Постанова
Іменем України
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 303/3050/16-ц
провадження № 61-10091св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 липня 2017 року у складі судді
Заболотного А. М. та постанову Апеляційного суду Закарпатської області
від 19 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Бисаги Т. Ю., Готра Т. Ю., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" (далі -
ПАТ "ВіЕс Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя
особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 06 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Електрон Банк" (далі - ВАТ "Електрон Банк"), правонаступником якого є ПАТ "ВіЕс Банк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 115 000,00 доларів США, зі сплатою 12,0 % на рік, строком
до 06 червня 2033 року. На забезпечення виконання указаного зобов`язання, того ж дня між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого був житловий будинок, розташований за адресою:
АДРЕСА_1 . Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 свого кредитного зобов`язання виникла заборгованість, у зв`язку із чим банк неодноразово звертався до суду з позовами про захист своїх прав. Так, рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2011 року позов банку задоволено та стягнуто на його користь з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 292 541,72 грн. Крім того, заочним рішенням того ж суду від 07 травня
2012 року у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором
від 06 червня 2008 року у розмірі 156 241,12 доларів США було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу його на прилюдних торгах. Разом з тим, банку стало відомо про те, що
ОСОБА_2 було відчужено предмет іпотеки ОСОБА_1 Банк вважав, що остання у відповідності до вимог статті 23 Закону України "Про іпотеку" набула статусу іпотекодавця, а тому має всі права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором.
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ПАТ "ВіЕс Банк" просило суд: звернути стягнення на домоволодіння до складу якого входять: житловий будинок, загальною площею 164,8 кв. м, житловою площею
89,40 кв. м, крім того балкон 0,80 кв. м, лоджія 7,00 кв. м, підвал 67,60 кв. м, споруди літери "1-2", що знаходиться по АДРЕСА_1 шляхом продажу іпотечного майна банком від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі-продажу за ціною, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності на день проведення продажу для задоволення вимог банку у розмірі 156 241,12 доларів США (3 951 622,82 грн); надати право на управління предметом іпотеки та виселити ОСОБА_1 та інших мешканців із вказаного житлового будинку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 липня 2017 року позов ПАТ "ВіЕс Банк" задоволено.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 06 червня 2008 року, укладеного між ВАТ "Електрон Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВіЕс Банк", та ОСОБА_2, у розмірі 156 241,12 доларів США
(3 951 622,82 грн), що складається із: 113 468,00 доларів США
(2 866 153,12 грн) - заборгованість за кредитом; 33 925,86 доларів США
(856 952,70 грн) - відсотки; 8 847,26 доларів США (223 478,00 грн) - пеня;
5 039,00 грн - витрати на претензійно-позовну роботу, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: домоволодіння, загальною площею 164,80 кв. м, житловою площею 89,40 кв. м, крім того балкон 0,80 кв. м, лоджія 7,00 кв. м, підвал 67,60 кв. м, споруди латери "1-2", що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22 червня 2011 року шляхом визначеним статтею 38 Закону України "Про іпотеку", зокрема, на підставі рішення суду шляхом продажу майна ПАТ "ВіЕс Банк" від свого імені будь-якій особі покупцю згідно з договором купівлі-продажу за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, але не менше за вартість визначену в іпотечному договорі, тобто 800 910,00 грн.
Закріплено за ПАТ "ВіЕс Банк" права управителя, щодо: вільного доступу представників управителя та інших осіб, визначених управителем, до майна, що передано в управління; укладення договорів оренди майна, переданого в управління з третіми особами; розпорядження коштами, отриманими за результатами управління майном; укладення договорів відповідального зберігання майна, що передається в управління з третіми особами; представляти інтереси у всіх установах чи підприємствах незалежно
від організаційної форми та підпорядкування з питань пов`язаних з замовленням, посвідченням отриманням необхідних документів (в тому числі у відповідній райдержадміністрації, в органах місцевого самоврядування, в банківських установах, житлово-комунальних органах, в органах державної пожежної охорони, в органах газопостачання, у відповідному структурному підрозділі енергозабезпечувальної установи, в органах зв`язку, водоканалу та інших підприємствах, установах та організаціях) з питань, що стосуються належного здійснення управління майном, передачу в оренду, забезпеченням нерухомого майна електроенергією, водо- та газопостачанням, телефонним зв`язком; здійснювати реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
(в тому числі, але не виключно права власності, інших речових прав, обтяжень речових прав тощо, щодо їх виникнення, припинення, переходу, зміни тощо); підписувати і подавати заяви про надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про державну реєстрацію припинення іпотеки та про державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна; володіти, користуватися, і розпоряджатися майном у встановлених чинним в Україні законодавством та договором іпотеки; інші права необхідні для здійснення належного управління майном.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що взятих на себе зобов`язань за договором позики боржник належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, а тому є підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Оскільки предмет іпотеки був відчуженій іншій особі, тому на підставі статті 23 Закону України "Про іпотеку" новий власник цього майна набув статус іпотекодавця і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 19 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 липня
2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та дійшов правильного висновку про те, що до відповідача перейшли обов`язки іпотекодавця за договором іпотеки від 06 червня
2008 року, укладеним між ВАТ "Електрон Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВіЕс Банк" та попереднім власником цього майна ОСОБА_2, а тому на спірні правовідносини поширюються положення статті 23 Закону України "Про іпотеку".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі. Витребувано з Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області зазначену цивільну справу. Зупинено виконання заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 липня 2017 року.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2020 року указану справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
ОСОБА_1 посилалась на те, що оскільки на час набуття нею у власність будинку, розташованого у АДРЕСА_1, обтяження іпотекою не було зареєстровано, тому вважала, що права у іпотекодержателя щодо цього майна не виникли, що вказує на припинення договору іпотеки.
Також, вважала, що позов подано з пропуском позовної давності.
Крім того, вважала, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, зокрема, справу розглянуто без залучення іншого співвласника спірного майна, що призвело до порушення його прав.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
06 червня 2008 року між ВАТ "Електрон Банк", правонаступником якого є
ПАТ "ВіЕс Банк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого, остання отримала кредит у розмірі 115 000,00 доларів США, зі сплатою 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту 03 червня 2033 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за указаним договором між банком та ОСОБА_2 06 червня 2008 року було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала в іпотеку належний їй на праві власності житловий будинок загальною площею 164,80 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 16 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки за цим договором здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса та шляхом позасудового врегулювання, згідно умов цього договору та вимог Закону України "Про іпотеку".
Підпунктом "д" пункту 21 цього договору передбачено, що реалізація предмету іпотеки може здійснюватися на підставі цього договору, шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі згідно договору купівлі-продажу, згідно статті 38 Закону України "Про іпотеку".
У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_2 свого кредитного зобов`язання виникла заборгованість у зв`язку із чим банк звертася з різними позовами до суду про захист своїх прав.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 15 березня 2011 року на користь банку було стягнуто з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 06 червня 2008 року у розмірі 1 292 541,72 грн (156 241,12 доларів США).
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 07 травня 2012 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 06 червня 2008 року у розмірі 156 241,12 доларів США, було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу його на прилюдних торгах.
Також, встановлено, що 22 червня 2011 року ОСОБА_3 продав, а
ОСОБА_1 купила житловий будинок, розташований за адресою:
АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 1.2. цього договору, вказаний житловий будинок належав ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 11 березня 2010 року.
Згідно з пунктом 1.6. купівлі-продажу від 22 червня 2011 року спірний будинок під забороною та у заставі не перебував, відсутні будь-які обтяження нерухомого майна.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суд
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.