Постанова
Іменем України
18 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 2-1885/2011
провадження № 61-10167св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 як правонаступник ОСОБА_2,
відповідач - Коростенська міська рада Житомирської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Житомирської області у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Борисюка Р. М., Талько О. Б., від 04 грудня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Коростенської міської ради Житомирської області про визнання права власності на нерухоме майно, в якому, посилаючись на статті 376, 392 ЦК України, просив визнати за ним право власності на об`єкт нерухомості - будівлю магазину площею 50 кв. м, розташовану на орендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначив, що є власником колективного підприємства "Магазин № 21", якому рішенням виконкому Коростенської міської ради від 05 липня 2000 року надано дозвіл на будівництво магазину, а рішенням від 20 вересня 2000 року затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,006 га для надання в постійне користування. Об`єкт завершений будівництвом, але відповідач не прийняв його в експлуатацію і відмовляється видати свідоцтво про право власності на нього.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у складі судді Рафальського Й. Л . від 08 грудня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на обʼєкт нерухомості - будівлю магазину площею 50 квадратних метрів, розташовану на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач набув право власності на самочинно збудоване майно, а тому в порядку статті 376 ЦК України за ним слід визнати це право.
Апеляційним судом справа розглядалась неодноразово.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 20 листопада 2017 року в якості правонаступника ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, залучено спадкоємця ОСОБА_1 .
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 04 грудня 2017 року задоволено апеляційну скаргу Коростенської міської ради Житомирської області, скасовано рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 грудня 2011 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що земельна ділянка, на якій самочинно збудований магазин, є ділянкою комунальної власності, а тому відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд справи в апеляційному суді, а тому була позбавлена можливості захистити свої права. Вищезазначена земельна ділянка надана позивачу в постійне користування під будівництво магазину, останній використав її за призначенням - побудував спірний обʼєкт нерухомості, який не є самочинним будівництвом та на який за ним рішенням суду першої інстанції правильно визнано право власності.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 21 лютого 2018 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та зупинено дію рішення Апеляційного суду Житомирської області від 04 грудня 2017 року.
У липні 2018 року Коростенська міська рада Житомирської області подала відзив на касаційну скаргу мотивований незгодою з її доводами та законністю й обґрунтованістю висновків апеляційного суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На наданій комунальному підприємству "Магазин № 21" в постійне користування на підставі рішення виконкому Коростенківської міської ради Житомирської області № 518 від 20 вересня 2000 року земельній ділянці, ОСОБА_2, який був засновником цього підприємства, здійснено самочинне будівництво обʼєкту нерухомості - будівлі магазину площею 50 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .
В матеріалах справи відсутні відомості щодо дозволу на виконання будівельних робіт та будівництва вказаного магазину на підставі належно затвердженого проекту та доказів прийняття в експлуатацію вказаного магазину.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі статтею 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.