Постанова
Іменем України
17 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 202/32361/13-ц
провадження № 61-49126св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк", ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року у складі колегії судді: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (далі - ПАТ "Акцент-Банк"), ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня
2017 року провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "Акцент-Банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.
Роз`яснено позивачу, що розгляд цієї заяви відноситься до компетенції господарського суду. Позовну заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду. Роз`яснено позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що стали підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо стягнення суми з ПАТ "Акцент-Банк" за договором поруки витікають із відносин, які виникли на підставі договору укладеного між юридичними особами, тому такі вимоги не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства. Крім того, представник позивача, належним чином повідомлений, повторно не з`явився у судове засідання.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Ухвалу Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на час розгляду справи судом першої інстанції, ЦПК України не містив обмежень щодо розгляду спорів із таким предметом залежно від суб`єктивного складу учасників процесу. Крім того, у матеріалах справи наявна заява ПАТ КБ "ПриватБанк", у якій позивач просить розглядати справу без його участі.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що вимоги банку щодо стягнення суми з
ПАТ "Акцент-Банк" за договором поруки витікають із відносин, які виникли на підставі договору, укладеного між юридичними особами, тому такі вимоги не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства. Крім того, повторна неявка в судове засідання належним чином повідомленого позивача, незалежно від поважності причин пропуску, свідчить про зловживання стороною своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, що призводить до порушення розумних строків розгляду справи.
Станом на час розгляду цієї справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з огляду на таке.
Як убачається із матеріалів справи, ухвалою Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року позовну заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" у частині позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин, та закрито провадження в частині позовних вимог до ПАТ "Акцент-Банк", оскільки їх розгляд віднесено до юрисдикції господарських судів.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Ухвалу Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Закриваючи провадження у справі в частині вимог до ПАТ "Акцент-Банк" суд першої інстанції керувався тим, що позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо стягнення суми з ПАТ "Акцент-Банк" за договором поруки витікають із відносин, які виникли на підставі договору, укладеного між юридичними особами, тому такі вимоги не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства. В іншій частині, залишаючи позов без розгляду, суд виходив із того, що представник позивача, належним чином повідомлений, повторно не з`явився у судове засідання.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та направляючи справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, апеляційний суд мотивував тим, що ЦПК України, на час розгляду справи судом першої інстанції, не містив обмежень щодо розгляду спорів із таким предметом залежно від суб`єктивного складу учасників процесу. Крім того, у матеріалах справи наявна заява ПАТ КБ "ПриватБанк", в якій останній просить розглядати справу без його участі.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до частини третьої статті 169 ЦПК України 2004 року у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Частиною першою статті 15 ЦПК України 2004 року передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором заявлена позивачем у справі яка переглядається, до боржника та поручителя, які пов`язані солідарним обов`язком.
Відповідно до частини першої статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, установлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.