Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 609/759/15
провадження № 61-36721св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 та третя особа із самостійними вимогами - ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, Шумська міська рада Тернопільської області, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Шумське районне управління юстиції в Тернопільській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 11 грудня 2017 року у складі судді Костів Л. І. та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 12 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Хоми М. В., Ткач О. І., Сташків Б. І. та касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 30 липня 2018 року у складі колегії суддів: Дикун С. І., Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, Шумської міської ради Тернопільської області про скасування рішення п`ятдесят сьомої сесії шостого скликання Шумської міської ради від 03 липня 2015 року № 1671.
Позовна заява мотивована тим, що рішення Шумської міської ради від 03 липня 2015 року № 1671 про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3 є незаконним, оскільки значна частина земельної ділянки, наданої ОСОБА_3, накладається на земельну ділянку, яка перебуває у його власності, та на якій ним побудовано господарські споруди.
У вересні 2015 року ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог та просив також скасувати державну реєстрацію речового права ОСОБА_3 на нерухоме майно - земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що зареєстроване в Держреєстрі речових прав 24 липня 2015 року № 10544558. У зв`язку із збільшенням позовних вимог просив залучити у якості співвідповідачів відділ Держземагенства в Шумському районі Тернопільської області та реєстраційну службу Шумського районного управління юстиції.
У листопаді 2015 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, Шумської міської ради, відділу Держземагенства у Шумському районі Тернопільської області, Реєстраційної служби Шумського РУЮ Тернопільської області, в якому просила скасувати рішення п`ятдесят сьомої сесії шостого скликання Шумської міської ради № 1671 від 03 липня 2015 року про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3, скасувати державну реєстрацію речового права ОСОБА_3 на нерухоме майно - земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а також скасувати кадастровий номер 6125810100:01:002:0137 цієї земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що належна їй земельна ділянка розташована поруч із земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Земельна ділянка ОСОБА_3 накладається на її земельну ділянку, про що свідчить надана 06 серпня 2015 року за вих. № 19-1918-0,62-1773/2-15 інформація відділу Держземагенства у Шумському районі. Отже, рішення Шумської міської ради від 03 липня 2015 року № 1671 про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3 порушує права не лише ОСОБА_1, а також і її права. 17 серпня 2015 року відділ Держземагенства у Шумському районі надав їй інформацію про те, що на даний час особою, яка здійснює повноваження державного кадастрового реєстратора, вживаються заходи для виправлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру. Однак, усунення помилки державним кадастровим реєстратором так і не проводилось, у зв`язку із чим порушено право її власності на земельну ділянку.
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали спільну заяву про уточнення позовних вимог, в якій позовні вимоги виклали у такій редакції:
визнати незаконним та скасувати рішення сесії Шумської міської ради Тернопільської області від 07 липня 2015 року № 1671 "Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3 ";
скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,10 га (кадастровий номер 6125810100:01:002:0137) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована на АДРЕСА_1 ;
скасувати у Поземельній книзі запис про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,10 га (кадастровий номер 6125810100:01:002:0137) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на АДРЕСА_1 ;
стягнути з відповідачів судові витрати, понесені на оплату судового збору та проведення земельно-технічної експертизи.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 11 грудня 2017 року позови ОСОБА_1 та третьої особи - ОСОБА_2 задоволено частково.
Скасовано рішення п`ятдесят восьмої сесії Шумської міської ради Тернопільської області шостого скликання від 07 липня 2015 року № 1671 "Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3 ".
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення порушує права позивача та третьої особи, оскільки ним надано у власність відповідача частину земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку ОСОБА_2 (площа накладення 15 кв. м), а також накладається Ѕ частини криниці, яка входить до складу належних ОСОБА_1 господарських споруд. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд зазначив, що для скасування державної реєстрації прав потрібно скасувати рішення державного реєстратора, на підставі якого проводилась реєстрація права власності, однак такої вимоги позивач та третя особа не заявляли, як і не оскаржували свідоцтва про право власності за землю відповідача. Щодо відмови у задоволенні вимоги про скасування кадастрового номера судом зазначено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Позовна вимога про скасування запису в Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки не підлягає задоволенню, так як є похідною від вимог скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно та скасування кадастрового номера земельної ділянки, у задоволенні яких відмовлено.
Додатковим рішенням Лановецького районного суду від 15 січня 2018 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Стягнуто із ОСОБА_3 :
на користь ОСОБА_2 2 023,20 грн сплачених судових витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи № 1047/16-22 від 31 липня 2017 року та 243,00 грн сплаченого судового збору;
на користь ОСОБА_1 1 500,00 грн сплачених судових витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи № 1047/16-22 від 31 липня 2017 року;
Cтягнуто із Шумської міської ради на користь ОСОБА_2 243,00 грн сплаченого судового збору.
