ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2020 року
Київ
справа №821/3223/15-а
адміністративне провадження №К/9901/19847/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року (судді: Яковлєв О.В. (головуючий), Бойко А.В., Танасогло Т.М.) у справі № 821/3223/15-а за позовом Приватного підприємства "Барбет" до Херсонської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство "Барбет" (далі - позивач, ПП "Барбет") звернулось до суду з позовом до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2015 № 0001562200, № 0001552200.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.06.2015 № 0001562200, № 0001552200 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки висновки відповідача за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період - грудень 2014 року є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 0001562200 від 10.06.2015 Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001552200 від 10.06.2015 Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.06.2015 № 0001562200, № 0001552200 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки здійсненні позивачем господарські операції мали реальний характер та були спрямовані на зміну майнового стану, а первинні документи, оформлені за результатами господарської діяльності позивача, повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.
4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП "Барбет" у повному обсязі.
5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року апеляційну скаргу Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області задоволено частково. Скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ПП "Барбет" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001552200 від 10 червня 2015 року, у частині суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, на суму 52 690,36 грн за основним платежем, та на суму 13 172,60 грн за штрафними (фінансовими санкціями), в свою чергу, вказане рішення, у частині суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, на суму 7 928,40 грн за основним платежем, та на суму 1 982,40 грн за штрафними (фінансовими санкціями) залишено без змін. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001562200 від 10 червня 2015 року, у частині завищення від`ємного значення податку на додану вартість, у сумі 51 666,46 грн, в свою чергу, вказане рішення, у частині завищення від`ємного значення податку на додану вартість, у сумі 8 809,54 грн залишено без змін. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивачем було підтверджено факт отримання транспортних послуг, однак не було підтверджено факт отримання експедиторських послуг від контрагента ТОВ "ЕКСІТОС" в рамках укладено між ними договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 3-12/14 від 5 грудня 2014 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП "Барбет" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що контролюючим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Барбет" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ "Ексітос", за грудень 2014 року, а також відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.
За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено акт № 127/21-03-2204/34285943 від 28 травня 2015 року, яким встановлено порушення норм податкового законодавства, а саме: пп. 138.10.2 п. 138.10, п. 138.2, ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 року, на суму 60 619,00 грн; п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 186.2 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року, у сумі 60 476,00 грн. На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем 10 червня 2015 року винесено податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0001562200, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, у розмірі 60 476,00 грн; № 0001552200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем, на суму 60 619,00 грн, за штрафними санкціями, на суму 15 155,00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП "Барбет" (в особі покупця) та контрагентами ЗАТ "ТД "ЕЛІТНЕ НАСІННЯ" та ПАФ "СХІД" (в особах постачальників) укладено договори купівлі-продажу товару (кукурудзи). Отриманий товар (кукурудзу) позивач (в особі постачальника) згідно договору купівлі-продажу товару поставив ПП "БОРИСФЕН-ПОЛІГРАНД-Т" (в особі покупця), що підтверджується наданими податковими та видатковими накладними, а також виписками з банківського рахунку позивача.
В свою чергу, транспортування придбаного позивачем товару до ПП "БОРИСФЕН-ПОЛІГРАНД-Т" здійснювалося контрагентом ТОВ "ЕКСІТОС" (в особі перевізника-експедитора) на підставі укладено з позивачем договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 3-12/14 від 5 грудня 2014 року, відповідно до умов якого перевізник-експедитор зобов`язується у встановлені строки доставити ввірений йому товар до пункту призначення, а замовник зобов`язується оплатити отримані послуги на умовах визначених договором. Плата за транспортно-експедиційні послуги зазначається в заявках до даного договору. Загальна вартість виконаних послуг зазначається в рахунках та актах виконаних робіт.
На виконання умов вказаного договору судам було надано: договори заявки про перевезення вантажу, договори заявки про перевезення вантажу, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) з додатками до них, довіреності на отримання товару, рахунками на оплату товарів, підтвердження оплати послуг виписками з рахунків позивача.
Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, судом апеляційної інстанції встановлено, що в рамках вказаного договору з транспортно-експедиційного обслуговування контрагентом позивача окремо надавалися транспортні послуги та експедиційні послуги, що підтверджується наданими представником позивача поясненнями та розрахунками, а саме: 1) згідно акту здачі приймання робіт (надання послуг) № 44 від 15 грудня 2014 року та додатку з розрахунком до нього, ТОВ "ЕКСІТОС" надано транспортно-експедиційні послуги, на загальну суму 41 270,27 грн з ПДВ (34 391,89 грн та 6 878,38 грн ПДВ). В свою чергу, зазначена сума складається з отриманих транспортних послуг, у сумі 30 833,8 грн з ПДВ (25 694,83 грн та 5 138,97 грн ПДВ), а також з отриманих експедиторських послуг, на суму 10 436,47 грн з ПДВ (8 697,06 грн та 1 739,41 грн ПДВ); 2) згідно акту здачі приймання робіт (надання послуг) № 45 від 15 грудня 2014 року та додатку з розрахунком до нього, ТОВ "ЕКСІТОС" надано транспортно-експедиційні послуги, на загальну суму 158 705,77 грн з ПДВ (132 254,81 грн та 26 450,96 грн ПДВ). В свою чергу, зазначена сума складається з отриманих транспортних послуг, у сумі 116 285,00 грн з ПДВ (96 904,17 грн та 19 380,83 грн ПДВ), а також з отриманих експедиторських послуг, на суму 42 420,77 грн з ПДВ (35 350,67 грн та 7 070,13 грн ПДВ); 3) згідно акту здачі приймання робіт (надання послуг) № 46 від 23 грудня 2014 року та додатку з розрахунком до нього), контрагентом ТОВ "ЕКСІТОС" надано транспортно-експедиційні послуги, на загальну суму 96 313,07 грн з ПДВ (сума отриманих транспортних послуг, у розмірі 97 552,80 грн з ПДВ мінус сума понаднормової нестачі товару, у розмірі 1 239,73 грн з ПДВ); 4) згідно акту здачі приймання робіт (надання послуг) № 52 від 29 грудня 2014 року та додатку з розрахунком до нього, контрагентом ТОВ "ЕКСІТОС" надано транспортно-експедиційні послуги, на загальну суму 107 837,03 грн з ПДВ (сума отриманих транспортних послуг, у розмірі 111 844,80 грн з ПДВ мінус сума понаднормової нестачі товару, у розмірі 4 007,77 грн з ПДВ).
Судом апеляційної інстанції з метою виконання та дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, ухвалою суду було витребувано у позивача пояснення та первинні бухгалтерські документи щодо підтвердження проведених господарських операцій з надання експедиторських послуг його контрагентом - ТОВ "ЕКСІТОС". На виконання вказаного рішення суду апеляційної інстанції позивачем додатково було надано договори заявки № 1 та № 3 про експедиторські послуги від 8 грудня 2014 року.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що надані позивачем договори заявки підтверджують лише факт існування окремого виду послуг, що надавалися позивачу контрагентом ТОВ "ЕКСІТОС", а саме - експедиторських послуг, які відмінні від отриманих транспортних послуг, однак жодним чином не пояснюють зміст таких послуг та не підтверджують реальність їх надання позивачу.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем, на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також зазначає щодо нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки такі непідтверджені належно оформленими первинними документами, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Підпункти 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.
Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);
господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
11.2. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
11.3. Пункти 138.1, 138.2 статті 138.
Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
11.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.