ" спростувати вказану недостовірну інформацію аналогічним шрифтом на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, що спростовується, шляхом розміщення тексту наступного змісту: "Інформацію, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_1 року у Вінницькій обласній щотижневій газеті "33-й КАНАЛ" в статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2", авторами якої являються депутати Шаргородської міської ради Вінницької області VІІ скликання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і депутат Шаргородської районної ради Вінницької області ОСОБА_8. поширено недостовірну інформацію про те, що "ІНФОРМАЦІЯ_4". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вислів "ІНФОРМАЦІЯ_5" не можна вважати оціночним судженням, оскільки в статті зазначено не якусь не встановлену особу, а говориться, що саме Шаргородський міський голова вніс неправдиві відомості і дане твердження обґрунтовується точними вимірами - "0,17 га".
Позивачі в опублікованій статті посилаються на конкретні джерела, із яких вони черпали дану інформацію - рішення 14-ї сесії депутатів Шаргородської міської ради 7-го скликання від 11 квітня 2017 року, на якій надано дозвіл Шаргородській міській раді на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність Шаргородському ДНЗ №2 для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти із земель житлової та громадської забудови орієнтовною площею 1,54 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 ". У публікації під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_6", опублікованій ІНФОРМАЦІЯ_1 року у Вінницькій незалежній газеті "33-й канал" вказано, що міський голова одноособово у вихідних даних зазначив менший розмір земельної ділянки на 0, 17 га, чим спробував відібрати цю земельну ділянку. Однак, інформація в частині "ІНФОРМАЦІЯ_7", є недостовірною, так як спростовується змістом додатку № 140 від 28 серпня 2017 року. Всі інші висловлювання суд першої інстанції вважає оціночними судженнями.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що додатку № 140 від 28 серпня 2017 року, як доказу на який посилався суд першої інстанції, фактично не існує. При цьому суд зазначив, що виходячи з мовної форми викладеної інформації, вона є оціночним судженням авторів статті - депутатів міської ради, зокрема, фраза "ІНФОРМАЦІЯ_8" не стверджує про відібрання земельної ділянки, а лише дає підстави для припущення.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав на те, що позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, а тому належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації. Суд першої інстанції, повинен був вирішити питання про залучення до участі у справі редакцію газети, яка надрукувала у пресі дану статтю, однак цього не зробив та прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
На обґрунтування доводів касаційної скарги заявник посилається на те, що оцінка судом апеляційної інстанції обставин щодо недостовірності інформації надана неправильно, оскільки інформація викладена у формі конкретних фактів і не є оціночним судженням. Така інформація є не результатом суб`єктивної оцінки відповідачів, а відображенням дійсності і була перевірена судом першої інстанції. Крім того, заявник вказує на те, що відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі.
Вважав, що оскільки він не заявляв вимог до редакції газети, розгляд справи був можливий без її залучення як співвідповідача. При цьому участь в справі газета приймала як третя особа.
Доводи інших учасників справи.
20 березня 2019 року надійшов відзив ОСОБА_2, який просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Під час розгляду справи суди установили, що ОСОБА_1 є Шаргородським міським головою.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року у випуску НОМЕР_1 газети "33-йКанал" на шостій сторінці міститься стаття під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_9 " в якій міститься наступна інформація: "ІНФОРМАЦІЯ_10", "ІНФОРМАЦІЯ_11"; "ІНФОРМАЦІЯ_12"; "ІНФОРМАЦІЯ_13"; - "ІНФОРМАЦІЯ_14"; "ІНФОРМАЦІЯ_15"; "ІНФОРМАЦІЯ_16".
Авторами цієї статті є депутати Шаргородської міської ради Вінницької області та депутат Шаргородської районної ради Вінницької області.
Частина інформації, яку просить спростувати позивач, стосується дій міського голови щодо земельної ділянки, яка виділялась комунальному закладу ДНЗ №2.
Стосовно цієї земельної ділянки Шаргородською міською радою Вінницької області на 14 сесії 7 скликання прийнято рішення від 11 квітня 2017 року №155 "Про надання дозволу на виготовлення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності в межах міста на території Шаргородської міської ради", відповідно до якого надано дозвіл Шаргородській міській раді виготовити проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність Шаргородському ДНЗ № 2 для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти із земель житлової та громадської забудови орієнтовною площею 1,54 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 .
Також затверджено Додаток №1 до договору №140 від 28 серпня 2017 року - завдання на виконання робіт щодо складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти. Місце розташування об`єкту - АДРЕСА_1 .
Виконання робіт по складанню проекту землеустрою щодо земельної ділянки для обслуговування ДНЗ № 2, площа якої менша на 0,17 га від тієї, яка вказана у рішенні міської ради про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою, стало приводом для написання депутатами міської ради відповідної статті.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.