ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/854/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - Суворова О. О., член виконавчого органу;
відповідач - Безпалюк О. Л., адвокат.
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України", Відповідач)
на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Літвінова М. Є.) від 15.04.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Кравчук Г. А., судді: Куксов В. В., Тищенко А. І.) від 11.09.2019 у справі
за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (далі - КП, Позивач)
до НАК "Нафтогаз України"
про визнання укладеним договору,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 21.01.2019 КП звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до НАК "Нафтогаз України" про визнання укладеним договору на постачання природного газу виключно для виробництва теплової енергії, що споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями на строк з 01.12.2018 до 30.04.2019 (далі - Договір) у запропонованій Позивачем редакції.
1.2. Позовна заява мотивована тим, що Відповідач ухиляється від укладення Договору, який він зобов`язаний укласти відповідно до приписів Закону України "Про ринок природного газу" та постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" (далі - Положення).
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019, позов задоволено; визнано укладеним Договір у запропонованій Позивачем редакції.
2.2. Рішення судів мотивовані тим, що за приписами статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) на Позивача покладено обов`язок безперебійного забезпечення комунальними послугами (теплопостачання та гарячого водопостачання) споживачів, який може бути виконаний за умови постачання природного газу, необхідного для вироблення теплової енергії, а Відповідач наділений спеціальними обов`язками, зокрема, щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню; приписи частини третьої та четвертої статті 179 ГК України є імперативними та визначають, що постачання природного газу відбувається виключно на підставі укладеного договору, у зв`язку з чим укладення такого договору є обов`язковим; матеріали справи не містять доказів виконання Відповідачем вимог частин третьої та четвертої статті 181 ГК України за наявності обґрунтованих заперечень стосовно наданого Позивачем проєкту Договору; чинним законодавством України не заборонено укладати правочини щодо урегулювання правовідносин, які вже мали місце.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. 07.10.2019 НАК "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Суди неправильно застосували положення статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки серед способів захисту, передбачених цією нормою, не зазначено такого способу захисту як установлення правовідносин, у зв`язку з чим визнання договору про постачання природного газу укладеним є недопустимим способом захисту у спірних правовідносин.
4.2. Суди не врахували відсутність норми закону, яка покладає на Відповідача обов`язок укласти з Позивачем договір на постачання природного газу, а типова форма таких договорів взагалі відсутня. Положення та Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про деякі питання опалювального сезону 2018/2019 року" від 03.10.2018 № 717-р не містять безумовного обов`язку для Позивача укласти Договір виключно з Відповідачем. При цьому, сама лише неможливість Позивача виконати вимоги законодавства, які необхідні для укладення Договору, не є підставою для визнання його укладеним.
4.3. Суди порушили приписи статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, оскільки не надали належної оцінки тому, що Позивач не виконав вимог Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила), а саме: не надав Відповідачу довідку (акт звірки розрахунків) про відсутність простроченої заборгованості за поставлений газ перед діючим постачальником; укладення договору постачання природного газу на минуле суперечить встановленому порядку постачання газу, зокрема, приписам пункту 1 розділу 2 Правил та частини другої статті 13 Закону України "Про ринок природного газу"; умова Договору про постачання природного газу в минулому періоді, не узгоджуються з приписами частини сьомої статті 180 ГК України; суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність заборгованості у Позивача за спожитий природний газ перед ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" виключно на підставі копій документів.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. КП подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення та постанову - без змін.
5.2. Відзив обґрунтований такими доводами:
- у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону;
-оскільки постачання природного газу неможливе без укладення договору, то обов`язок постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів, кореспондує з обов`язком укласти з такими виробниками договір про постачання природного газу;
- підставою для врегулювання спору в суді є порушення Відповідачем частини третьої статті 179 ГК України внаслідок його ухилення від укладення Договору, умови якого є обов`язковими для учасників спірних правовідносин, а не узгодженість дій між КП та ПАТ "ВК Укрнафтобуріння".
