ПОСТАНОВА
Іменем України
24 лютого 2020 року
Київ
справа №757/46909/15-а
адміністративне провадження №К/9901/23773/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №757/46909/15-а
за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області, Фонду соціального страхування України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року (ухвалену в складі: головуючого судді Писанець В.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Степанюка А.Г.)
в с т а н о в и в:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України (далі- відповідач 1), в якому просив:
зобов`язати виплатити йому з розрахунку грошового забезпечення посадового окладу заступника командира роти (відповідне офіцерському званню капітана) або прирівняти до контрактника 4-го року служби одноразову грошову допомогу в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму інваліду 2 групи в 2014 - 243600 грн. відповідно до Закону України від 20.12.1991 №2011 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови КМУ від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";
-призначити пенсію відповідно до ст. 20 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - 80% (для 2 групи) посадового окладу заступника командира роти (прирівнено до військового звання капітана) або військового контрактної служби 4-го року, та призначення відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надбавки та виплати та відповідно до Постанови КМУ від 28.07.2010 № 658 призначити пенсію не менше 255% прожиткового мінімуму.
Печерським районним судом м. Києва до участі у справі залучені в якості відповідачів Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області та Фонд соціального страхування України.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що він неодноразово звертався до державних органів з приводу отримання відшкодування шкоди внаслідок отриманої у 1985 році травми під час проходження військової служби в армії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, позов ОСОБА_1 залишений без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що до функцій Кабінету Міністрів України не відноситься вчинення дій щодо здійснення соціальних виплат та призначення пенсій особам, а тому позов в цій частині є безпідставним та не підлягає задоволенню. До Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області, Фонду соціального страхування України заявлені вимоги не підлягають задоволенню оскільки суду не надано доказів звернення до останніх у встановленому законом порядку із відповідними заявами, а тому такі вимоги є передчасними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
01.11.2017 ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить постанову Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
У скарзі посилається на те, що суди попередніх інстанцій невірно трактували норми матеріального права, допустили неповноту дослідження обставин по справі, що призвело до помилкових висновків. Покликався скаржник також і на те, що Кабінетом Міністрів України допущена протиправна бездіяльність, яка полягає у неналежному реагуванні на подані ним звернення, які відповідач мав повноваження передати до належного виконавця для здійснення виплат одноразової грошової допомоги.
Фонд соціального страхування України надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу, відповідно до яких проти задоволення скарги заперечує, просить рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2019, проведеного у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., визначено новий склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді Бучик А.Ю., Рибачук А.І.
Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в попереднє судове засідання.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач є пенсіонером, пенсія йому призначена по ІІ групі інвалідності з 18.12.1984 року, захворювання отримане в період проходження військової служби.
Згідно акта судово-медичного дослідження (обстеження) №16 від 03.01.2013 зроблено висновок, що виявлений у позивача рубець в ділянці зовнішнього краю правої брови має багаторічну давність і міг утворитися в результаті загоєння рани, отриманої під час проходження військової служби в 1984 році. Також у акті відображено, що медична картка курсанта ОСОБА_1 містить запис про отримання ним 18.09.1984 закритої черепно-мозкової травми: струс з розсіченням правої брови при виконанні вартової служби.
У 2014 році позивач звернувся до Кабінету Міністрів України та на Урядову гарячу лінію Мінсоцполітики із заявою стосовно отримання відшкодування шкоди внаслідок отриманої у 1985 році травми під час проходження військової служби в лавах Радянської армії.
Секретаріатом Кабінету Міністрів України звернення ОСОБА_1 скеровано до Міністерства соціальної політики України, про що листом повідомлено позивача.
Міністерством соціальної політики України за результатом розгляду звернень позивача, листом від 04.04.2014 за № 156/18/153-14 повідомлено ОСОБА_1 про те, що оскільки ушкодження ним отримані під час проходження військової служби, норми Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" до нього не застосовуються.
В жовтні 2014 року позивачу за результатом його звернення також надісланий лист Департаменту фінансів Міністерства Оборони України, який за змістом аналогічний листу Мінсоцполітики. Додатково ОСОБА_1 повідомлено про те, що державне обов`язкове особисте страхування військовослужбовців та військовозобов`язаних, призваних на збори, введено в дію з 01 січня 1991 року постановою Ради Міністрів СРСР від 30.12.1990 за № 1393 "Про державне обов`язкове особисте страхування військовослужбовців та військовозобов`язаних, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ". Через те, що позивач проходив військову службу до введення в дію вказаного нормативно-правового акту, ОСОБА_1 повідомлено про нерозповсюдження дії акту на виниклі правовідносини.
Окрім того, аналогічного змісту звернення позивача, адресоване до Верховної Ради України, передано на розгляд Міністерству оборони України. Листом від 25.11.2014 позивачу надана відповідь, в якій ОСОБА_1 повідомлено про нерозповсюдження на нього дії постанови Ради Міністрів СРСР від 30.12.1990 за № 1393 "Про державне обов`язкове особисте страхування військовослужбовців та військовозобов`язаних, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ".
Позивач, посилаючись на те, що він має право на отримання одноразової допомоги звернувся до Кабінету Міністрів України із заявою про відшкодування таких сум, але відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у невчиненні дій щодо направлення його заяви до Міністерства оборони України та не здійсненні контролю та координації дій по призначенню виплати, звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Касаційна скарга по справі № 757/46909/15-а подана 01.11.2017, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі- Закон №2011-XII) передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту дев`ятого статті 16-3 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.