1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



20 лютого 2020 року

м. Київ



Справа № 916/1256/19




Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,



представників учасників справи:

позивача - департаменту комунальної власності Одеської міської ради -Добров Р.М. - представник за довіреністю від 13.12.2019 (наказ від 31.01.2020 №151),

відповідача - колективного підприємства "Костянтин" - Савицька О.М. - адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 16.05.2018 №003297),



розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу колективного підприємства "Костянтин"

на рішення господарського суду Одеської області від 10.09.2019 (суддя Степанова Л.В.)

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 (колегія суддів: Аленін О.Ю. (головуючий), Бєляновський В.В., Мишкіна М.А.)

зі справи № 916/1256/19

за позовом департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент)

до колективного підприємства "Костянтин" (далі - Підприємство)

про виселення з нежитлового приміщення.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Департамент звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про виселення Підприємства з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 30,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Льва Толстого, 10.

В обґрунтування позовних вимог Департамент посилався на закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення від 03.04.2007 № 8063, який укладений сторонами спору, відсутність згоди Департаменту на його продовження та безпідставне ухилення Підприємства у поверненні об`єкта оренди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.09.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019, позов задоволено повністю; ухвалено виселити Підприємство з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 30,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Льва Толстого, 10; стягнуто з Підприємства на користь Департаменту 1921,00 грн. судового збору.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Підприємство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скаржник, з посиланням на практику, викладену у постановах Верховного Суду України, стверджує про те, що суди попередніх судових інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень зосередилися на вирішенні питання пролонгації (припинення) дії договору оренди та не застосували положення статті 777 Цивільного кодексу України та статті 285 Господарського кодексу України, які регулюють переважне право наймача на укладення договору на новий строк. Неврахування судом першої інстанції переважного права наймача, який належним чином виконує свої обов`язки за договором найму на укладення договору на новий строк, на думку скаржника, свідчить про незастосування судами практики Європейського суду з прав людини у розрізі захисту права власності.

Судами, всупереч приписам частини третьої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не було встановлено, чи планує власник спірного майна використовувати його для власних потреб. У випадку з`ясування, що майно знову буде передано в оренду, буде мати місце порушення власником вимог, встановлених частиною третьої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Посилаючись на приписи статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", скаржник зазначає, що не відмовлявся від договору оренди; з дотриманням вимог чинного законодавства Підприємство повідомило Департамент про намір продовжити дію договору та укласти договір на новий строк; пропозицій від позивача щодо прийняття або зміни запропонованих умов Підприємство не отримувало. За наведених обставин, скаржник вважає, що обов`язок повернути позивачу об`єкт оренди у Підприємства наразі відсутній, а у позивача відсутні порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси, які підлягають захисту.

Також скаржник, з посиланням на справу Європейського суду з прав людини "Стрейтч проти Сполученого Королівства" вважає, що суди не застосували практику названого Суду у розрізі захисту прав власності, чим порушили приписи статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи інших учасників справи

Департамент у відзиві на касаційну скаргу зазначив про безпідставність її доводів та просив рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Розгляд заяв, клопотань учасників справи

Ухвалою Суду від 06.02.2020 клопотання Департаменту від 31.01.2020 вх. № 01-13/388, яке надійшло до Суду 05.02.2020, про участь у судовому засіданні 20.02.2020 в режимі відеоконференції, задоволено.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх судових інстанцій у справі, зокрема, встановлено таке.

03.04.2007 Представництвом по управлінню комунальною власністю міської ради (Орендодавець) та Підприємством (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 8063 (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Л. Толстого, 10, перший поверх, загальною площею 32,90 кв.м для розміщення перукарні.

Пунктом 1.2 Договору визначено строк дії договору оренди - до 01.03.2010.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Договору орендна плата визначається на підставі статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1846; за орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до Договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 1037,19 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Розділами 3 та 4 Договору визначені права та обов`язки орендодавця та орендаря.

Відповідно до пункту 7.5 Договору зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до Договору, розглядаються сторонами протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання умов Договору та внесених змін не допускається.

Згідно з пунктом 7.7 Договору після закінчення строку дії договору, Орендар має переважне право на його продовження, у разі належного виконання ним умов договору.

За умовами пункту 7.9 Договору дія Договору оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

04.02.2009 сторонами укладено додаткове погодження до Договору оренди, яким змінено площу об`єкта оренди з 32,90 кв.м на 30,20 кв.м та внесено зміни щодо розрахунку орендної плати.

Додатковим погодженням від 10.06.2010 сторони продовжили термін дії Договору до 09.06.2012.

Додатковим погодженням від 28.12.2012 сторони змінили найменування Орендодавця на Департамент комунальної власності Одеської міської ради (згідно з рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 № 384-УІ "Про затвердження положень про виконавчі органи Одеської міської ради"), продовжили термін дії Договору до 28.12.2013 та виклали пункт 4.2 Договору в новій редакції.

Додатковим договором від 28.03.2014 № 4 сторони погодили нову редакцію пункту 1.3 Договору та встановили термін дії Договору - до 28.03.2015.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з огляду на відсутність заяв сторін про припинення або зміну умов Договору, строк дії останнього продовжений до 28.03.2019, що не заперечувалося сторонами спору.

18.02.2019 Підприємство звернулося до Департаменту із заявою про продовження Договору, в якій просило продовжити (вважати продовженим) Договір до 28.03.2020.

Департамент, у свою чергу, листом від 25.02.2019 № 01-13/763 повідомив Підприємство про закінчення строку дії Договору 28.03.2019; відсутність наміру продовження Договору на новий строк, та запропонував у термін до 12.04.2019 передати Департаменту нежитлове приміщення, яке є предметом Договору за актом приймання-передачі.

Зазначений лист надіслано Департаментом на адресу Підприємства 26.02.2019, але не вручено останньому та повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідач не повернув Департаменту нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 30,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Льва Толстого, 10, що й стало підставою для звернення останнього із даним позовом до суду.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):

частина перша статті 526:

- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства;

частина перша статті 530:

- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

частина перша статті 627:

- відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;

частина перша статті 628:

- зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства;

стаття 629:

- договір є обов`язковим для виконання сторонами;

частина перша статті 759:

- за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк;

частина перша статті 763:

- договір найму укладається на строк, встановлений договором;

стаття 764:

- якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором;

стаття 777:

- наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк;

- умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється;

стаття 785:

- у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі;

- якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Господарський кодекс України (далі - ГК України):

стаття 193:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша);

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина друга);

частина четверта статті 284:

- строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором;

частини друга і четверта статті 291:

- договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено;

- правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Закон України "Про оренду державного та комунального майна":

частина перша статті 2:

- орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності та іншої діяльності;

стаття 17:

- строк договору оренди визначається за погодженням сторін;

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;


................
Перейти до повного тексту