Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 752/20370/15-ц
провадження № 61-8986св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2018 року у складі судді Чередніченко Н. П. та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до стану придатного для використання за цільовим призначенням.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, загальною площею 0,0832 га з кадастровим номером 8000000000:90:040:0021 на АДРЕСА_1, (далі - земельна ділянка). Підтвердженням даного факту є рішення Київської міської ради від 08 жовтня 2015 року № 155/2058 про передачу йому у власність земельної ділянки, свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 47952987 від 19 листопада 2015 року
СТВ 195900, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речових прав та їх обтяжень індексний номер 47953625 від 19 листопада 2015 року ЕКМ № 281234.
У 2013 році, поки Київська міська рада розглядала його клопотання про відведення земельної ділянки, відповідачі більшу частину вищевказаної земельної ділянки самочинно відокремили парканом та огородили спільно з суміжними земельними ділянками, що використовували раніше. Площа цієї відокремленої частини його власності складає приблизно 0,0449 га. На самовільно зайнятій земельній ділянці відповідачі здійснюють будівельні роботи, влаштували фундамент та бетонний майданчик, кладуть тверде покриття, складають будівельні матеріали, утримують автомобілі тощо.
З відповідачами чи іншими суб`єктами господарювання позивач не укладав жодних цивільно-правових угод або договорів, які б надавали право користування чи забудови належної позивачу земельної ділянки. Факт самовільного зайняття земельної ділянки підтверджується актом обстеження земельної ділянки № 1171/01, що складений головним спеціалістом відділу землеустрою та моніторингу земель Голосіївського районного управління землеустрою та моніторингу земель 10 грудня 2015 року. Відповідно до зазначеного акту, в результаті проведеного обстеження було виявлено самовільне використання ОСОБА_2 земельної ділянки.
Раніше, відповідно до рішення Київради від 18 вересня 2014 року № 205/205 позивачу був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою для відведення йому земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га. Після виявлення факту самовільного зайняття земельної ділянки, на його звернення, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснив обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_2 (акт обстеження земельної ділянки № 1548/01 від 26 листопада 2014 року) та перевірку дотримання вимог земельного законодавства (акт дотримання вимог земельного законодавства № 3/01 від 30 січня 2015 року). Наведені вище акти свідчать про самовільне зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га. Про це були повідомлені правоохоронні органи. Голосіївським районним управлінням ГУ МВС України в місті Києві було відкрито кримінальне провадження від 05 листопада 2014 року
№ 12014100010010030 та розпочато досудове розслідування за фактом самовільного зайняття зазначеної землі. Від Державної інспекції сільського господарства в місті Києві позивач отримав акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23 березня 2015 року. 20 лютого
2015 року позивач завершив розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 0,10 га, але 25 лютого 2015 року йому відмовили у реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі через перетин ділянок. Наведене сталося у зв?язку з самовільним заняттям земельної ділянки відповідачкою ОСОБА_3 .
У вказаних діях має місце порушення земельного законодавства, відповідачі самовільно зайняли та використовують земельну ділянку по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив зобов?язати відповідачів звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:040:0021 площею 0,0832 на АДРЕСА_1 у відповідності до координат зовнішніх меж земельної ділянки, що зазначені у проекті землеустрою, привівши у придатний для використання за цільовим призначенням стан, шляхом звільнення її від будівель та споруд у місячний термін з дня набрання рішенням законної сили. Стягнути судові витрати з відповідачів на користь позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва
від 06 березня 2018 року, з урахуванням ухвал Голосіївського районного суду міста Києва від 29 березня 2018 року, 07 червня 2018 року, 13 червня 2018 року про виправлення описок, позовні вимоги задоволено.
Зобов?язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:040:0021 (площею 0,0832 га) на АДРЕСА_1 (у відповідності до координат зовнішніх меж земельної ділянки, що зазначені у проекті землеустрою), привівши у придатний для використання за цільовим призначенням стан, шляхом звільнення її від будівель та споруд у місячний термін з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 472,20 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 відповідачам у відповідності до закону у власність та/або користування не передавалась, правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку у відповідача відсутні, натомість наявні відповідні документи у позивача, а тому суд прийшов до висновку про наявність порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 листопада
2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,
ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до стану придатного для використання за цільовим призначенням залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 , апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
26 квітня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через засоби поштового зв`язку подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просять скасувати заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду
від 11 лютого 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем по справі заявлялись клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи
№ 752/4094/17-ц, які безпідставно не були задоволенні.
Розгляд справи в суді першої інстанції відбувся без участі відповідачів, які не були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Після зміни позовних вимог, відповідачі з цими змінами не були належним чином ознайомлені, вказані зміни не були надіслані на адресу відповідачів, та суд не надав відповідачам додатковий строк на подання додаткових доказів на змінені позовні вимоги. Суди в оскаржуваних рішеннях послалися на неналежні та недопустимі докази.
Доводи інших учасників справи
26 серпня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2019 року поновлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Голосіївського районного суду міста Києва.
Зупинено виконання заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року до закінчення касаційного провадження.
У жовтні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".