ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 914/185/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - Національного банку України - Цвєтков В.М. - представник за довіреністю від 11.12.2019 №18-0014/64702,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Пустомити м`ясо" - Скриннікова Н.С. - адвокат (свідоцтво №2015,ордер КС №675019 від 20.02.2020),
третьої особи - публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"- не з`явився,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пустомити м`ясо"
на рішення господарського суду Львівської області від 18.02.2019 (суддя Матвіїв Р.І.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 (судді Зварич О.В. - головуючий, Орищин Г.В., Скрипчук О.С.)
у справі № 914/185/18
за позовом Національного банку України (далі - НБУ)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Пустомити м`ясо" (далі - Товариство),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (далі - Банк),
про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 23.02.2009 № 12/09/3.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
НБУ звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 23.02.2009 №12/09/3, який укладений НБУ та Банком.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником (Банком) зобов`язань за кредитним договором від 23.02.2009 №12/09/3 та забезпеченням основного зобов`язання нерухомим майном відповідача. За твердженням позивача, Банком не виконані зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим, станом на 24.06.2015, заборгованість становить 93 250 821,92 грн. (з яких: 85 000 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 8 250 821,92 грн. - заборгованість за процентами). Враховуючи наявність забезпечення зобов`язання за кредитним договором (іпотека), НБУ обрано спосіб захисту - звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною 6 941 400,00 грн., визначеною згідно з експертним висновком від 14.04.2017 суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Консалтингова компанія "Увекон".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Львівської області від 18.02.2019 зі справи № 914/185/18 (суддя Матвіїв Р.І.) позов задоволено повністю. В рахунок часткового погашення заборгованості Банку перед НБУ за кредитним договором від 23.02.2009 № 12/09/3 (з додатковими угодами до нього) в загальній сумі 93 250 821,92 грн. (яка складається із: заборгованості за кредитом 85 000 000,00 грн. та заборгованості за процентами 8 250 821,00 грн.), звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 23.02.2009 (зі змінами та доповненнями до нього), який укладений НБУ з Товариством та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., зареєстрований в реєстрі за № 532 (зі змінами та доповненнями до нього), а саме, на таке нерухоме майно: котельня "К", площею 1019,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Лисенка, будинок 29; бензозаправочний пункт, літ. "К-1", загальною площею 20,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Лисенка, будинок 29; м`ясожировий цех, холодильник, компресорний цех, вага, дві прохідні, що знаходяться за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Лисенка, будинок 29, будівля (літ. Ц-1); нежитлові приміщення загальною площею 767,2 кв.м, що знаходяться за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Фабрична, будинок 19; рухоме майно, перелічене в додатку № 1, який є невід`ємною частиною іпотечного договору, інші оборотні та необоротні активи, незавершене будівництво і нематеріальні активи. Судом встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за ціною, встановленою за згодою сторін або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Стягнуто з Товариства на користь НБУ 104 121,00 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. Стягнуто з Товариства 512 579,00 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.
Рішення місцевого господарського суду у справі мотивовано тим, що позичальник не виконав своїх зобов`язань з повернення суми кредиту та нарахованих процентів у визначені кредитним договором строки, у зв`язку з чим станом на 05.12.2017 за ним обліковується заборгованість в розмірі 93 250 821,92 грн. (з яких: борг за кредитом в сумі 85 000 000,00 грн., борг за відсотками у сумі 8 250 821,92 грн.) Місцевий господарський суд вказав, що згідно з положеннями Закону України "Про іпотеку" іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Відповідач у даній справі набув статусу майнового поручителя та відповідно до статті 11 Закону України "Про іпотеку" несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням. Водночас, беручи до уваги чинні приписи частини другої статті 39 Закону України "Про іпотеку", суд зауважив, що зазначення ціни предмета іпотеки в рішенні суду не є обов`язком суду, оскільки ціна визначатиметься при примусовому виконанні рішення в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Крім того, місцевий господарський суд, здійснюючи розподіл судових витрат зі справи, вказав на те, що судовий збір згідно з положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) покладається на відповідача у повному обсязі. При цьому за вимогу майнового характеру, заявлену в даній справі (93 250 821,92 грн.) з урахуванням встановлених Законом України "Про судовий збір" обмежень, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 616 700,00 грн., проте ним сплачено 104 121,00 грн., у зв`язку з чим за результатом вирішення спору сума 104 121,00 грн. підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача, а решта 512 579,00 грн. (616 700,00 грн. - 104 121,00 грн. = 512 579,00 грн.) підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 рішення місцевого господарського суду змінено в частині стягнення з Товариства 512 579,00 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України; присуджено до стягнення з Товариства в дохід Державного бюджету 422 622,68 грн. судового збору за розгляд позовної заяви; в іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 18.02.2019 зі справи залишено без змін. Крім того, стягнуто з Товариства в дохід Державного бюджету України 633 934,02 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Змінюючи рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача 512 579,00 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що позовна вимога у даній справі про звернення стягнення на предмет іпотеки має майновий характер та оплачується судовим збором у відповідності до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", тобто в розмірі 526 743,68 грн, що становить 1,5 відсотка від вартості предмета іпотеки, погодженої сторонами при укладанні іпотечного договору (розміру виконання, на яке претендує Іпотекодержатель за рахунок іпотечного майна), тому, оскільки позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір в сумі 104 121,00 грн., в дохід Державного бюджету України з відповідача слід достягнути 422 622,68 грн. (526 743,68 грн. - 104 121,00 грн. = 422 622,68 грн.) судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про задоволення позову. Крім того, апеляційним господарським судом здійснено розрахунок судового збору за подання апеляційної скарги та, за результатом вирішення спору, присуджено до стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України 633 934,02 грн. судового збору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Товариство у касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції змінити рішення місцевого суду та виключити з його резолютивної частини положення про присуджене стягнення з Товариства в дохід Державного бюджету України 512 579,00 грн. судового збору, а також змінити постанову апеляційного суду та виключити з її резолютивної частини положення про присуджене стягнення з Товариства в дохід Державного бюджету України 422 622,68 грн. судового збору за подання позовної заяви та 633 934,02 грн. - за подання апеляційної скарги.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Скаржник вказує на те, що місцевий господарський суд, в порушення вимог статей 123, 129 ГПК України та статей 4, 6 Закону України "Про судовий збір", безпідставно стягнув з Товариства в дохід Державного бюджету України 512 579,00 грн. судового збору, який не був сплачений НБУ при поданні позовної заяви, помилково визначивши при цьому, що судовий збір необхідно обраховувати із загальної суми задоволених позовних вимог, тобто із суми 93 250 821,92 грн.
