Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 285/968/19
провадження № 61-22268св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач: Киянська сільська рада Новоград-Волинського району Житомирської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Григорусь Н. Й., Галацевич О. М.,
від 11 листопада 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
В березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Киянської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина.
Спадкоємцями за законом першої черги на час відкриття спадщини були вона та відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..
ОСОБА_2 подав заяву про відмову від спадщини, а ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини.
Вона заяву про прийняття спадщини після смерті батька в строк передбачений статтею 1270 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) не подала з поважних причин, оскільки хворіла, є інвалідом та має істотні вади здоров`я.
Просила визначити додатковий строк - три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, у складі судді Мозгового В. Б., від 05 серпня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції враховуючи тривалість пропуску позивачем строку для прийняття спадщини (понад рік) дійшов до висновку про недоведеність існування об`єктивних та непереборних перешкод для прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті батька та відсутність поважних причин пропуску строку визначеного статтею 1270 ЦК України.
При цьому, суд зазначив, що захворювання позивачки протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини тривало 7 днів, не носило характеру тяжкого або постійного, яке могло б перешкодити подати заяву нотаріусу в період із січня по липень 2017 року. Сама по собі наявність інвалідності третьої групи, що пов`язана з вадами слуху, яку позивач має з дитинства, суд не вважав перешкодою для дотримання позивачем вимог законів, зокрема, стосовно порядку та строків прийняття спадщини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 05 серпня 2019 року скасовано і постановлено нове, яким позов задоволено, визначено
ОСОБА_1 додатковий строк - три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Приймаючи постанову від 11 листопада 2019 року, колегія суддів виходила з того, що наявність у особи вади слуху призводить до соціальних наслідків - обмеження життєдіяльності (зниження здатності адекватно поводитись і зниження здатності спілкуватися з оточуючими) і соціальної недостатності (порушення здатності виконувати соціальні ролі). Психологічні особливості людей з вадами слуху перешкоджають їхній інтеграції в суспільстві, продуктивній взаємодії з ним.
Апеляційний суд вважав таким, що не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що наявність у позивачки вад слуху, внаслідок яких вона має статус особи з інвалідністю, не створює об`єктивних, непереборних, істотних труднощів і не є перешкодою для реалізації спадкових прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_3 на постанову Житомирського апеляційного суду
від 11 листопада 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 285/968/19 та витребувано її матеріали з місцевого суду.
В грудні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована помилковістю висновків апеляційного суду.
Вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними, а висновки суду апеляційної інстанції є припущеннями, оскільки у справі відсутні докази (медична документація або висновок експерта), що внаслідок захворювання слуху у позивача відбулись такі обмеження життєдіяльності, які стали непереборною обставиною для реалізації нею своїх спадкових справ у визначений законом строк.
Стверджує, що між спадкоємцями ОСОБА_5 існувала домовленість щодо розподілу спадкового майна, однак позивач взяті на себе зобов`язання не виконала.
Судом не було допитано свідків зі сторони відповідача та як наслідок не досліджено обставини того, що ОСОБА_1 мала можливість, однак не бажала в межах шести місяців подавати заяву про прийняття спадщини.
Вважає, що наведені ОСОБА_1 причини пропуску встановленого
статтею 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини не є поважними.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу не подано
У поданому в січні 2020 року відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 , вважала постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою і просила відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_3 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина.
ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є його спадкоємцями першої черги за законом.
ОСОБА_2 23 травня 2017 року, у встановлений законом строк, подав заяву нотаріусу про відмову від спадщини після смерті батька.
ОСОБА_3. 24 травня 2017 року, у встановлений законом строк, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті батька.
ОСОБА_1 заяву нотаріусу про прийняття спадщини після смерті батька подала 24 квітня 2018 року.
Постановою приватного нотаріуса Новоград-Волинського районного нотаріального округу Люлевича А. І. № 261 від 24 квітня 2018 року
ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, у зв`язку із пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини та відсутністю факту прийняття спадщини.
ОСОБА_1 є особою, яка має інвалідність третьої групи з дитинства по слуху.
У період з 10 по 17 травня 2017 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі в редакції Кодексу на час подачі касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.