Постанова
Іменем України
20 лютого2020 року
м. Київ
справа № 263/3930/16-ц
провадження № 61-12562св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 травня 2019 року у складі судді Кулика С. В., постанову Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року у складі колегії суддів: Принцевської В. П., Биліни Т. І., Баркова В. М., додаткову постанову Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року у складі колегії суддів: Принцевської В. П., Биліни Т. І., Баркова В. М., ухвалу Донецького апеляційного суду від 07 червня 2019 року у складі колегії суддів: Принцевської В. П., Биліни Т. І., Баркова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.
Позов мотивовано тим, що 21 лютого 2012 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики на суму 50 000 грн зі строком повернення до 21 серпня 2012 року зі сплатою 6% за кожен місяць користування позикою по день повернення позики. При несплаті процентів у встановлений строк вони підлягають подальшій сплаті у розмірі 8% від суми боргу. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором ОСОБА_2 передано в іпотеку земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 не виконала свої зобов`язання за договором позики. 25 березня 2014 року між ОСОБА_1 (позикодавцем, іпотекодержателем) та ОСОБА_3, яка діяла від імені та в інтересах ОСОБА_2 , укладено договір про задоволення вимог іпотеко- держателя, згідно з яким на виконання вимоги ОСОБА_1 про усунення порушень основного зобов`язання від 21 лютого 2012 року, позичальник ОСОБА_2 визнала суму боргу за договором займу від 21 лютого 2012 року у розмірі 270 000 гривень, яка утворилася станом на 21 березня 2014 року та складається з наступного: суми позики - 50 000 грн, процентів - 76 000 грн, пені - 144 000 грн. Вказану суму позичальник ОСОБА_2 зобов`язалася повернути позикодавцю ОСОБА_1 щомісячними платежами у розмірі не менш, ніж по 20 000 грн на місяць, починаючи з 21 квітня 2014 року до 21 квітня 2016 року. Заборгованість відповідачем не сплачена.
З урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути борг у розмірі 270 000 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 01 квітня 2019 року, залишеним без змінпостановою Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення суми боргу задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 25 березня 2014 року в розмірі 270 000 гривень.
Вирішено питання про стягнення судового збору.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач зобов`язання за договором позики не виконала, що є підставою для стягнення суми позики, процентів та пені.
Додатковою постановою Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 6750 грн. на користь держави.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 07 червня 2019 року виправлено описку в додатковій постанові Донецького апеляційного суду від 5 червня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення суми боргу.
В резолютивній частині додаткової постанови Донецького апеляційного суду від 5 червня 2019 року по справі № 263/3930/16-ц замість неправильного розміру судового збору 6750 грн. вказано правильний розмір 4050 грн.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У липні 2019 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 квітня 2019 року, ухвалу Донецького апеляційного суду від 07 травня 2019 року, постанову Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року, постанову Донецького апеляційного суду від 25 січня 2019 року, додаткову постанову Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, ухвалу Донецького апеляційного суду від 07 червня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що зобов`язання перед ОСОБА_1 виконані відповідачем у повному обсязі, що підтверджується наданими суду таблицями, у яких відображені суми платежів та є особистий підпис позивача. ОСОБА_1 повинен був діяти у рамках умов договору, в зв`язку з чим вибрати спосіб захисту, передбачений законом відповідно умов договору. Неправильне застосування апеляційним судом статті 8 Закону України "Про судовий збір" привело до порушення норм процесуального права, а саме статті 136 ЦПК України, та до незаконного стягнення з відповідача судового збору. Суд апеляційної інстанції порушив норми статті 366 ЦПК України. Про дату судового засідання відповідача було повідомлено по телефону у день судового засідання близько десятої години. У сповіщенні її через офіційний сайт Судової влади України ніби вона знаходиться на непідконтрольній Україні території не було необхідності, так як вона приймала особисту участь у судових засіданнях у суді першої інстанції. Представника відповідача - ОСОБА_4 про дату судового засідання взагалі не сповіщали.
Аргументи інших учасників справи
У серпні 2019 року ОСОБА_1 надав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2019 року клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору задоволено.
Звільнено ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 01 квітня 2019 року, постанову Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року, додаткову постанову Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, ухвалу Донецького апеляційного суду від 07 червня 2019 року.
Відкрито касаційне провадження у справі № 263/3930/16-ц за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя 01 квітня 2019 року, постанову Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року, додаткову постанову Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, ухвалу Донецького апеляційного суду від 07 червня 2019 року.
В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 01 квітня 2019 року, постанови Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року, додаткової постанови Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, ухвали Донецького апеляційного суду від 07 червня 2019 року до закінчення перегляду в касаційному порядку відмовлено.
Відмовлено ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного суду від 25 січня 2019 року, ухвалу Донецького апеляційного суду від 07 травня 2019 року.
Витребувано цивільну справу № 263/3930/16-ц з суду першої інстанції.
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.