Крім того, скаржник вважає, що, змінюючи рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з Товариства в дохід Державного бюджету України судового збору за подання позовної заяви, суд апеляційної інстанції також припустився помилки та дійшов неправомірного висновку про те, що судовий збір слід вираховувати з вартості предмета іпотеки, погодженої сторонами при укладанні іпотечного договору.
Скаржник також вважає, що апеляційним господарським судом неправильно застосовані положення статті 163 ГПК України, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не мав законних підстав достягувати з Товариства суму судового збору за подання апеляційної скарги.
Скаржник посилається на те, що, звертаючись з апеляційною скаргою, Товариство сплатило судовий збір у правильному розмірі, виходячи з ціни заявленого НБУ позову, з урахуванням того, що НБУ визначив вартість предмета іпотеки в сумі 6 941 400,00 грн.
Доводи інших учасників справи
Від НБУ надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу, з посиланням на практику, викладену у постановах Верховного Суду, яку НБУ вважає релевантною до спірних правовідносин та просить врахувати у розгляді касаційної скарги.
Банк відзив на касаційну скаргу не надав.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що:
- 23.02.2009 НБУ (Кредитор) та Банком (Позичальник) укладено кредитний договір № 12/09/3 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого, в рахунок відкритої кредитної лінії за кредитним договором від 16.02.2009 № 12/09, Кредитор надає Позичальнику кредит на суму 85 000 000,00 грн. на строк з 23.02.2009 по 09.02.2010 з оплатою 16,50% річних (пункт 1.1);
- згідно з пунктом 1.2 Кредитного договору під забезпечення кредиту надаються, зокрема, цілісний майновий комплекс майнового поручителя - Товариства;
- до кредитного договору неодноразово вносилися зміни;
- 23.02.2009 НБУ (Іпотекодержатель) та Товариством (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір (далі - Іпотечний договір), який забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору, укладеного Іпотекодержателем з Іпотекодавцем з повернення кредиту для підтримання ліквідності в сумі 85 000 000,00 грн. на строк з 23.02.2009 по 09.02.2010, сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5% річних щомісячно, сплати штрафних санкцій у розмірі, передбаченому кредитним договором (пункт 1 Іпотечного договору);
- в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку підприємство як цілісний майновий комплекс, у тому числі таке нерухоме майно загальною ринковою вартістю 6 458 160,00 грн.: котельня "К", площею 1019,8 кв.м; бензозаправочний пункт, літ "К-1", загальною площею 20,5 кв.м; мясожировий цех, холодильник, компресорний цех, вага, дві прохідні, що знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Пустомити, вул. Лисенка, 29; будівля (літ. Ц-1), нежитлові приміщення, загальною площею 767,2 кв.м, що знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Пустомити, вул. Фабрична, 19, рухоме майно, перелічене в додатку № 1, який є невід`ємною частиною Іпотечного договору, загальною оціночною вартістю 3 098 785,00 грн., інші оборотні та необоротні активи, незавершене будівництво і нематеріальні активи (пункт 5 Іпотечного договору);
- у підпункті 5.4 пункту 5 Іпотечного договору сторони передбачили, що ринкова вартість предмета іпотеки становить 35 116 245,00 грн., що підтверджується висновком оцінювача про ринкову вартість цілісного майнового комплексу ТОВ "Пустомити м`ясо" станом на 01.10.2008, який складений фізичною особою - підприємцем Шека О.А.;
- згідно з пунктом 9 Іпотечного договору сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 35 116 245,00 грн. ;
- до Іпотечного договору неодноразово вносилися зміни;
- згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором, станом на 05.12.2017 прострочена сума заборгованості за кредитом становить 85 000 000,00 грн., а за нарахованими процентами - 8 250 821,92 грн.
Неналежне виконання зобов`язань за Кредитним договором стало підставою для звернення НБУ як Іпотекодержателя до Товариства як Іпотекодавця з даним позовом до суду.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Закон України "Про іпотеку" (у редакції, що діяла станом на час звернення з НБУ з позовом до суду):
частина шоста статті 38:
- ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.
стаття 572:
- в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави);
частина перша статті 575:
- іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Закон України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла станом на час звернення НБУ з позовом до суду):
частина перша статті 4:
- судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі;
підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4:
- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
частина друга статті 6:
- у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
ГПК України (в редакції, чинній станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій):
частини перша-третя статті 13:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;