Додаткове рішення мотивовано тим, що резолютивна частина рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 11 грудня 2017 року не містить в собі висновків суду з приводу розподілу судових витрат, тому на підставі статті 141 ЦПК України суд вирішив питання щодо їх розподілу.
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 12 квітня 2018 року рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 11 грудня 2017 року скасовано в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_2 про скасування рішення 58 сесії Шумської міської ради Тернопільської області шостого скликання № 1671 від 03 липня 2015 року "Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3 " - відмовлено. У решті рішення залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що порушення прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок прийняття оскаржуваного ними рішення Шумської міської ради від 03 липня 2015 року № 1671 "Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3 " не встановлено, тому відсутні підстави для його скасування та задоволення інших позовних вимог, які є похідними від вимоги про скасування вказаного рішення.
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 30 липня 2018 рокудодаткове рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 15 січня 2018 року скасовано. Зобов`язано Головне управління державної казначейської служби України у Тернопільській області повернути ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1 039,20 грн, сплачений на р/рахунок 34315206080008, отримувач УК у м. Тернополі, код отримувача 37977726, банк отримувача 899998, згідно квитанції № 26 від 06 липня 2018 року. Квитанцію від 06 липня 2018 року № 26 на суму 1 039,20 грн направлено ОСОБА_3 .
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
У червні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволені позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно застосовано до спірних правовідносин норми частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", частини другої статті 16, частини п`ятої статті 37 Закону України "Про Державний земельний кадастр". Технічна документація ОСОБА_3 не відповідає вимогам чинного законодавства та містить неправильно виготовлений кадастровий план земельної ділянки, з помилковим розташуванням поворотних точок меж земельної ділянки на межі із їхніми земельними ділянками, однак на підставі цієї неправильно виготовленої технічної документації була здійснена державна реєстрація спірної земельної ділянки, тому така державна реєстрація підлягає скасуванню. Позовна вимога про скасування державної реєстрації є похідною від позовної вимоги про скасування рішення сесії, яким спірну ділянку було передано у власність ОСОБА_3 , тому така вимога також повинна підлягати задоволенню. Суд апеляційної інстанції вийшов за межі позову і поставив під сумнів правомірність володіння ОСОБА_2 земельною ділянкою, що перебуває у її власності на підставі державного акту серії ЯМ № 957599 з 24 жовтня 2012 року. Також суд необґрунтовано зазначив, що саме ОСОБА_2, яка з 2012 року має у власності земельну ділянку, повинна вносити зміни у свою земельну документацію, зміщувати межу своєї ділянки в сторону її зменшення, щоб усунути накладання із земельною ділянкою, яку міська рада передала у власність ОСОБА_3 у 2015 році. Крім того, суди безпідставно не взяли до уваги, що криниця належить ОСОБА_1 з часу видачі йому у 2003 році свідоцтва про право власності на нерухоме майно та технічного паспорта від 25 вересня 2003 року, а витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41878316 формувався виключно на підставі вже існуючих з 2003 року правовстановлюючих документів.
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду від 30 липня 2018 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду від 12 квітня 2018 року ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права, без надання належної оцінки наявним у справі доказам, тому підлягає скасуванню, а відповідно є неправомірною постанова апеляційного суду про скасування додатково рішення про стягнення з відповідачів судових витрат.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У відзивах на касаційні скарги ОСОБА_3 зазначила, що доводи касаційних скарг є безпідставними, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими.
У відзиві на касаційну скаргу Управління Держгеокадастру у Тернопільській області зазначило, що вимоги позивача та третьої особи про скасування державної реєстрації земельної ділянки ОСОБА_3 є необґрунтованими, оскільки технічно неможливо скасувати державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер) та запис у поземельній книзі на підставі рішення суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_2, що стверджується свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння, виданим Шумською міською радою 25 вересня 2003 року (т. 1 а. с. 18).
Відомості про право власності ОСОБА_1 на зазначений житловий будинок з господарськими будівлями занесені також до Державного реєстру речових прав на
нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, що підтверджується витягом із вказаного реєстру від 06 серпня 2015 року.
Рішенням Шумської міської ради від 29 червня 2004 року № 2 ОСОБА_1 передано безкоштовно у власність земельну ділянку загальною площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка рішенням від 22 квітня 1983 року виділялась йому у безстрокове користування для будівництва житлового будинку і господарських будівель, ширина ділянки 20 м, довжина - 35 м (т. 1 а. с. 157).
У подальшому, рішенням Шумської міської ради від 26 травня 2011 року було внесено зміни до рішення 2004 року та передано позивачу у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування будинку площею 0,10 га, на підставі якого він у 2012 році отримав державний акт на земельну ділянку із кадастровим номером 6125810100:01:002:0110 (т. 1 а. с. 158).
Однак державний акт про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із кадастровим номером 6125810100:01:002:0110 скасований рішенням Шумського районного суду від 23 грудня 2013 року, яке у цій частині не було змінене і вступило у законну силу (т. 1 а. с. 124-135).