ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2020 року
Київ
справа №826/23100/15
адміністративне провадження №К/9901/27460/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року (судді: Желтобрюх І.Л. (головуючий), Мамчур Я.С., Шостак О.О.) у справі № 826/23100/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15 вересня 2015 року № 528/26-52-17-05-38 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване рішення від 15 вересня 2015 року № 528/26-52-17-05-38 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки позивач видобуток води з артезіанської свердловини почав здійснювати лише з третього кварталу 2015 року, а тому виключення його з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2013 є протиправним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 15 вересня 2015 року № 528/26-52-17-05-38 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а тому скасуванню не підлягає.
4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року задоволено апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 . Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 15 вересня 2015 року № 528/26-52-17-05-38 про виключення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 1 січня 2013 року. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що в період І-ІV кварталу 2013 року позивачем подавались до контролюючого органу податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин з нульовими показниками, що свідчить про відсутність фактичної діяльності щодо видобутку та реалізації корисних копалин, за вказаний період, у зв`язку з чим підстав до виключення позивача з реєстру платників єдиного податку з 1 січня 2013 року у відповідача не було.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року у справі № 826/23100/15.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15 вересня 2015 року № 528/26-52-17-05-38, на підставі підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 виключено з реєстру платників єдиного податку з 1 січня 2013 року.
ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві з 6 квітня 2005 року та з 1 січня 2012 року здійснює підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування 2 групи (20% від розміру мінімальної заробітної плати). В ході камеральної перевірки дотримання платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт від 15 вересня 2015 року № 528/26-52-17-05-38, встановлено, що починаючи з 1 січня 2013 року ФОП ОСОБА_1 (згідно податкових розрахунків плати за користування надрами для видобування корисних копалин) здійснювала видобуток та реалізацію корисних копалин (за твердженням позивача, видобуток води з артезіанської свердловини здійснювався лише з третього кварталу 2015 року).
Судом апеляційної інстанції, було витребувано від Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві податкові розрахунки плати за користування надрами для видобування корисних копалин ФОП ОСОБА_1 : за І квартал 2013 року від 31 травня 2013 року № 1300004904, II квартал 2013 року від 8 серпня 2013 року № 1300006361, III квартал 2013 року від 8 листопада 2013 року № 1300007394, ІV квартал 2013 року № 140000988, I квартал 2014 року від 22 квітня 2014 року № 1400001858, ІІ квартал 2014 року від 18 серпня 2014 року № 1400003891, III квартал 2014 року від 5 листопада 2014 року № 1400004151, IV квартал 2014 року від 9 лютого 2014 року № 150000992, I квартал 2015 року від 12 травня 2015 року № 1500002772 та II квартал 2015 від 4 серпня 2015 року № 9163880084.
З вказаних розрахунків плати за користування надрами для видобування корисних копалин, судом апеляційної інстанції встановлено, що в період І-ІV квартали 2013 року позивачем подавались до податкового органу податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин з нульовими показниками, що свідчить про відсутність фактичної діяльності щодо видобутку та реалізації корисних копалин, за вказаний період.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
9. Позивачем було надіслано заперечення на касаційну скаргу, в якому він вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).