Постанова
Іменем України
11 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 707/2709/16-к
провадження № 51-1716км19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
| головуючого | Бущенка А.П., |
| суддів | Григор`євої І.В., Стороженка С.О., |
| за участю: секретаря судового засідання | Червінської М.П., |
| захисника | Демчика В.І., |
| прокурора | Браїла І.Г., |
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Демчика В.І. в інтересах засудженого на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 5 червня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 21 лютого 2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хутір-Хмільна Канівського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Оскаржені судові рішення
1. Черкаський районний суд Черкаської області вироком від 5 червня 2018 року засудив ОСОБА_1 за частиною 1 статті 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статті 75 КК суд звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю 3 роки.
2. Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 8 серпня 2015 року близько 18:00, перебуваючи в човні біля берега острова, розташованого на території мисливських угідь смт Ірдинь Черкаського району Черкаської області, на ґрунті раптово виниклого конфлікту через постріл, який здійснив ОСОБА_2 в підсадну качку, що належала ОСОБА_1, умисно здійснив два постріли з мисливської рушниці в бік човна, в якому перебували ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, чим заподіяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження, у тому числі й тяжкі.
3. Апеляційний суд Черкаської області ухвалою від 21 лютого 2019 року залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на пункт 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
5. Захисник стверджує, що суди неправильно відобразили у своїх рішеннях показання потерпілого та свідка в частині кількості пострілів, здійснених ОСОБА_1
6. Крім того, захисник посилається на те, що суд першої інстанції не надав оцінки показанням судово-медичного експерта, який пояснив, що об`єктивні дані, які б вказували на те, що один чи два постріли було здійснено щодо потерпілих, відсутні.
7. Захисник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували закон України про кримінальну відповідальність за наявності неспростованих обставин, які вказують, що мав місце казус.
8. Він звертає увагу на те, що в суді першої інстанції обвинуваченням не було надано доказів умислу засудженого на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, і суд у вироку сформулював склад злочину, передбаченого статтею 128 КК, тобто заподіяння необережного тяжкого тілесного ушкодження, пославшись на ознаки злочинної недбалості, а не умислу.
9. Суд апеляційної інстанції, на думку захисника, не надав відповідей на аналогічні доводи апеляційної скарги сторони захисту, чим порушив вимоги частини першої статті 405, статей 370, 94 та 419 КПК.
Позиції учасників касаційного розгляду
10. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
11. У судовому засіданні захисник Демчик В.І. просив Суд задовольнити касаційну скаргу.
12. Прокурор вважав, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без зміни.
Оцінка Суду
13. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника і прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу захисника належить задовольнити частково на таких підставах.
14. Відповідно до статті 433 КПК Суд не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
15. Проте касаційний суд зобов`язаний перевірити в межах доводів, висловлених в касаційній скарзі, чи були додержані судами попередніх інстанцій процесуальні норми, що регулюють розгляд судами пред`явленого обвинувачення, у тому числі положення, що стосуються оцінки доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів - їх достатності для висновків суду.
16. У постанові від 4 липня 2018 року Суд вже висловлював свою позицію про те, що для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням[1].