ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2020 року
Київ
справа №640/20029/19
адміністративне провадження №К/9901/36688/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №640/20029/19
за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року (прийняту у складі судді - Донця В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову в якій просив суд:
1.1. заборонити Державному бюро розслідувань оголошувати про результати рейтингового інтернет-голосування із зазначенням кількості голосів, поданих за кожного кандидата за результатами інтернет-голосування до складу членів Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань, яке відбулось 03 жовтня 2019 року - 04 жовтня 2019 року;
1.2. заборонити Державному бюро розслідувань видавати наказ про затвердження складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань, згідно з пунктом 12 "Порядку формування Ради громадського контролю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року №1086.
2. Заява обґрунтована тим, що в разі невжиття заходів забезпечення позову, керівником Державного бюро розслідування може бути на підставі недостовірних та незаконних результатів голосування за кандидатури до складу членів Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань 03 жовтня 2019 року - 04 жовтня 2019 року видано наказ про затвердження складу Ради громадського контролю, що в подальшому може унеможливити виконання судового рішення в разі задоволення адміністративного позову.
2.1. На підтвердження недостовірності результатів конкурсу, в якому ОСОБА_1 брав участь під №18, надано лист Державного бюро розслідувань від 17 жовтня 2019 року №Пі-344, відповідно до якого за результатами заходів, вжитих для перевірки достовірності проведеного голосування, були виявлені факти, що свідчать про можливе порушення передбаченого в "Положення про Раду громадського контролю при Державному бюро розслідувань", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року №1086 правила одноразового особистого голосування за кандидатів та суттєво впливають на результати інтернет-голосування на користь конкретної групи осіб - перших тринадцяти за рейтингом кандидатів. Заявник зазначив, що оголошення опубліковане на інтернет-сторінці Державного бюро розслідувань про виявлення ознак організованого масового голосування за членів Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань. Крім того, в заяві наголошено, що директор Державного бюро розслідувань повідомив про обов`язковість призначення складу Ради громадського контролю, не зважаючи на виявленні порушення.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій з відкритих джерел (https://dbr.gov.ua) встановлено, що 20 березня 2019 року було оголошено вибори з обрання нового складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань.
3.1. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 12 квітня 2019 року зупинив конкурс з обрання членів Ради громадського контролю, ухвалою від 18 вересня 2019 року - конкурс було відновлено.
3.2. Державним бюро розслідування 23 вересня 2019 року оприлюднено оголошення про рейтингове інтернет-голосування з обрання нового складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань, яке мало відбутись з 15:00 год. 03 жовтня 2019 року по 15:00 год. 04 жовтня 2019 року. До виборів допущено 43 представника громадських об`єднань.
3.3. Державним бюро розслідування 18 жовтня 2019 року оприлюднено оголошення про виявлення обставини, що можуть свідчити про можливе масове організоване голосування під час обрання членів Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань на користь перших 13 кандидатів у рейтингу - за цими даними зареєстровано кримінальне провадження. За попереднім аналізом виявлено обставини, які можуть свідчити про не персональне, а масове організоване голосування на користь перших 13 переможців конкурсу.
3.4. Ознаки можливої організації масового голосування за 13 кандидатів. Перше: виявлено пакети телефонних номерів, в яких відрізняються лише останні три цифри. Це близько 1100 телефонних номерів, які використовувалися лише при голосуванні за 13 кандидатів, що складає близько 30% голосів за кожного з них. Друге: серед голосів за перших по рейтингу 13 кандидатів частка багаторазових голосувань з однієї IP-адреси складає від 70% до 86%, що значно перевищує середній показник в 10% для інших кандидатів. Третє: близько 400 (10%) голосів за кожного з 13 кандидатів було отримано з "одноразових" електронних адрес, доменів, зареєстрованих за день до голосування. Більшість з них зареєстрована в однаковий час. Четверте: голосування за 13 кандидатів рейтингу відбувалося синхронно, без коливань - однакове збільшення голосів в один час по всім 13 кандидатам. Більше того, з 00:00 год. по 05:10 год. 04 жовтня 2019 року продовжується синхронне зростання голосів за 13 кандидатів, яке припинилося одночасно. З півночі по усім іншим кандидатам голосування майже не відбувалося.
3.5. Позивач просив заборонити Державному бюро розслідувань оголошувати результати рейтингового інтернет-голосування та заборонити видавати наказ про затвердження складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задоволено.
4.1. Заборонено Державному бюро розслідувань оголошувати про результати рейтингового інтернет-голосування із зазначенням кількості голосів, поданих за кожного кандидата за результатами інтернет-голосування до складу членів Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань, яке відбулось 03 жовтня 2019 року - 04 жовтня 2019 року.
4.2. Заборонено Державному бюро розслідувань видавати наказ про затвердження складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань за результатами інтернет-голосування до складу членів Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань, яке відбулось 03 жовтня 2019 року - 04 жовтня 2019 року.
4.3. Задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Державним бюро розслідування повідомлено про обставини, які свідчать, що під час голосування перевага надавалась окремим кандидатам. При цьому, в оголошенні наведено вагомі аргументи на підтвердження таких припущень, які свідчать про очевидну спотвореність результатів голосування внаслідок таких порушень. Разом з тим, за твердженням Директора Державного бюро розслідування, не зважаючи на встановлені порушення, він змушений буде оголосити результати конкурсу та затвердити склад Ради.
4.4. Суди вважають, що оприлюднене Державним бюро розслідуванням оголошення про масове організоване голосування під час обрання членів Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань свідчить про невідповідність голосування вимогам пункту 11 "Положення про Раду громадського контролю при Державному бюро розслідувань" щодо особистого голосування за кандидата.
4.5. Зважаючи на наявність ознак упередженості голосування, що є суттєвими та такими, що очевидно могли вплинути на результати голосування, а також враховуючи те, що заявник був учасником конкурсу на члена Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для забезпечення позову.
IV. Касаційне оскарження
5. У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
5.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що оскаржувані судові рішення порушують його права, як одного з переможців рейтингового інтернет-голосування.
5.2. Скаржник також зазначає, що лист Державного бюро розслідувань від 17 жовтня 2019 року №Пі-344 не є належним, достатнім та допустимим доказом, які підтверджують обставини порушення "Порядку формування складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань". Належними, достатніми та допустимими доказами в даному випадку можуть бути електронні докази та відповідний висновок експерта. До заяви і в самій ухвалі таких доказів не додано та не досліджено, що свідчить про те, що висновки судів є безпідставними та не обґрунтованими.
5.3. У заяві про забезпечення позову та судами не зазначено очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника (позивача), захист яких стане неможливим у випадку скасування заходів забезпечення позову, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
6. У відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
7. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
9. Відповідно до вимог частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.
10. Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
11. Відповідно до частини другої статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
12. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).