ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 917/52/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області -
не з`явився,
Фізичної особи-підприємця Аладашвілі Валіко Георгійовича - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2019
(у складі колегії суддів: Россолов В. В. (головуючий), Ільїн О. В., Склярук О. І.)
у справі № 917/52/19
за позовом Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області
до Фізичної особи-підприємця Аладашвілі Валіко Георгійовича
про визнання укладеним договору,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2019 року Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі - позивач, Виконком) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Аладашвілі Валіко Георгійовича (далі - відповідач, ФОП Аладашвілі В. Г.) про визнання укладеним договору від 04.10.2018 №69/18 про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука по об`єкту будівництва: "Будівля магазину з адміністративними приміщеннями по вул. Ярмарковій, 3 в м. Кременчуці Полтавської області" (далі - об`єкт будівництва, об`єкт нерухомості) в редакції, запропонованій Виконкомом.
В обґрунтування позовних вимог Виконком зазначав, що ФОП Аладашвілі В. Г., в порушення приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Положення про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07.07.2015 (далі - Положення), будучи замовником об`єкта будівництва, ухилився від укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію та сплати розміру пайової участі.
При цьому Виконком вказував, що ФОП Аладашвілі В. Г. до дати реєстрації декларації про готовність об`єкта нерухомості до експлуатації від 30.12.2015 № ПТ 20215-3645071 не звертався до Виконкому із заявою про укладення договору про пайову участь.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.03.2019 позов Виконкому задоволено частково. Визнано укладеним договір про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука по об`єкту будівництва: "Будівля магазину з адміністративними приміщеннями по вул.Ярмарковій, 3 в м. Кременчуці Полтавської області" в редакції, запропонованій Виконкомом. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 762,00 грн судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання укладеним договору про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука по зазначеному об`єкту будівництва в редакції, запропоновані позивачем, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (чинній на момент прийняття судом рішення) ФОП Аладашвілі В. Г. як замовник об`єкта будівництва зобов`язаний прийняти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладення відповідного договору.
В частині позовних вимог про зазначення дати та номера договору про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука по об`єкту будівництва - від 04.10.2018 № 69/18, судом першої інстанції відмовлено з підстав відсутності документально-правового обґрунтування зазначення таких дати та номера договору.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2019 скасовано в частині задоволення позову Виконкому про визнання укладеним договору. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції від 21.03.2019 залишено без змін. Стягнуто з позивача на користь відповідача 2 881,50 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що договір про пайову участь у комплексному розвитку інженерної та соціальної інфраструктури міста Кременчука по об`єкту будівництва будівлі магазину з адміністративними приміщеннями по вул. Ярмарковій, 3 в м. Кременчуці Полтавської області вже був укладений між Виконкомом та ФОП Аладашвілі В. Г. ще 23.08.2007, номер договору 116, тому позовні вимоги Виконкому про повторне укладення такого договору на той самий об`єкт будівництва є неправомірними та задоволенню не підлягають, оскільки права Виконкому не були порушені.
Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2019, у грудні 2019 року Виконком звернувся до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2019, а рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2019 - залишити в силі.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Виконком вказав, що суд апеляційної інстанції прийняв постанову від 06.11.2019 без участі представника Виконкому, який отримав ухвалу про задоволення клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції лише в день судового засідання 06.11.2019, та до закінчення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі від 30.10.2019. Зазначив, що відзив до суду апеляційної інстанції було надіслано 06.11.2019, тобто в межах встановленого судом апеляційної інстанції строку для подання відзиву (до 06.11.2019).
Щодо висновків апеляційного господарського суду в оскаржуваній постанові про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання укладеним договору позивач зазначив, що 23.08.2007 між Виконкомом та ФОП Аладашвілі В. Г. було укладено договір № 116 про пайову участь у комплексному розвитку інженерної та соціальної інфраструктури міста Кременчука при будівництві магазину та майстерні (далі - договір від 23.08.2007 № 116), відповідачем сплачувались пайові внески: перший платіж 7 000,00 грн позивач отримав, решта - 7 422,00 грн, сплачених 28.10.2016 - до бюджету розвитку міста не надійшли через зміну банківських реквізитів позивача. Проте, у зв`язку з прийняттям 17.02.2011 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та 07.07.2015 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області про затвердження Положення, договір від 23.08.2007 № 116 втратив свою актуальність, потребує перегляду.
