Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 703/4532/16-ц
провадження № 61-11512св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , яка діє як опікун в інтересах ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 січня 2019 року у складі судді Опалинської О. П. і постанову Апеляційного суду Черкаської області від 02 травня 2019 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Пономаренка В. В., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 у інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернути ОСОБА_2 до своєї оселі на АДРЕСА_1 для проживання за місцем реєстрації, передати незаконно утримане майно, а саме паспорт, виданий на ім`я ОСОБА_2, договір з Приватним акціонерним товариством "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), картку банку, а також про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незаконно отриманих ними пенсії ОСОБА_2 за вересень-грудень 2015 року та 12 місяців 2016 року.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 ОСОБА_2 неодноразово проходила лікування в Комунальному закладі "Черкаська обласна психіатрична лікарня" Черкаської обласної ради (далі - КЗ "ЧОПЛ" Черкаської обласної ради) і перебуває на обліку в цьому ж лікувальному закладі.
01 жовтня 2015 року після прибуття ОСОБА_2 від її подруги ОСОБА_3, у матері стався черговий психічний розлад і виникла потреба у наданні їй невідкладної психіатричної допомоги, в зв`язку з цим її було доставлено до психіатричного закладу.
09 жовтня 2015 року за клопотанням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_2 виписана із зазначеного закладу. Однак, будучи декілька годин вдома ОСОБА_2 втекла до своєї подруги ОСОБА_3 та більше додому не поверталася.
02 листопада 2015 року інспектор поліції ОСОБА_5 повернув ОСОБА_2 додому, однак остання знову втекла до ОСОБА_3 .
У подальшому ОСОБА_2 втікала з дому до ОСОБА_3, яка відвела її до ОСОБА_4, у якої ОСОБА_2 проживала до січня 2016 року.
Повернути ОСОБА_2 додому постійно перешкоджали ОСОБА_3 і ОСОБА_4, шляхом психологічного впливу.
29 січня 2016 року рішенням суду ОСОБА_2 направлено для примусової госпіталізації до КЗ "ЧОПЛ" Черкаської обласної ради, однак ОСОБА_3 перешкодила у направленні матері на лікування та забрала її проживати до ОСОБА_4, після чого ОСОБА_2 більше додому не поверталася.
08 липня 2016 року ОСОБА_2 визнано недієздатною, а 12 жовтня 2016 року над нею встановлено опіку та призначено опікуном ОСОБА_1 .
Після призначення опікуна ОСОБА_2 додому поверталася, однак знову втікала до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
За час перебування ОСОБА_2 у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 останні незаконно, шляхом шахрайства відкрили на ім`я ОСОБА_2 рахунок у відділенні ПАТ КБ "ПриватБанк" і незаконно отримують її пенсію, змушують ОСОБА_2 працювати та викрадати і виносити з дому продукти харчування.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про повернення незаконно отриманої пенсії в частині позовної вимоги про повернення ОСОБА_2 для проживання по місцю реєстрації залишено без розгляду за заявою представника позивача.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 січня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем та її представником не доведено факт протиправного заволодіння відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 коштами, що належали ОСОБА_2 .
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 02 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та представника ОСОБА_6 залишено без задоволення, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 січня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 наділена правом отримувати пенсії підопічної - недієздатної ОСОБА_2 з моменту набрання рішенням суду про визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки, законної сили - з 18 жовтня 2016 року. Тобто, з вересня 2015 року до моменту вступу рішення про визнання недієздатною - 19 липня 2016 року ОСОБА_2 могла самостійно, на власний розсуд розпоряджатися своїм пенсійним забезпеченням. Вимоги за період, коли ОСОБА_2 визнано недієздатною та встановлено над нею опіку, а саме з липня 2016 по січень 2017 року, не доведені позивачем, зокрема, не доведено факт протиправного заволодіння відповідачами грошовими коштами, що належали ОСОБА_2 . Наявні в матеріалах справи виписки з рахунку ОСОБА_2 та фотокартки, не свідчать, що відповідачами незаконно отримані кошти на пенсійне забезпечення.
Посилання скаржника в своїй апеляційній скарзі, про те, що районним судом не проведена судова психіатрична експертиза, яка б дала змогу визначити психічний стан ОСОБА_2 та прийняти законне рішення, є безпідставним, оскільки ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 січня 2019 року в задоволенні клопотання про призначення експертизи було відмовлено. Дана ухвала чинна та сторонами не оскаржувалась.
Безпідставними є твердження, викладені в апеляційній скарзі, про те, що суддя Опалинська О. П. не могла розглядати вказану справу, оскільки приймала рішення по іншій справі за позовом до цих же відповідачів, з тим самим предметом і з тих самих підстав. Підстави неможливості участі судді у розгляді справи передбачені статтями 36, 37 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а виходячи з тексту рішення від 01 березня 2018 року, наданого до апеляційної скарги, тривалість періоду, що є предметом позову, за який позивач просить стягнути безпідставно отримані відповідачами кошти, є іншою.
