1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


17 лютого 2020 року

м. Київ


справа № 708/660/18-ц

провадження № 61-7069св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,


учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Фідобанк",

відповідачі: ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третя особа - Служба у справах дітей Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 01 березня 2019 року у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Бондаренка С. І., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій


У липні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі -

ПАТ "Фідобанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Служба у справах дітей Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, про виселення з квартири.


Позовна заява мотивована тим, що банку на підставі свідоцтва, виданого 03 грудня 2012 року приватним нотаріусом Чигиринського районного нотаріального округу Кашицькою О. Г. та зареєстрованого у реєстрі за № 1535, належить на праві власності майно, що складається із двокімнатної квартири

АДРЕСА_1 , загальна площа 49,7 кв. м, житлова - 28,0 кв. м, вартістю 79 918,00 грн, яка раніше належала ОСОБА_5 .


Позивач зазначає, що позбавлений можливості розпоряджатися майном у зв`язку з тим, що в квартирі зареєстровані відповідачі, які здійснюють перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою.


25 травня 2018 року позивачем направлено на адресу відповідачів лист-вимогу про виселення, в якому просив відповідачів звільнити квартиру в місячний термін із моменту його отримання. Відповідачами лист-вимогу отримано 26 травня 2018 року проте відповідачі квартиру не звільнили.


Посилаючись на вказані обставини, ПАТ "Фідобанк" просило виселити у примусовому порядку ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири

АДРЕСА_1 .


Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 01 листопада

2018 року позов ПАТ "Фідобанк" задоволено. Виселено ОСОБА_1,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 із квартири

АДРЕСА_1 , без надання іншого жилого приміщення. Вирішено питання про розподіл судових витрат.


Рішення мотивоване тим, що право власності ОСОБА_5 припинилося у зв`язку із реалізацією майна на прилюдних торгах, а тому право користування спірною квартирою у членів його сім`ї також є таким, що припинилося, оскільки є похідним від права власності на цю квартиру.


Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 01 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2018 року змінено. Доповнено резолютивну частину рішення Чигиринського районного суду Черкаської області

від 01 листопада 2018 року реченням наступного змісту: "Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області про виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1, не підлягає виконанню на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". У решті рішення залишено без змін.


Апеляційний суд мотивував своє рішенням тим, що на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не підлягає виконанню рішення суду як у частині звернення стягнення на предмет іпотеки, так і в частині виселення.


Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги


У квітні 2019 року ПАТ "Фідобанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 01 березня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.


Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не взято до уваги той факт, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося задовго до вступу Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", який набрав чинності 07 червня

2014 року, а отже, позивач на законних підставах набув право власності на зазначену квартиру.


Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргуПАТ "Фідобанк".


Позиція Верховного Суду


Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.


Встановлені судами обставини


29 жовтня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Ерсте Банк" (далі - ВАТ "Ерсте Банк"), правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", та ОСОБА_5 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_5 отримав кредит у сумі 17 223,00 доларів США. Кредитні кошти призначені для придбання квартири АДРЕСА_1 .


На забезпечення виконання кредитного договору, 29 жовтня 2008 року між

ВАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", та ОСОБА_5 укладений договір іпотеки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .


15 жовтня 2008 року ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу придбав квартиру АДРЕСА_1 .


Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада 2009 року позов ВАТ "Ерсте Банк" до ОСОБА_5 про стягнення коштів за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь ВАТ "Ерсте Банк" заборгованість у розмірі 154 872,21 грн.


Постановою Чигиринського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Черкаській області від 28 квітня 2010 року відкрито виконавче провадження.


12 квітня та 18 червня 2012 року проводились прилюдні торги, які не відбулися у зв`язку із відсутністю покупця.


ПАТ "Фідобанк" скористався правом, передбаченим статтею 62 Закону України "Про виконавче провадження", та залишив за собою нереалізоване майно позичальника у рахунок погашення боргу.


03 грудня 2012 року нотаріусом видано свідоцтво, відповідно до якого

ПАТ "Фідобанк" перейшло право власності на квартиру

АДРЕСА_1 .


12 липня 2017 року за ПАТ "Фідобанк" зареєстровано право власності на квартиру

АДРЕСА_1 .


ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.


На цей час у квартирі проживають і зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (син), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_4


24 травня 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 направлений лист-вимога, в якому банк просив звільнити, у місячний термін із дня отримання цієї вимоги, двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .


Відповідачі цей лист-вимогу не виконали.


Нормативно-правове обґрунтування


Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.


................
Перейти до повного тексту