Інші доводи, якими обґрунтовано відзив, подібні до мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
6. Розгляд справи Верховним Судом
6.1. Ухвалою Суду від 13.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою НАК "Нафтогаз України"; розгляд справи призначено на 11.02.2020; встановлено строк для подання відзиву до 28.01.2020.
7. Встановлені судами обставини
7.1. 06.12.2018 Відповідач направив на адресу Позивача засобами електронного зв`язку проєкт Договору (т.1, а. с. 15).
7.2. 21.12.2018 Позивач звернувся до Відповідача листом № 10/1/3155 (т. 1, а. с. 25) з проханням укласти Договір, в якому зазначив, що КП уклало з ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" договір на постачання природного газу № ПГ-С/18-011/16 від 06.11.2018 (далі - Договір-2, т. 1, а. с. 47-48) за умовами якого Позивач придбав газ для власних потреб та провів оплату за поставлений природний газ в повному обсязі і надіслав на адресу ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" підписану з його боку додаткову угоду про повне належне виконання договору та його припинення разом з актом звірки взаєморозрахунків, але на теперішній час зазначені документи не підписані та не повернуті.
7.3. До вищевказаного листа Позивач додав такі документи: копію Договору-2, копію акта приймання-передачі 50,865 тис.куб.м. газу (т. 1, а. с. 50), копію рахунку на оплату № ПГ-С/18-18/11-16/1 від 23.11.2018 на суму 651 074,04 грн (т. 1, а. с. 51), копію листа від 14.12.2018 № юр/3063 з додатками на адресу ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" (т. 1, а. с. 63), копії платіжних доручень про оплату за Договором-2 (т. 1, а. с. 52-61), а також довідку про відсутність заборгованості перед ПАТ "Донецькоблгаз" від 11.12.2018 № 15/1-3667 та акт звірки взаєморозрахунків з ТОВ "Маргаз".
7.4. 06.11.2018 Позивач та ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" уклали Договір-2 за умовами якого ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" поставило Позивачу природний газ у кількості 50, 865 тис.куб.м. на суму 651 074, 04 грн за актом приймання-передачі від 30.11.2018.
7.5. Позивач повністю розрахувався з ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" за поставлений природний газ платіжними дорученнями № 31 від 23.11.2018 на суму 10 000 грн, № 32 від 26.11.2018 на суму 100 000 грн, № 47 від 27.11.2018 на суму 100 000 грн, № 77 від 28.11.2018 на суму 10 000 грн, № 1247 від 29.11.2018 на суму 50 000 грн, № 1274 від 29.11.2018 на суму 100 000 грн, № 1319 від 03.12.2018 на суму 25 000 грн, № 1322 від 04.12.2018 на суму 52 000 грн, № 1321 від 04.12.2018 на суму 4 000 грн, № 1323 від 04.12.2018 на суму 180 074,04 грн та № 1355 від 12.12.2018 на суму 20 000 грн.
7.6. Позивач вчиняв дії з метою отримання від ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" довідки про відсутність заборгованості за Договором-2 шляхом звернення до нього листом № юр/3063 від 14.12.2018 з проханням підписати акт звірки взаєморозрахунків та додаткову угоду до Договору-2 про повне та належне виконання сторонами зобов`язань за Договором-2, проте відповіді на цей лист не отримав.
7.7. Листом № 26-8330/1.2-18 від 27.12.2018 Відповідач повідомив Позивача про те, що станом на 26.12.2018 він не надав письмову довідку або акт звірки розрахунків від ПАТ "Укрнафтобуріння", які підтверджували б відсутність простроченої заборгованості підприємства за поставлений природний газ. У зв`язку з цим Відповідач не має правових підстав укласти договори постачання природного газу та повертає проєкти договорів без розгляду (т. 1, а. с. 133-145).
8. Позиція Верховного Суду
8.1. У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
8.2. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
8.3. Згідно з частиною третьою статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
8.4. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існують правовідносини, в силу яких сторони зобов`язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідних правовідносин, а саме - прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо укладення договору. Подібний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.10.2018 у справі № 910/15590/17.