Постанова
Іменем України
17 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 648/4308/16-ц
провадження № 61-7127св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка",
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Синєвир", ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Синєвир" на рішення Білозерського районного суду Херсонської області у складі судді Кусік І. В. від 22 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області у складі колегії суддів: Пузанової Л. В., Склярської І. В., Фурман Т. Г., від 24 жовтня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Синєвир" (далі - ТОВ "Синєвир") про відшкодування майнової та моральної шкоди.
В обґрунтування позову вказав, що 24 травня 2016 року ОСОБА_2 під час виконання ним своїх трудових обов`язків в ТОВ "Синєвир", керуючи транспортним засобом "Renault MAGNUM", реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом марки "Schmits SCS 24", реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1308 (далі - Правила дорожнього руху), допустив зіткнення з автомобілем марки "Mercedes-Benz SPRINTER 418 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_3, під його керуванням. Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, визнано ОСОБА_2
Шкода, завдана ОСОБА_2 під час виконання ним своїх трудових обов`язків в ТОВ "Синєвир", цивільно-правова відповідальність якого як власника транспортного засобу була застрахована у приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Уніка" (далі - ПрАТ "СК "Уніка", страхова компанія), яка виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 50 000 грн, однак цей розмір відшкодування не відповідає вартості відновлювального ремонту автомобіля (242 354,08 грн), а ТОВ "Синєвир" в добровільному порядку відмовляється відшкодувати заподіяну шкоду, тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 192 354,08 грн майнової шкоди та 2 000 грн моральної шкоди, а також судові витрати в розмірі 2 495,20 грн.
У грудні 2016 року ПрАТ "СК "Уніка" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Синєвир", ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.
Посилався на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання застрахованого транспортного засобу існуючим Правилам дорожнього руху. В таких випадках законом на водія забезпеченого транспортного засобу та страхувальника покладається солідарний обов`язок щодо відшкодування шкоди, тому страховик після виплати страхового відшкодування, враховуючи, що, має право подати регресний позов до страхувальника або водія, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду. Враховуючи викладене, ПрАТ "СК "Уніка" просило стягнути на його користь солідарно із ТОВ "Синєвир" та ОСОБА_2 в регресному порядку майнову шкоду в розмірі 50 000 грн та судовий збір в розмірі 1 378 грн.
Ухвалою суду від 18 квітня 2017 року позови об`єднані в одне провадження.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 22 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 24 жовтня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Синєвир" на користь ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 192 354,08 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Позов ПрАТ "СК "Уніка" до ТОВ "Синєвир", ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу задоволено.
Стягнуто з ТОВ "Синєвир" та ОСОБА_2 солідарно на користь ПрАТ "СК "Уніка" в порядку регресу завдану майнову шкоду в розмірі 50 000 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 керував транспортним засобом, здійснюючи перевезення вантажів за завданням ТОВ "Синєвир", а тому останнє відповідно до положень частини другої статті 1172 ЦК України, як замовник, має відшкодувати шкоду, завдану іншій особі підрядником. Вказана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу, належному ТОВ "Синєвир", існуючим вимогам Правил дорожнього руху України, а тому страховик, що виплатив страхове відшкодування потерпілій у цій пригоді особі, підставно звернувся з регресним позовом до страхувальника та водія забезпеченого транспортного засобу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ "Синєвир" просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позовів, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно стягнув вартість заміни пошкоджених частини належного позивачу автомобіля на нові, натомість стягненню підлягала завдана останньому майнова шкода в сумі 120 330,27 грн, а не витрати на відновлювальний ремонт автомобіля, який позивачем не був проведений. ОСОБА_2 не перебуває з ТОВ "Синєвир" у трудових відносинах, а тому висновок суду про стягнення майнової шкоди з останнього не ґрунтується на положеннях закону.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 07 лютого 2018 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 травня 2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль марки "Mercedes-Benz SPRINTER 418 CDI", 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, належний на праві власності
ОСОБА_1. Винним у цій дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_2, який, відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 92266090 від 02 червня 2016 року та протоколу про адміністративне правопорушення від 24 травня 2016 року (а.с 80-82), керуючи транспортним засобом марки "Renault MAGNUM", реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки "Schmits SCS 24", реєстраційний номер НОМЕР_2, не виконав вимогу Правил дорожнього руху щодо обов`язку водія перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу, в результаті чого заклинилося та відірвалося ліве заднє колесо його автомобіля і зіткнулося з автомобілем позивача, який рухався у зустрічному напрямку.
Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 21 липня 2016 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Володільцем транспортного засобу марки "Renault MAGNUM", реєстраційний номер НОМЕР_1, та власником напівпричепу марки "Schmits SCS 24", реєстраційний номер НОМЕР_2, є ТОВ "Синєвир", яке застрахувало свою цивільно-правову відповідальність із зазначенням цього автомобіля як забезпеченого транспортного засобу, уклавши 22 червня 2015 року договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із ПрАТ СК "Уніка" (а.с. 83).
Відповідно до шляхового листа № 237 від 20 травня 2016 року вантажного автомобіля марки "Renault MAGNUM", реєстраційний номер НОМЕР_1, і товарно-транспортних накладних від 24 травня 2016 року вбачається, що у день вказаної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2 у якості водія керував цим автомобілем за завданням ТОВ "Синєвир".
Згідно із відомостями, зазначеними у листі Головного управління держпраці у Херсонській області № 01-08/3667 від 19 квітня 2017 року між ТОВ "Синєвир" та ОСОБА_2 12 лютого 2015 року був укладений договір про виконання робіт, за яким останній як виконавець виконував роботу (вантажні перевезення) на замовлення товариства як замовника (а.с. 162).
04 липня 2016 року страхова компанія виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування відповідно до умов зазначеного договору страхування в межах ліміту відповідальності у розмірі 50 000 грн.
Відповідно до звіту експерта № 46 від 08 червня 2016 року вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля складає 242 354,08 грн (а.с. 84-103).
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.