Постанова
Іменем України
17 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 210/272/13-ц
провадження № 61-47921св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальний заклад "Дніпропетровський обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради,
третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 березня 2018 року у складі судді Ступак С. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня
2018 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У січні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу "Дніпропетровський обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради (далі - КЗ "Дніпропетровський обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" ДОР), третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про зобов`язання проведення повторного медичного огляду щодо встановлення причин інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Позов мотивовано тим, що вона працювала з 09 жовтня 1959 року по 09 лютого
1981 року на Криворізькому металургійному заводі "Криворіжсталь" (далі -
КМЗ "Криворіжсталь"), правонаступником якого є ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".
27 квітня 1962 року, при виконанні трудових обов`язків машиніста крану металургійного виробництва дрібно-сортового стану 250-2 сортопрокатного цеху № 1 КМЗ "Криворіжсталь", із нею стався нещасний випадок, у результаті якого вона отримала виробничу травму у вигляді тріщини медіального меніска правого суглобу, у зв`язку з чим їй призначено лікування. Перебуваючи на лікарняному вона, на прохання майстра, не здавала лікарняні листи та не оформлювала виробничу травму. Посилаючись на залежне становище від керівника, юридичну необізнаність щодо належного оформлення отриманої нею травми, вважає, що була допущена посадова недбалість керівництва підприємства та небажання відповідати за наслідки отриманої нею виробничої травми.
Комісія, призначена наказом від 27 липня 2007 року № 732 по ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", провела розслідування нещасного випадку та склала акт форми Н-І
від 22 вересня 2007 року № 64. Висновком МСЕК від 12 грудня 2007 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, яка не пов`язана з виробничою травмою.
На підставі припису Криворізької державної інспекції промислової державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в металургії, ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" склав акт від 20 лютого 2008 року № 9 за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що стався з позивачем 27 квітня 1962 року, у якому, у пункті 9 зазначений діагноз: "тріщина медіального меніску правого колінного суглобу". Позивача направлено на повторний огляд МСЕК. Висновком МСЕК від 04 березня 2008 року позивачу не встановлено відсотку втрати працездатності.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 остаточно просила зобов`язати
КЗ "Дніпропетровський обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи"
ДОР негайно поновити її порушені права, шляхом проведення об`єктивного повторного медичного огляду, щодо встановлення причини її інвалідності, а також встановлення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках) і прийняти відповідне рішення на загальних підставах.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення мотивоване тим, що рішення МСЕК є дійсним, не оскаржене та не скасовано, отже, відсутні підстави для проведення повторного медичного переогляду ОСОБА_1 та встановлення причини інвалідності, а також встановлення ступеня втрати професійної працездатності.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 березня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 березня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 23 жовтня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що заявник має право на повторний огляд МСЕК, оскільки попередній огляд, проведений 04 березня 2008 року з порушенням Положення № 83, а саме комісія засідала у не повному складі. Крім того, присутність на засіданні МСЕК лікаря, який проводив лікування і готував документи для комісії МСЕК, є обов`язковою, так як останній може надати пояснення членам комісії про здійснення медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, визначення клініко-функціонального діагнозу, одержання результатів відновного лікування. До того ж, судом першої інстанції порушено вимоги процесуального законодавства в частині роз`яснення порядку оскарження рішення суду.
У березні 2019 року КЗ "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" ДОР подало до суду відзив на касаційну скаргуОСОБА_1, у якому заявник просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлені судами обставини
ОСОБА_1 у період із 09 жовтня 1959 року по 09 лютого 1981 року працювала на КМЗ "Криворіжсталь", правонаступником якого є ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".
27 квітня 1962 року, при виконанні трудових обов`язків машиніста крану металургійного виробництва дрібно-сортового стану 250-2 сортопрокатного цеху № 1 КМЗ "Криворіжсталь", із ОСОБА_1 стався нещасний випадок.
Комісія, призначена наказом від 27 липня 2007 року № 732 по ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", провела розслідування нещасного випадку, що стався 27 квітня
1962 року з ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків машиніста крану металургійного виробництва дрібно-сортового стану 250-2 сортопрокатного цеху № 1 КМЗ "Криворіжсталь" та склала акт форми Н-І від 22 вересня 2007 року № 64.
12 грудня 2007 року ОСОБА_2 оглянута Дзержинською Медико-соціальною експертною комісією м. Кривого Рогу, за направленням КЗ "Міська поліклініка № 4" щодо діагнозу двобічний післятравматичний гонартроз 3-4 стадії та
ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" для визначення відповідно огляду ступеня втрати професійної працездатності у зв`язку з каліцтвом, що сталось 27 квітня 1962 року за актом форми Н-1 від 22 вересня 2007 року № 64, де їй встановлено другу групу інвалідності за загальним захворюванням, про що видано довідку серії МСЕ-ДНА НОМЕР_1 .
13 лютого 2008 року Криворізька державна інспекція промислової безпеки та охорони праці в металургії видала припис № 1/6-5 та зобов`язала ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" скласти акт про нещасний випадок відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі вказаного припису, ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" складений акт
від 20 лютого 2008 року № 9 за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що стався з ОСОБА_1 27 квітня 1962 року, у пункті 9 якого зазначений діагноз "тріщина медіального меніску правого колінного суглобу", у зв`язку з чим ОСОБА_1 направлено на повторний огляд Дзержинською міжрайонною МСЕК.
04 березня 2008 року Дзержинською міжрайонною Медико-соціальною експертною комісією м. Кривого Рогу та Обласною Медико-соціальною експертною комісією № 6 проведено повторний огляд Медведєвої П. К., за наслідками якого причина інвалідності не змінена, відсоток втрати професійної працездатності не встановлено, так як відсутні дані про динамічний нагляд за період до 2005 року та клініко-рентгенологічні дані вказують на множинні дегенеративно-дистрофічні зміни суглобів.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.