Посилаючись на п. 7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 2.7.6 Положення, позивач вказав, що договір від 23.08.2007 № 116 підлягає приведенню у відповідність до вимог чинного законодавства.
Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2020, після усунення Виконкомом недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження у справі № 917/52/19, призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.02.2020.
30.01.2020 ФОП Аладашвілі В. Г. подав відзив на касаційну скаргу, у якому заперечив доводи касаційної скарги, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 - без змін.
У судове засідання 12.02.2020 позивач та відповідач своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії" та те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов`язком, Верховний Суд у складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників позивача та відповідача.
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.09.2015 між Кременчуцькою міською радою Полтавської області (орендодавець) та ФОП Аладашвілі В. Г. (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 5310436500:10:001:0155, площею 1680 м2, для експлуатації та обслуговування будівель бази по обслуговуванню автомобілів з реконструкцією будівель та будівництвом нових (код КВЦПЗ J.12.08) по вул. Ярмарковій, 3 у м. Кременчуці Полтавської області.
З листа Управління економіки Виконкому від 21.12.2018 № 08-24/617 вбачається, що у березні 2016 року з вебсайту ДАБІ України та з щомісячної інформації Управління містобудування та архітектури Полтавської ОДА Виконкому стало відомо про введення ФОП Аладашвілі В. Г. в експлуатацію об`єкта будівництва: "Будівля магазину з адміністративними приміщеннями по вул. Ярмарковій, 3 в м. Кременчуці Полтавської області" (декларація про готовність об`єкта нерухомості до експлуатації від 30.12.2015 № ПТ 20215-3645071).
08.10.2018 позивач направив відповідачу лист № 01-55/2155, у якому повідомив ФОП Аладашвілі В. Г. про необхідність укладення договору про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука по об`єкту будівництва: "Будівля магазину з адміністративними приміщеннями по вул. Ярмарковій, 3 в м. Кременчуці Полтавської області", який зареєстровано 04.10.2018 за № 69/18. До листа від 08.10.2018 № 01-55/2155 було додано проект вказаного договору.
Відповіді на лист від 08.10.2018 № 01-55/2155 ФОП Аладашвілі В. Г. не надав, договір про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кременчука по об`єкту будівництва: "Будівля магазину з адміністративними приміщеннями по вул. Ярмарковій, 3 в м. Кременчуці Полтавської області" від 04.10.2018 № 69/18 не підписав, що стало підставою для звернення Виконкому до господарського суду із позовом про визнання укладеним договору від 04.10.2018 № 69/18 про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука по об`єкту будівництва: "Будівля магазину з адміністративними приміщеннями по вул. Ярмарковій, 3 в м.Кременчуці Полтавської області" в редакції, запропонованій Виконкомом.
Враховуючи наявні у справі докази, надані Виконкомом у суді першої інстанції та надані відповідачем до суду апеляційної інстанції документи на підтвердження укладення між Виконкомом та ФОП Аладашвілі В. Г. 23.08.2007 договору № 116 про пайову участь у комплексному розвитку інженерної та соціальної інфраструктури міста Кременчука при будівництві нових автомагазину та майстерні під базу по обслуговуванню автомобілів (ІІ черга) по вул. Ярмарковій, 3 в м. Кременчуці, суд апеляційної інстанції у своїй постанові від 06.11.2019 дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Виконкому з огляду на необґрунтованість позовних вимог про повторне укладення договору про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кременчука по об`єкту будівництва: "Будівля магазину з адміністративними приміщеннями по вул. Ярмарковій, 3 в м. Кременчуці Полтавської області".
Переглянувши оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції від 06.11.2019 у касаційному порядку в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при ухвалені оскаржуваного судового рішення, Касаційний господарський суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Згідно з положеннями ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст. 187 ГК України визначено, що спори, які виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону або в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Згідно із ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (чинній на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду спору у судах попередніх інстанцій) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті (ч. 2).