10 червня 2019 року ОСОБА_1 і її представник ОСОБА_6, які діють в інтересах ОСОБА_2, надіслали засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 січня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 02 травня 2019 року, в якій просили скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 січня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 02 травня 2019 року, і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 і її представника ОСОБА_6 які діють в інтересах ОСОБА_2, на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28 січня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 02 травня 2019 року.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що суддя Опалинська О. П. не могла розглядати справу, оскільки вже вирішувала справу № 703/102/17, 2/703/55/18 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про повернення незаконно отриманого пенсійного забезпечення недієздатній, тобто позов до цих відповідачів з тих же підстав, з тим самим предметом. У позові відмовлено, тому суддя Опалинська О. П. була зацікавлена у розгляді цієї справи та не могла прийняти іншого рішення, ніж те, що вона прийняла до цього.
В ухвалі від 27 березня 2017 року про відкриття провадження не зазначено відомостей, які мали бути зазначені відповідно до пунктів 4, 11 частини другої статті 187 ЦПК України, зокрема, за правилами якого провадження (загального чи спрощеного) буде відбуватися розгляд справи. В судовому засіданні 07 березня 2018 року питання щодо спрощеного провадження також не розглядалося. Проте 28 січня 2019 року у судовому засіданні суддя повідомила учасників справи про розгляд справи у спрощеному провадженні, хоча це не відображено у протоколі судового засідання.
Ухвала від 28 січня 2019 року про відмову у призначенні судово-психіатричної експертизи є незаконною. Ухвала мотивована тим, що психічний стан ОСОБА_2 встановлений у висновку експертів і підтверджений рішенням Смілянського міськрайонного суду від 08 липня 2016 року, яким її визнано недієздатною. Проте позивач ставила питання про психічний стан ОСОБА_2 у період з 01 жовтня 2015 року по лютий 2017 року. Крім того, у жовтні 2015 року ОСОБА_8 зверталася до суду з заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною. Отже, суд відмовив у дослідженні психічного стану ОСОБА_2 в зазначений період, проте він не є фахівцем у цій сфері та не може давати відповідної оцінки самостійно. Призначення експертизи в цьому випадку є обов`язковим відповідно до пункту 1 частини першої статті 103 ЦПК України.
Суд неправомірно відмовив у долученні до матеріалів справи квитанцій на отримання коштів з Ощадбанку за період 16 жовтня 2015 року, 17 листопада 2015 року, 22 грудня 2015 року з мотивів ненаправлення їх копій іншим учасникам справи. Проте такі документи наявні у відповідачів, тому позивач не повинна була направляти їх цим особам. Відмовляючи у задоволенні такого клопотання, суд діяв упереджено та незаконно.
Відповідні документи підтверджують той факт, що ОСОБА_2 не отримувала відповідних коштів, оскільки у цих заявах на видачу готівки зазначені різні документи, що посвідчують її особу, зокрема, тимчасове посвідчення. Проте доказів видачі ОСОБА_2 тимчасового посвідчення у зв`язку з втратою паспорту суду не надано.
Факт утримання в себе поданих суду у справі № 703/102/17 документів щодо отримання коштів, доводить те, що вказані суми отримали саме відповідачі.
Суддя Опалинська О. П. розглядала справи про визнання протиправними дій, скасування адміністративного стягнення, накладеного на ОСОБА_2 за втрату паспорта, якого вона насправді не втрачала. Також ця ж суддя розглядала справу № 703/1610/17, 2-о/703/129/17 про розкриття банківської таємниці за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .
Суд безпідставно не врахував фотографії з банкомату, вважаючи, що з них не можна встановити, що саме відповідачі отримували кошти.
У матеріалах справи № 703/1610/17 міститься постанова слідчого Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області Авраменко Ю. В., на звороті якої слідчий зазначив, що ОСОБА_4 під час допиту як свідок пояснила, що її сусідка дійсно перебувала в 2015-2016 роках на лікуванні, ОСОБА_4 її навідувала, приносила їжу. Лікування було платним, як і ліки, які ОСОБА_4 оплачувала з коштів ОСОБА_2, які ОСОБА_4 знімала у банкоматі з картки, яку давала ОСОБА_2 .
Проте отримання ОСОБА_4 коштів без належного доручення від ОСОБА_2 було неправомірним.
Те, що відповідачі фактично встановили свою опіку над недієздатною ОСОБА_2, втрутившись у її життя та життя позивача, підтверджується запереченнями самих відповідачів, чому суд не дав оцінки.