ПОСТАНОВА
Іменем України
24 лютого 2020 року
Київ
справа №282/839/17
адміністративне провадження №К/9901/55747/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Шарапи В.М., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 282/839/17
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії щодо призначення одноразової грошової допомоги
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Любарського районного суду Житомирської області від 15 січня 2018 року (головуючий суддя Вальчук В.В.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Шевчук С.М., суддів: Мацького Є.М., Шидловського В.Б.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Любарського районного суду Житомирської області з позовом до Міністерства оборони України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат, в якому просив визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови йому у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 30.05.2015 та зобов`язати відповідача розглянути питання про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ним було подано відповідачу повний перелік документів необхідних для прийняття рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, втім відповідач безпідставно повернув подані документи на доопрацювання.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Любарський районний суд Житомирської області постановою від 15 січня 2018 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 30.05.2015, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, оформлені у листі Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 13.05.2017 № 248/3/6/1656. Зобов`язав Міністерство оборони України розглянути питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, на дату встановлення інвалідності, а саме: 30.05.2015, відповідно до порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 з урахуванням того, що ОСОБА_1 подано до заяви до Любарського РВК від 20.09.2016 повний перелік документів передбачений законодавством, що підтверджують його право на отримання одноразової грошової допомоги та свідчать про причину та обставини отриманих ним поранення (контузія) та захворювань. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
4. Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 червня 2018 року залишив без змін постанову Любарського районного суду Житомирської області від 15 січня 2018 року.
5. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходили з того, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги). У спірному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання. За встановлених обставин у справі та правового регулювання спірних правовідносин належним способом захисту порушених права позивача є визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання його вчинити дії з розгляду порушеного ОСОБА_1 у заяві питання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 06.07.2018 Міністерство оборони України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Любарського районного суду Житомирської області від 15 січня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року, в якій просить змінити рішення судів попередніх інстанцій.
7. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що на розгляд комісії Міністерства оборони України заява позивача та додані до неї документи не потрапили, протокольне рішення по ним не прийнято, оскільки вони були повернуті без реалізації начальником управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 13.05.2017 № 248/3/6/1656, до повноважень якого не належить розгляд питань щодо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні допомоги. Вказане свідчить про те, що розгляд заяви позивача відбувся без дотримання процедури визначеної Порядком № 975, оскільки будь-яке рішення з вказаного питання Міністерством оборони України не приймалося, а вказаний лист Департаменту фінансів не можна розцінювати як рішення Міністерства оборони України про результати розгляду заяви ОСОБА_1
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. 10.07.2018 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.
9. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2018, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Бучик А.Ю., справа передана судді-доповідачу.
10. Ухвалою Верховного Суду від 23.07.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
11. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І., на підставі розпорядження в.о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 № 1021/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Шарапи В.М., Тацій Л. В.
12. Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 24.02.2020.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. В період з 01.08.1986 по 28.07.1988 ОСОБА_1 проходив військову службу на території Республіки Афганістан та приймав участь у бойових діях.
14. З архівної довідки Військово-Медичного музею Міністерства Оборони Російської Федерації № 6/3/1-632 від 14 травня 2007 року вбачається, що ОСОБА_1 отримав поранення та контузію пов`язані з виконанням військової служби.
15. З витягу з протоколу засідання Центральної військової лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 3069 від 18.08.2015 вбачається, що множинні вогнепальні осколкові поранення голови та кінцівок (контузія головного мозку 1987 р.) колишнього військовослужбовця ОСОБА_1, наслідком яких стали множинні рубці в анатомічних ділянках, зазначених у висновку спеціаліста з питань СМЕ Київського міського клінічного бюро СМЕ № 1649/ж від 14.08.2015, що в подальшому призвело до розвитку захворювань, як наслідку перенесеної контузії: "Стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ у вигляді після травматичної, дисциркуляторної енцефалопатії ІІ ст., прогресуючий кризовий перебіг, з вираженим церебростенічним синдромом, двобічною пірамідною симптоматикою, вегето-судинною дисфункцією, частинами (1-2 на тиждень) судинними кризами змішаного характеру (лікворно-гіпертензивними, вертебро-базилярні), емоційно-вольовою нестійкістю, мне стичними зниженнями. Післятравматичний церебральний арахноїдит з вираженим лікворно-гіпертензивним синдромом, вестибулярним-атактичним синдромом-центральною вестибулярною дисфункцією ІІ ст., стійко вираженим цефалічним синдромом ІХС, стенокардія напруги обох очей. Розповсюджений остеохондроз хребта", що підтверджується медичними документами поранення, контузія, захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
16. Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААА № 732447 від 08 червня 2011 року, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 27.05.2011, причина: поранення, контузія, захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебування в країнах, де велись бойові дії.
17. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 14 червня 2016 року Любарським УПСЗН Житомирської області, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи як ветеран війни, інвалід війни.
18. 20 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Любарського РВК з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому інвалідності ІІ групи внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.
19. Однак, листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/6/1656 від 13.05.2017 повідомлено, що до Департаменту фінансів надійшли документи ОСОБА_1, у поданих документах не усунуті недоліки, зазначені в попередньому рішенні комісії.
20. Листом військового комісара Житомирського обласного військового комісаріату № 2774 від 22 травня 2017 року ОСОБА_1 було повернуто надані ним документи.
21. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
23. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України № 2011-ХІІ від 20.12.1991 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ).
24. Відповідно до статті 41 Закону України № 2232-ХІІ, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.
25. Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на час звернення до відповідача за призначенням одноразової грошової допомоги), така допомога призначалась і виплачувалась у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;
4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
5) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;